Ухвала суду № 124334873, 10.01.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/16552/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий інвестиційно-виробничий інноваційно-дослідний альянс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий інвестиційно-виробничий інноваційно-дослідний альянс" про надання дозволу Головному управлінню ДПС у Чернігівській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузевий інвестиційно-виробничий інноваційно-дослідний альянс» (код ЄДР 34522602) в розмірі 262 555 грн. 66 коп. за рахунок наступного майна відповідача, що перебуває у податковій заставі: Реєстраційний номер 23138330, нежитлова будівля площею 3238, 4 кв.м., розташована за адресою вул. Піонерська (Північна), буд. 31а, м. Мена, Чернігівська обл.

Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1цього Кодексу.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи, які розглядаються судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядається судом за особливостями, визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, представник відповідача заявляє дане клопотання з тих підстав, що викладені позивачем в позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам, а товариство знаходиться в стані ліквідації, однак, суд зазначає, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань.

Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий інвестиційно-виробничий інноваційно-дослідний альянс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий інвестиційно-виробничий інноваційно-дослідний альянс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія БАРГАМІНА