Постанова № 124328031, 19.11.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2622/24

Провадження №3/366/1862/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А.,

за участю свідка ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Суть правопорушення, визнана суддею доведеною

23.08.2024, приблизно о 12 год. 37 хв., на 84 км автомобільної дороги сполученням «Київ-Овруч» водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки FORD-ESCORT з реєстраційним номером НОМЕР_1 та на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та гучномовця, не зупинився. Був зупинений шляхом перекривання руху на патрульному автомобілі RENAULT з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Позиції учасників справи

ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Горлов Є.С. у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялись вчасно та належним чином.

Через систему «Електронний суд» захисник Горлов Є.С. надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Доводи клопотання мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів законності зупинки транспортного засобу, що з огляду на практику Верховного Суду, яка на думку захисника є релевантною та виключає прийняття як допустимих всіх доказів по справі.

Прокурор у судове засідання також не з`явився. Паро дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що він є працівником поліції, який складав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення. Екіпаж працівників поліції зупиняв автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , однак той вимоги про зупинку не виконував, зупинити його вдалось лише шляхом перекриття траєкторії його руху службовим автомобілем іншого екіпажу працівників поліції. Після цього ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та у нього відразу вбачалась та органами чуття відчувалась така явна ознака алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 висунуто вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, однак він від проходження огляду як на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів поліцейськими, так і в закладі охорони здоров`я відмовився, у зв`язку з чим складено протокол про адміністративні правопорушення та інші матеріали справи. Всі вище описані події у відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» фіксувались на відеозапис на нагрудну службову камеру поліцейського.

Оцінка судді

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивному дослідженнівсіх обставинсправи вїх сукупності,керуючись закономі правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_2 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме невиконання, як водієм, вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, що є порушенням п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043988 від 23.08.2024;

- долученими в установленому законом порядку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами на оптичному диску;

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність.

Щодо доводів про безпідставну зупинку та як наслідок визнання результатів огляду на стан сп`яніння недопустимими.

Згідно з п.п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний, крім іншого виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством,Правилами дорожнього рухута іншими нормативними актами.

У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний, крім іншого, зупинити транспортний засіб з дотриманням вимогПравил дорожнього руху.

Аналогічні положення містяться в п. 2.4 ПДР України.

Відтак, право працівника поліції як уповноваженої посадової особи, до компетенції якої входить контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками здійснювати зупинку транспортного засобу кореспондується з обов`язком водія транспортного засобу виконувати таку вимогу.

Саме по собі невиконання такої вимоги утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Захисник посилався на правову позицію ККС Верховного Суду, викладену у постанові від 20.10.2020 у справі № 444/2115/17, згідно з якою «Невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав».

Мотивуючи застосування згаданого висновку до цієї справи як на підставу закриття провадження у справі, захисник невірно трактував зміст такої правової позиції, оскільки він фактично зводиться до того, що не може вважатись законною відмова водія виконувати вимоги працівника поліції, навіть якщо особа вважає такі вимоги поліцейського завідомо неправомірними.

Таким чином, у цьому випадку захисник просить застосувати правову позицію ВС на шкоду своєму підзахисному, що суперечить меті інституту правової допомоги, у зв`язку з чим такі доводи суддя відхиляє.

Також слід зазначити, що керуючи транспортним засобом та виявивши, що зупинку керованого транспортного засобу здійснює працівник поліції, особа не може достовірно знати про те, що вимога працівника поліції є завідомо неправомірна, тому на виконання вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.4 ПДР зобов`язана зупинитись з дотриманням ПДР.

А відтак, доводи про завідомо неправомірну зупинку автомобіля та правомірність невиконання такої вимоги суддя відхиляє як такі, що не відповідають вимогам законодавства та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права.

Вирішення питання про накладення адміністративного стягнення.

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Суддя враховує, що з матеріалів справи не вбачається вчинення ОСОБА_2 порушень правил дорожнього руху чи інших правопорушень, які мали місце раніше вчинення цього правопорушення чи разом з ним, за які б його з метою виховання в дусі додержання законності та загальноприйнятих правил життя суспільства слід було позбавити права керування транспортними засобами. Тим більше, санкція позбавлення права керування транспортними засобами є суворішою від штрафу, який є також альтернативним за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Тому, суддя приходить до висновку про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, її виховання у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Судовий збір

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути встановлену суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 122-2, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122-2КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн. (сто п`ятдесят три гривні).

реквізитидля оплатиштрафу:отримувач:ГУКуКиїв.обл./м.Київ/21081300,банкотримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовийзбір врозмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

реквізити дляоплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У відповідності до ч. 1 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ,що підтверджуєсплату штрафу,або йогокопія непізніше трьохробочих днівпісля закінченнязазначеного строкумає бутинадісланий доІванківського районногосуду Київськоїобласті.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, ця постанова буде направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, де з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.

Строк пред`явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ