Рішення № 124338683, 08.01.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4868/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/4868/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

до відповідача: Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради

про стягнення 28 667, 79 грн

за участю представників:

від позивача: Семенко О. В. довіреність № 98 від 26.08.2024;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради боргу у загальній сумі 28 667,79 грн, у тому числі: основного боргу у сумі 23 605, 85 грн; пені у сумі 3 249,78 грн; три проценти річних у сумі 450,66 грн; інфляційних втрат у сумі 1 361,50 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначити на 02.12.2024 о 12:00 год.

12.11.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№40247/24 від 07.11.2024 у справі № 916/4868/24.

19.11.2024 за вх.№41742/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

26.11.2024 за вх.№42514/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.

У судовому засіданні 02.12.2024, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 08.01.2025 о 15:00, із викликом учасників справи у судове засідання, яке судом постановлено провести у режимі поза межами приміщення суду за участю представника позивача Семенка О. В

У судовому засіданні 08.01.2025, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом на підставі ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у судові засідання не з`явився та у заяві від 27.11.2024 за вх.№42778/24 просив розглянути справу без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Стислий виклад позиції позивача

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради 20.10.2023 укладено договір № 14-4373/23-БО-Т постачання природного газу (далі договір).

На виконання умов Договору з листопада 2023 по грудень 2023 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 23 605,85 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 11.12.2023 за листопад 2023 року на суму 3 741,18 грн; актом приймання-передачі природного газу від 12.01.2024 за грудень 2023 року на суму 19 864,67 грн.

Оплату за переданий газ відповідач не здійснив, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. договору.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивач нарахував 3% річних в розмірі 450,66 грн; суму інфляційних втрат в розмірі 1361, 50 грн; пеню в розмірі 3 249, 78 грн.

Загальна сума боргу, що підлягає стягненню становить 28 667,79 грн.

Позивач наголосив на тому, що відповідач у відзиві на позов не висловив заперечень щодо суми основної заборгованості, не надав жодного доказу на спростування заявленої до стягнення основної заборгованості.

Стислий виклад позиції відповідача

Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради заперечує проти позову, вважає доводи позивача в частині нарахувань та стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені безпідставними, оскільки нараховані без належного правового обґрунтування.

За розрахунком відповідача розмір 3% річних, що підлягає стягненню становить -24,92 грн; розмір інфляційних втрат - 284,10 грн; розмір штрафних санкцій - 1 240,44 грн.

Обставини справи встановлені судом

20.10.2023 між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (Постачальник) та Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (Споживач) було укладено договір постачання природного газу, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради відповідно до положень законодавства для ідентифікації на ринку природного газу було присвоєно код 56XS0000NRF3700F.

Відповідно до п. 3.5.2. договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

Згідно з п 3.5.3. договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору ціна природного газу, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, що застосовується при замовленні потужності на добу вперед, становить 16 553,89 грн за 1 000 куб.м. (з ПДВ).

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання- передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з умовами п. 7.2. договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1. договору даний Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача у спірний період листопад-грудень 2023 природний газ на загальну суму 23605,85 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: за листопад 2023 від 11.12.2023, за яким Постачальник передав, а Споживач прийняв в листопаді 2023 року природний газ у обсязі 0,22600 тис.куб.м на загальну суму 3 741, 18 грн (з ПДВ); за грудень 2023 від 12.01.2024, за яким Постачальник передав, а Споживач прийняв у грудні 2023 року природний газ у обсязі 1, 20000 тис.куб.м на загальну суму 19 864, 67 грн з ПДВ.

Зазначені акти приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2023 надіслані позивачем на електронну пошту відповідача, що підтверджується відповідними роздруківками з електронної пошти позивача.

Мотивованої відмови відповідача від підписання зазначених вище актів приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2023, матеріали справи не містять.

У відповіді від 08.07.2024 № ТОВВИХ-24-10241 на адвокатський запит представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо надання інформації Оператор ГТС надав відомості з інформаційної платформи, зокрема, щодо споживача з EIC-кодом 56XS0000NRF3700F. Згідно таких відомостей обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000NRF3700F за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X), становить: з 01.11.2023 по 30.11.2023 226,00 м3; з 01.12.2023 по 31.12.2023 1 200,00 м3 . Окрім того, споживач з ЕІС-кодом56XS0000NRF3700F був закріплений за постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) у період з 01.11.2023 по 31.12.2023.

Через неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач окрім основного боргу у сумі 23 605, 85 грн, нарахував відповідачу пеню на суму 3 249,78 грн, 3 % річних на суму 450,66 грн, інфляційні втрати на суму 1361,50 грн та надалі звернувся з даним позовом до суду.

Висновки суду

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статей 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору постачання природного газу, відповідачем не було здійснено повну та своєчасну оплату вартості спожитого природного газу у спірному періоді (листопад-грудень 2023 року), внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 23 605,85 грн, яка підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем у відзиві на позов.

Окрім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3249,78 грн пені.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 7.2. договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3249,78 грн, нарахованої за період з 16.01.2024 по 15.07.2024 на суму зобов`язання 3 741, 18 грн та за період з 16.02.2024 по 15.08.2024 за суму зобов`язання 19 864, 67 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 450, 66 грн та інфляційних втрат в розмірі 1361,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 915/14/17).

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Перевіривши розрахунок 3% річних, а також розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та зробленими відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірах 450, 66 грн та 1361,50 грн відповідно.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (площа Думська, будинок 1, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 23987115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) борг у загальній сумі 28 667,79 грн, у тому числі: основний борг у сумі 23 605, 85 грн; пеню у сумі 3 249,78 грн; 3 % річних у сумі 450,66 грн; інфляційні втрати у сумі 1 361,50 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 10 січня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач