Рішення № 124326758, 06.01.2025, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1828/24

Провадження № 2-о/157/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

04.11.2024 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України, в якій заявниця просить встановити факт, що вона та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги заявниця зазначила, що 21 листопада 1996 року вона та ОСОБА_6 уклали шлюб, який був зареєстрований в Бузаківській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області. У шлюбі народилося двоє дітей, син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 13 квітня 2010 року вони зі ОСОБА_6 розірвали шлюб, однак через деякий час поновили стосунки і наприкінці 2011 року знову почали проживати разом як дружина та чоловік, але шлюб повторно не реєстрували, оскільки вважали, що в цьому немає потреби. За час проживання однією сім`єю вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, збудували житловий будинок у АДРЕСА_1 , робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, дбали про сімейний добробут, виховували дітей, проводили свята. У зв`язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України її чоловік в 2023 році був мобілізований до лав Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час бойових дій. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яку вона прийняла відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне їй для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, що передбачена ЗУ «Про соціальних захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою судді від 07.11.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 27.11.2024 залучено до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником Міністерства оборони України Шведою О.Б. подано письмові пояснення про те, що вона вважає заяву ОСОБА_1 такою, яка не підлягає до задоволення. Також зазначила, що особа, яка проживала із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без укладення шлюбу, не є суб`єктом, що має право на виплати. Посилання на норми Сімейного кодексу України в даному випадку недоречне, оскільки виплата одноразової грошової допомоги (далі ОГД), передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі загибелі (смерті) військовослужбовців це не сімейні правовідносини. Відповідно до пп. «а» п. 5-2 Додатку до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023 року (далі Порядок), обов`язковим документом, який дружина надає до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД, є свідоцтво про шлюб. Альтернативних документів, що підтверджують статус дружини, не передбачено. В силу пп. «а» п. 5-2 Порядку статус дружини підтверджує лише свідоцтво про шлюб. Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що вони проживали однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 . Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Надані ОСОБА_1 докази (довідка Бузаківського старостинського округу, свідоцтва, сповіщення, витяги з реєстру територіальної громади про місце реєстрації, ймовірні свідки, інші документи) жодним чином не підтверджують, що вона перебувала у родинних (сімейних) відносинах з ОСОБА_6 . Окрім цього, не долучено жодних документів щодо сімейного стану заявниці та загиблого ОСОБА_6 , наявність/відсутність інших дітей. Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання заявниці з загиблим однією сім`єю та на підтвердження спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків заявником не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним. З огляду на вищезазначене, вважає заявлені вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить у задоволенні заяви відмовити повністю.

Заявниця ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтвердила описані в заяві обставини та просила заяву задовольнити. Додатково щодо долучених до заяви доказів пояснила, що оскільки вона періодично виїжджає на заробітки за кордон, а син ОСОБА_7 перебував на військовій службі, то чоловік ОСОБА_9 зазначив дочку ОСОБА_10 як особу, яку необхідно сповістити у разі його смерті. Зауважила, що відмовляла чоловіка від служби. Щодо розлучення повідомила, що після одруження у 1996 році вони разом проживали у батьків ОСОБА_11 у селі Радошинка. Через кілька років разом переїхали до батьків ОСОБА_12 . У 2001 році сім`ї виділили ділянку під забудову і вони почали будуватись, а орієнтовно 2004-2005 році переїхали у власний будинок. ОСОБА_11 у той час періодично зловживав алкоголем і багато програвав коштів на гральних автоматах, що шкодило сім`ї. Заявниця двічі подавала заяву до суду на розлучення, але забирала заяву. Робила це для того, щоб ОСОБА_11 схаменувся і перестав грати, бо втратить сім`ю. Проте в 2010 році подала на розлучення і заяву не забирала. Згодом подавала на аліменти, щоб йому менше коштів залишалось на автомати. Після розірвання шлюбу ОСОБА_11 з`їхав приблизно на півроку, але згодом повернувся до спільного проживання. Після того фактів проживання порізно більше не було. В ОСОБА_11 були гарні відносини з дітьми. В сім`ї вони обговорювали питання щодо відновлення офіційного шлюбу, але заяви так і не подали, оскільки ОСОБА_11 періодично зловживав спиртними напоями. Сімейне господарство завжди вели спільне. ОСОБА_12 організовувала і поховання чоловіка ОСОБА_11 .

Представник заявниці ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити заявлені вимоги з викладених у заяві підстав.

Заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, подали заяви, у яких просили розгляд справи проводити без їх участі та зазначили, що проти задоволення заяви не заперечують.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шведа О.Б. у судовому засіданні заперечила проти заяви із підстав, викладених у поданих письмових поясненнях, просила відмовити у задоволенні заяви.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення заявниці, її представника, представника заінтересованої особи, проаналізувавши матеріали справи та допитавши свідків, суд вважає, що заявлені вимоги є підставними і підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Бузаки Камінь-Каширського району Волинської області, що підтверджується копією її паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с. 9-10).

21 листопада 1996 року ОСОБА_13 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , після одруження змінила прізвище на ОСОБА_14 . Укладений між ними шлюб 13 квітня 2010 року був розірваний. Ці факти підтверджуються паспортом громадянина України, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017404406 від 06.12.2016 (а.с. 25) та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 13.04.2010 (а.с. 20).

Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася дочка ОСОБА_15 та ІНФОРМАЦІЯ_9 син ОСОБА_4 , що встановлено зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 13.02.1998 та від 02.08.2001 (а.с. 15).

07 липня 2023 року ОСОБА_15 зареєструвала шлюб із ОСОБА_16 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_17 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 07.07.2023 (а.с. 24).

Колишній чоловік заявниці ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вибухової травми під час бойових дій з військовими формуваннями російської федерації поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини. Зазначене стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 19), лікарським свідоцтвом про смерть № 3547 від 07.05.2023 (а.с. 13), довідкою про причину смерті № 3547 від 07.05.2023 (а.с. 14), сповіщенням сім`ї № ІНФОРМАЦІЯ_10 від 06.05.2023 № 63 (а.с. 12).

Згідно з абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_6 ) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_6 ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з п. 1 ст. 16-1 цього Закону в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_6 , в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_6 , у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з п. 1 ст. 16-1 цього Закону в чинній редакції у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до абз. 5 п. 4 ст. 16-1 Закону до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-IX, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст. 16-1 викладено в новій редакції), цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У частині 1 статті 1259 ЦК України визначено, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України - у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

З огляду на вищезазначені вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_6 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу, є реалізація її прав щодо отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, а також спадкових прав.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з абз. 5 п. 6 рішення Конституційного Суду України від 09.06.1999 № 5-рп/99, до членів сім`ї військовослужбовця належать також інші особи, що постійно мешкають з ним та ведуть спільне господарство.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з постановою Верховного Суду від 20.03.2023 по справі № 372/3321/19, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Як вбачається з довідок Бузаківського старостинського округу № 3 виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради № 942 від 17.05.2023 (а.с. 23), № 1140 від 04.10.2024 (а.с. 16), замовлення № 226 від 06.11.2024 та фіскальних чеків від 06.11.2024, ОСОБА_1 провела поховання свого чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , придбала пам`ятник у ФОП ОСОБА_18 . На день смерті ОСОБА_6 , останній та заявниця проживали разом і вели спільне господарство. Чоловік заявниці ОСОБА_6 з 15.02.2005 по 05.05.2023 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок за вищезазначеною адресою зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , що встановлено із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.04.2012 (а.с. 21) та витягу про державну реєстрацію прав № 34040276 від 07.05.2012 (а.с. 21 зворот).

Як вбачається із паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с. 9-10), ОСОБА_1 зареєстрована у зазначеному будинку з 22 вересня 1999 року.

Діти заявниці ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєструвалися за вищезазначеною адресою відповідно 30.09.2015 та 30.06.2020, що вбачається із витягів з Реєстру територіальної громади № 2024/011804934 від 30.09.2024 (а.с. 18) та № 2024/001101993 від 01.02.2024 (а.с. 17) відповідно.

Факт спільного проживання заявниці із ОСОБА_6 до смерті останнього доводиться також рахунками за електроенергію (а.с. 86-87) та фотографіями (87 зворот 88).

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що перебуває у сусідських відносинах із родиною ОСОБА_14 , знає сім`ю з 1995 року. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 одружились, у них народилось двоє діток, побудували хату десь років двадцять тому. Діти свідка та заявниці разом ходили в школу, на святкування. Батьки приходили разом на випускний дочки ОСОБА_20 у 2017 році, на випускному сина також були разом. Зі слів свідка - звичайна сім`я, про розлучення почула вперше, коли попросили бути свідком у справі. ОСОБА_11 з ОСОБА_12 ніколи не проживали окремо, мали спільний будинок, разом тримали господарство, спільно набували побутове майно. Про суперечки в сім`ї нічого не чула. ОСОБА_11 допомагав у господарстві батькові та брату ОСОБА_12 . ОСОБА_12 працювала на пошті, згодом виїжджала на заробітки. ОСОБА_11 підробляв на різних роботах. Про факти домашнього насильства в сім`ї нічого не знає, про те, що ОСОБА_12 подавала на аліменти, теж не чула..

Свідок ОСОБА_21 надав свідчення, що є братом заявниці. Підтвердив, що з моменту одруження десь у 1995-96 році ОСОБА_14 проживали у батьків ОСОБА_11 , згодом переїхали жити у Вирдичі та почали будуватись у селі Бузаки, коли вже було двоє дітей. Свідок бував на сімейних святах, відносини були нормальними. ОСОБА_13 відомо про розлучення у 2010 році, але після цього ОСОБА_11 і ОСОБА_12 продовжили жити разом, вели спільне господарство. Кардинальних змін у сім`ї не помічав. Деякий час ОСОБА_11 жив у батьківській хаті у Радошинці, але недовго, поки ОСОБА_12 була на заробітках. Похованням ОСОБА_11 займалась ОСОБА_12 . Свідок знав про стягнення заявницею аліментів, на думку свідка це було спільне рішення ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , оскільки він зловживав алкогольними напоями та програвав гроші в азартні ігри. Тобто таким чином намагались залишити частину коштів у сім`ї. Про поділ майна подружжям свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_22 є сусідкою заявниці, знає сім`ю ОСОБА_14 з дитинства. Після одруження деякий час вони проживали з батьками, будували хату, після народження дітей переїхали у власну хату. Про розлучення свідку не було відомо, як і про факти проживання окремо. На святах у сусідів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 бували разом. Після мобілізації приїздив на кілька днів весною 2023 до себе додому. Увесь час вели спільне господарство садили разом і сіяли город, заготовляли дрова для будинку.

Показання свідків перебувають у логічному взаємозв`язку, одні одному не суперечать, не заперечуються іншим учасниками провадження, а тому визнані судом достовірними, належними та допустимими доказами

Таким чином, сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які також не заперечуються заінтересованими особами дітьми заявниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підтверджено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ведення ними спільного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , наявності між ними взаємних прав та обов`язків з грудня 2011 року до дня загибелі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись статтями 4, 263-265, 313, 319 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3 Сімейного кодексу України, суд

вирішив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з грудня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заявниця: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .

Повний текст рішення суду складений 10.01.2025.

Головуючий Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ