Ухвала суду № 124323559, 10.01.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2025 Справа№914/88/25

Господарський суд Львівської області в складі судді Н.Є. Березяк розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 , м. Львів,

про: забезпечення позову

у справі №914/88/25

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача-1: ОСОБА_2 , с. Давидів Пустомитівського району Львівської області,

до відповідача-2: ОСОБА_3 , м. Львів,

до відповідача-3: ОСОБА_4 , м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області,

до відповідача-4: ОСОБА_5 , с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області,

до відповідача: ОСОБА_6 , м. Львів,

про: визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та до ОСОБА_6 про визнання недійсним договорів, а саме:

1.1. Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

1.2. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

1.3. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ;

1.4. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження будь-яким способом корпоративних прав на частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739).

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідачем -1 вчинялися дії для унеможливлення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення боргу, яке вступило в законну силу ще 30 жовтня 2018 року.

Позивач зазначає, що відповідач-1, який відчужує належне йому нерухоме майно на підставі оспорюваних правочинів, за наявності у нього грошового зобов`язання перед позивачем, діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив оспорювані правочини, які порушують майнові інтереси кредитора (позивача) і направлені на недопущення звернення стягнення, зокрема, на майно боржника.

В поданій заяві про забезпечення позову, заявник наводить наступну хронологію подій, обставин та рішень, які передували укладенню між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оскаржуваного договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Координата», яку в подальшому ОСОБА_11 відчужив, уклавши оскаржувані договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Координата» на користь: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

Так, 27 вересня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі № 450/2275/18, яким поданий мною, ОСОБА_1 позов до ОСОБА_12 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на мою користь кошти у розмірі 200 000 доларів СІЛА, що згідно офіційного курсу Національного Банку України становить 5 244 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на мою користь 8810,00 судового збору за подання позовної заяви до суду, (копія рішення додається).

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18 вступило в законну силу 30 жовтня 2018 року.

27 серпня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області постановив ухвалу якою задовольнив заяву адвоката ОСОБА_13 , про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №450/2275/18. Видано дублікат виконавчого листа виданого на виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.01.2019 року у справі №450/2275/18.

16 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна відкрила виконавче провадження №66846541 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, (копія додається).

У ході виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі №450/2275/18 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_12 про стягнення' заборгованості, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. було виявлено належний ОСОБА_15 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

16 вересня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. накладено арешт належного ОСОБА_15 (боржнику) нерухомого майна, зокрема, будинку АДРЕСА_1 , в межах заборгованості, яка складає 5244000,00 (п`ять мільйонів двісті сорок чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень та 8810,00 судового збору (копія додається), а також вказаний будинок виставлено на електронні торги номер лоту: 496965, організатор торгів: Державне підприємство «СЕТАМ», СДРГІОУ 39958500.

30 листопада 2021 року позивачка звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних у зв`язку з невиконанням рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18.

02 вересня 2022 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/5161/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних-у зв`язку з невиконанням рішення суду - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_12 на мою користь 3% річних в сумі 472391,01 (чотириста сімдесят дві тисячі триста дев`яносто одна гривня 01 копійок)гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на мою користь 4723,91 гривень судового збору, (копія додається)

Як стверджує позивачка, з метою унеможливлення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18 шляхом штучного обтяження ОСОБА_2 додатковими боргами, щоб під час реалізації майна ОСОБА_2 , який не погашає боргові зобов`язання на виконання вказаного рішення і, щоб більша частина стягнення повернулась в родину, а відтак зменшити можливість стягнення з ОСОБА_2 на користь заявниці значної суми коштів, було вчинено ряд дій, зокрема:

1. 12 жовтня 2021 року ОСОБА_16 - син ОСОБА_12 звернувся до суду за захистом прав, які його батько - ОСОБА_12 (визначений ОСОБА_17 відповідач по справі), не порушував, не заперечував і визнавав. Позов було подано до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівська державна нотаріальна контора, Приватний, виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, державний реєстратор Давидівської сільської ради Львівської області Зубарєв Анатолій Анатолійович про визначення частки померлого у спільному сумісному майні, визнання права власності та скасування постанови приватного виконавця.

2. 13 грудня 2021 року невістка ОСОБА_2 - ОСОБА_18 (дружина ОСОБА_19 ) звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики нібито укладеним 10 березня 2014 року;

3. 28 грудня 2022 року ОСОБА_18 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою з мотивів, що укладений між мною та ОСОБА_7 договір позики нібито є фраудаторним по відношенню до договору позики, який укладений між нею та ОСОБА_7 , тому рішення Пустомитівського районного суд Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18 ніби то порушує її права та інтереси;

4. 17 травня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Квак Василь Миколайович звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.09.2022 року у справі №450/5161/21 про стягнення 3 % річних у зв`язку з невиконанням рішення суду, яке було постановлено на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.09.2018 року у справі №450/2275/18 про стягнення заборгованості, за нововиявленими обставинами.

За наслідками наведених послідовних дій ОСОБА_2 , які були спрямовані на унеможливлення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18, були ухвалені наступні рішення:

1. 02 вересня 2022 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі №450/4257/21, яким позов ОСОБА_19 до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівська державна нотаріальна контора, приватний виконавець, виконавчого округу Львівської області Баірова Н.М., державний реєстратор Зубарєв A.A. про визначення частки померлої у спільній сумісній власності, визнання права власності - задоволено частково. Суд вирішив: визначити, що частка ОСОБА_20 , 1950 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 становила 1/2; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

06 липня 2023 року постановою Львівського апеляційного суду скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 вересня 2022 року - залишено без змін.

22 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі №450/4257/21, якою задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_19 до ОСОБА_2 , треті особи: Пустомитівська державна нотаріальна контора, приватний виконавець Баірова Н.М., державний реєстратор Зубарєв A.A., Давидівська сільська рада, про визначення частки у спільній сумісній власності - скасовані та прийнято в цій частині нову постанову: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_19 до ОСОБА_2 відмовлено; (копія додається)

2. 03 березня 2022 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 450/5370/21 позовні вимоги ОСОБА_18 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_18 заборгованість за договором позики від 10 березня 2014 року в розмірі 220 000 доларів США, в тому числі 150000 доларів США основного боргу позики та 70 000 доларів США відсотків за користування позикою.

17 жовтня 2023 року Львівським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_12 про стягнення заборгованості - закрито.

30 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С.О. (судді-доповідача), Ігнатенка В.М., Фаловської І.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №450/5370/21 за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалив відкрити касаційне провадження на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року. Витребувати з Пустомитівського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи №450/5370/21; (копія додається)

Як повідомляє заявник, ухвалою Пустомитівського районного суду від 27 вересня 2023 року у справі №450/5370/21 провадження №6/450/86/23 визнано виконавчий лист, виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 119.04.2022 на підставі та на виконання рішення від 03.03.2022 у справі №450/5370/21 - таким, що не підлягає виконанню.

На думку заявниці, вказане, також, свідчить на фраудаторність правочинів.

3. 11 травня 2023 року Львівським апеляційним судом ухвалено постанову у справі №450/2275/18, якою апеляційну скаргу ОСОБА_18 задоволено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення в її користь із ОСОБА_2 200 000 доларів США.

14 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі №450/2275/18, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив: Постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року- скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції: (копія додається)

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.05.2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_18 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року - закрито. Таким чином відновлено дію неправомірно скасованого рішення у справі №450/2275/18. (копія додається).

4 15 серпня 2023 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення, яким заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Квака В.М. про перегляд рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.09.2022 у справі №450/5161/21 про стягнення 3% річних у зв`язку з невиконанням рішення суду (рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.09.2018 у справі №450/2275/18 про стягнення заборгованості за договором позики), за нововиявленими обставинами - задоволено; рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.09.2022 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних у зв`язку з невиконанням рішення суду - відмовлено.

25 червня 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 серпня 2023 року - скасовано, а справу за заявою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Квака В.М. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.09.2022 року у справі №450/5161/21 надіслано для розгляду до суду першої інстанції, (копія додається)

На думку заявниці, з метою уникнення реалізації майна, а саме житлового будинку, а в подальшому і виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2018 року у справі №450/2275/18, яке вступило в законну силу 30 жовтня 2018 року, щодо стягнення з ОСОБА_12 на мою користь заборгованості було вчинено ряд фраудаторних правочинів та надуманих судових проваджень.

Як зазначає позивач, з метою позбавлення іі права на повернення боргу на виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.09.2018 у справі №450/2275/18, між ОСОБА_7 та його онуком - ОСОБА_8 , було укладено черговий фраудаторний правочин - договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Координата».

У свою чергу, ОСОБА_21 , не набувши право власності, в силу того, що недійсний фраудаторний правочин не породжує правових наслідків, в тому числі не породжує право власності, вчинив відчуження корпоративних прав, уклавши оскаржувані договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» з: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

Факт укладення оскаржуваних договорів підтверджується:

-актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 24 квітня 2024 року, у зв`язку з укладенням договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», відповідно до якого ОСОБА_12 передав ОСОБА_21 (своєму онукові) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 2 552,49 грн, що складає 100% статутного капіталу Товариства; (копія додається)

-актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 16 серпня 2024 року, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», відповідно до якого ОСОБА_11 передав ОСОБА_4 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства; (копія додається)

-актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою і відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 16 серпня 2024 року, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», відповідно До якого ОСОБА_11 передав ОСОБА_5 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 638,12 грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства; (копія додається)

-актом приймання-передачі частки у ,статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» від 19 вересня 2024 року, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата», відповідно до якого ОСОБА_11 передав ОСОБА_6 (своїй дружині) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» у розмірі 1 276,25 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства, (копія додається).

На думку позивача, ефективним, співмірним і адекватним способом забезпечення даного позову, зважаючи на те, що такий поданий в зв`язку із вчиненням відповідачами дій щодо ухилення від виконання рішення суду в іншій справі, буде накладення заборони на відчуження будь-яким способом корпоративних прав на частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739).

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.(ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними договорів про передачу нерухомого майна із власності вдповідача-1 у власність відповідача-2,3,4,5.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватимуть у власності відповідача-1 майно, то суд погоджується з думкою заявника, що застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову та є способом забезпечити гарантії виконання судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 зазначав, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Разом з тим слід зауважити, що за змістом ст. 137 захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Дослідивши в порядку ст.87 ГПК України докази у справі на підтвердження того, що відповідачем здійснюються дії щодо виведення майна із власності товариства, за рахунок якого, у разі задоволення позову, могло б бути виконане судове рішення, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відтак суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження будь-яким способом корпоративних прав на частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739)- підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 144, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 219325 від 09.01.2025) у справі № 914/88/25 задоволити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження будь-яким способом корпоративних прав на частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Координата» (ЄДРПОУ 20843739).

3. Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник:

1. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

2. ОСОБА_21 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 )

4. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 )

5. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 )

4. Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Березяк Н.Є.