Ухвала суду № 124327301, 10.01.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/182/25

2/296/86/25

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору та відстрочку від сплати судового збору

та залишення позовної заяви без руху

"10" січня 2024 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.01.2025, справа передана на розгляд судді Шкирі В.М.

Разом з позовом позивач подав клопотання, зі змісту якого просить одночасно і звільнити його від сплати судового збору і відстрочити сплату судового збору.

До позовної заяви додано копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 учасника бойових дій від 11.09.2018 року. Також аозивач посилається на постанову Верховного суду від 27.06.2018 у справі № 572/2088/17

Розглянувши клопотання суддя прийшов наступного

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими відповідач звернувся у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших тобто, значно пізніше ніж та на яку послається позивач .

Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 402-403 ЦПК України, статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у тому числі які містяться в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18).

Отже, під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правову позицію саме Великої Палати Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи позивачем у справі, звернувся з позовними вимогами, що у свою чергу не стосуються його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій.

Суд не має права безпідставно на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову відсутні, а тому у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Щодо відстрочення від сплати судового збору.

За положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, за законом, відстрочення від сплати судового збору, може бути, враховуючи незадовільний, (скрутний) майновий стан особи, у разі наявності умов визначених статтею 8 ЗУ «Про судовий збір».

Разом із тим, у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору позивач взагалі не наводить відомостей про його майновий стан та не надає жодних доказів, які б дозволяли зробтити висновок, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір при зверненні до суду та він належить до оіб визначених в ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Отже, клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 2 п.1 п.п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 1211.20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, що становить 1211,20 грн. за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA978999980313101206000006832

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101; НОМЕР_2 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_4 , Корольовський районний суд м. Житомира.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору - відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.01.2025

Суддя В. М. Шкиря