Рішення № 124325473, 09.01.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/758/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

30.08.2024 представник товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (далі - ТОВ «Діджи фінанс») Романенко М. Е. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 16.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі - ТОВ «Слон кредит») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №823470 (далі - Договір, Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кредит в сумі 20 000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Зазначає, що ТОВ «Слон кредит» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов кредитного договору.

Вказує, що 28.08.2023 між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено Договір факторингу №2808-23, відповідно до якого, ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №823470 від 16.02.2022.

Зазначає, що відповідач належним чином не виконала узяті на себе зобов`язання. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи фінанс» становить 50249,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20 000 грн та заборгованість за відсотками 30249,59 грн.

Вказує, що відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості.

У зв`язку з вище наведеним, представник ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №823470 від 16.02.2022 у розмірі 50249,59 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір - 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 14.10.2024 через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 68).

Відповідач повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином в силу пункту 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, де зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 75-76, 85-86). Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, відзив на позов не подала, причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання не надіслала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 головуючим суддею визначено Гуцола М.П. (а.с. 51).

Ухвалою суду від 04.09.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано термін для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 52).

10.09.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків (а.с. 54-57)

З метою визначення підсудності суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Погребищенської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 58-59).

17.09.2024 судом отримана відповідь, відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60).

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 61).

10.10.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

12.11.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

03.12.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з відпусткою головуючого судді Гуцола М.П.

09.01.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Судом встановлено, що 16.02.2022 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №823470 про надання споживчого кредиту (а.с. 39-42).

Відповідно до п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000 грн. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 16.02.2025 (п. 1.4 Договору).

Пунктом 1.5. Договору, передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 190,99 % річних (п. 1.7 Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 73 724,43 грн (п. 1.8 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування:

- у розмірі 20 000,00 грн на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 в АТ «Аккорд Банк» через (транзитний рахунок) НОМЕР_2 в АТ «Аккорд Банк», код банку 380634.

- у розмірі 5 000 грн на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до умов п. 3.5. Договору.

Згідно з п 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1. 4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором.

Згідно з п. 5.3., 5.3.1., 5.3.2., 5.3.3. Договору споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися в такій черговості: прострочені зобов`язання по процентах; прострочені зобов`язання по кредиту.

У другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбачені даною чергою недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: строкові зобов`язання по процентах; строкові зобов`язання по кредиту.

У третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами в порядку визначеному в п. 9.3. Договору і діє до дати, вказаної у п. 1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання споживачем зобов`язань за цим Договором (п. 9.2 Договору)

Відповідно до п. 9.3. Договору з метою укладення Договору, зі сторони товариства Договір підписується аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, а зі сторони споживача власноручним підписом.

Підписуючи цей Договір, споживач підтвердив, що: - перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та розміщена на Веб - сайті; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», що розміщені на Веб - сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися».

Зі змісту заяви-анкети слідує, що ОСОБА_1 зазначено адресу її проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, що є підтвердженням здійсненої нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.43-44).

Паспорт споживчого кредиту містить всі істотні умови кредиту, а саме: суму кредиту - 25 000,00 грн, строк кредитування - 1096 днів, відсоткову ставку - 85% річних, відсоткову ставку за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), реальну річну відсоткову ставку 190,99% та порядок повернення кредиту. Паспорт також містить відмітку про підписання його відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 44).

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту №823470 від 16.02.2022, сторони погодили дату видачі кредиту 16.02.2022 та дати платежів (останній платіж 16.02.2025), чисту суму кредиту, що становить 68 724,43 грн та щомісячні суми погашення кредиту, відсоток за перший день користування кредитом у розмірі та суми процентів за користування кредитом (а.с. 45).

Відповідно до платіжного доручення № 16224 від 16.02.2022 ТОВ «Слон кредит» було здійснено перерахунок коштів у сумі 20 000,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , призначення платежу перерахування коштів згідно кредитного договору №823470 від 16.02.2022 (а.с. 17).

28.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 2808-23, у п. 2.1. якого визначено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1. цього договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимогу формі наведеної в додатку №1 до цього договору, за умови виконання фактором вимоги перерахування сум грошових коштів.

Відповідно до п. 5.1.1. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язаний в строк до 60 робочих днів з моменту набрання реєстром прав вимог чинності передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, що підтверджують право вимоги, типовий перелік та вимоги до оформлення яких наведені в додатку № 2 до цього договору, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Фактором у даному договорі виступив позивач.

У матеріалах справи міститься копія досудової вимоги, складеної представником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» адвокатом А. В. Міньковською, зі змісту якої вбачається, що вона як представник позивача повідомила відповідача про укладення договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 і про перехід права вимоги від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Також у цій досудовій вимозі міститься інформація про суму заборгованості станом на 15.11.2023 та встановлений позивачем строк для їх погашення до 30.12.2023. У вимозі відповідач повідомляється про те, що наслідком несплати суми боргу буде звернення позивача до суду.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.11 ч.1ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

Разом з тим, у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».

Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов`язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року на ці правовідносини почала поширюватися частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження №14-680цс19), є релевантною для даних правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.

Згідно із Договором про споживчий кредит №823470 від 16.02.2022, ТзОВ «Слон Кредит» надав ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 25 000 гривень, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.02.2025.

Пунктом 4.1 договору про надання споживчого кредиту №823470 від 16.02.2022 визначено, що товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, та сплати процентів у разі затримання сплати споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. При цьому у такому випадку споживач має сплатити увесь розмір заборгованості з основної суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами протягом 30 днів з дня одержання від товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов цього договору, така вимога товариства втрачає чинність.

Отже, сторонами договору погоджено можливість зміни терміну остаточного повернення кредиту виключно з дати вручення позичальнику вимоги банку, у якій буде зазначено термін повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів строк сплати яких не настав.

Оскільки, договір є обов`язковим до виконання, то суд приходить до висновку про те, що ТзОВ «Діджи фінанс» може набути право дострокового стягнення заборгованості за кредитом, тобто на зміну терміну остаточного повернення кредиту, виключно у випадку вручення позичальнику відповідної вимоги банку.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Для встановлення дійсних фактичних обставин справи сторони мають надати до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці судом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша, третя статті77ЦПКУкраїни).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 79 ЦПК України докази мають бути достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Позивачем до суду не надано доказів виконання ним вимог п. 4.1 Договору про споживчий кредит № 823470 від 16.02.2022 та вручення позичальнику ОСОБА_1 вимоги банку про дострокове повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів строк сплати яких не настав.

Наданий до суду лист №3161601724-АВ від 15 листопада 2023 року правового значення для вирішення даного спору не має, оскільки це повідомлення не є вимогою банку про дострокове повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів строк сплати яких не настав. Також слід зазначити, що у досудовій вимозі вказана адреса відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , тоді як у відповідь на запит суду надійшла інформація з Реєстру територіальної громади від 16.09.2024, згідно з якою адресою реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с. 60). Крім того, відповідно до номеру відстеження зазначеного листа, ОСОБА_1 не отримувала вказаний лист про досудову вимогу.

Також суд акцентує увагу на тому, що як випливає із доказів, наданих позивачем, представник позивача директор ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 11.12.2023 уклав договір про надання правової допомоги № 42649746 із «Адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» (а.с. 23), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Досудова вимога, вих. №3161601724-АВ надіслана ОСОБА_1 від імені позивача, датується 15.11.2023 і підписана представницею А. В. Міньковською. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що 15 листопада 2023 року досудову вимогу підписала особа, повноваження якої підтверджуються належними документами.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що право кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що у банку не виникло право дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, а відповідачем таку вимогу було отримано, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові- на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати, понесені позивачем, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, слід покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 280-284, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи (сторони):

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місце знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя