Ухвала суду № 124322640, 10.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/298/25

ун. № 759/617/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100080002757 від 29.08.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09.01.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100080002757 від 29.08.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080002757 від 29.08.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.09.2022 перебуває на посаді старшого стрільця кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону у військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період, молодший сержант ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї) не можуть перебувати у власності громадян.

Окрім того, молодший сержант ОСОБА_5 , відповідно до ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення проти порядку та громадської безпеки за наступних обставин:

ОСОБА_5 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 14 год. 00 хв. 15.11.2024, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, придбав дві гранати «Ф-1», два запали типу «УЗРГМ», які належать до небезпечної категорії вибухових матеріалів, автомат моделі «АК-12», та без передбаченого законом дозволу зберігав їх за місцем свого проживання, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції 15.11.2024 в ході проведення обшуку.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у придбанні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, додав, що має намір продовжувати військову службу.

Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080002757 від 29.08.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

15.11.2024 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

16.11.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.01.2025 включно.

07.01.2025 постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону строк досудового розслідування продовжений до 3 місяців, тобто до 15.02.2025, включно.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків від 15.11.2024, протоколом допитів свідків, повідомленням ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази та інші зібрані матеріали в своїй сукупності, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що повідомлення про підозру останньому, є обґрунтованим, однак закінчити досудове розслідування не виявляється можливим внаслідок складності провадження, так як на даний час не завершені раніше призначені вибухово-технічні експертизи, не знято гриф секретності із ухвал та протоколів Київського апеляційного суду м. Києва, крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.

Здійснення вищевказаних процесуальних, слідчих (розшукових) дій під час здійснення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, оскільки в подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати доказове значення винуватості підозрюваних осіб. Обставини, що перешкодили здійснити вищевказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії - характер вчинених кримінальних правопорушень, специфіка розслідування даного роду злочинів, об`ємністю кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на вчинення інших кримінальних правопорушень у складі групи осіб, великим обсягом призначених судових експертиз, виконання яких вплине на остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, а також у зв`язку із іншими об`єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне:

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_5 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 у провадженні слідчих третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві знаходиться кримінальне провадження N?62023100130000416 від 24.03.2023 за ч. 5. ст. 407 КК України згідно до якого ОСОБА_5 з 27.10.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР долученим до матеріалів клопотання та дослідженим у суді.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 вже переховується від командування військової частини НОМЕР_1 усвідомлюючи, що законних підстав для його звільнення від військової служби, так як і наказів командирів про дозвіл на залишення військової частини він не отримував, відповідно останній усвідомлює, що порушення порядку і умов несення служби загрожує йому вжиттям заходів, у тому числі кримінально-правового характеру, відповідно з метою уникнення їх застосування до нього він може переховуватись від кримінальної відповідальності за скоєне, що він і робить.

Окрім того, згідно отриманої довідки про судимість ОСОБА_5 у 2013 року був засуджений Святошинським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки. У подальшому відносно останнього до у 2018 року Святошинським УП ГУНП у м. Києві до Святошинського райсуду м. Києва скеровано обвинувальний акт відносно за ч. 3 ст. 187 КК України, у якому останній оголошувався у розшук, неодноразово виносились ухвали про привід внаслідок небажання обвинуваченого з?являтись до суду, як наслідок вказане кримінальне провадження по суті не розглянуте внаслідок умисного ухилення підозрюваного від явки до суду.

Окрім того у провадженні Івано-Франківського міського суду тривалий час перебуває кримінальне провадження щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296, 4. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, фігурантами у якому поряд з ОСОБА_5 є ще четверо осіб. Наразі вказане кримінальне зупинено у зв?язку із проходженням підозрюваним військової служби, хоча насправді військова служба підозрюваного призупинена.

У провадженні Солом?янського суду м. Києва перебуває судова справа № 760/27447/17 відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України, в рамках якої останнього оголошено у розшук, іншого співучасника засуджено.

Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.

Так, ОСОБА_5 знайомий з свідками у кримінальному провадженні, знає його повні анкетні дані та місце перебування, тому перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись зі свідком і чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки ОСОБА_5 є діючим військовим тому є підстави вважати, що останній може здійснювати вплив на вказаних свідків в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.

Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останній, підозрюється у вчиненні злочину з незаконного обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, який відноситься до категорії тяжкого, та перебуває у розшуку за Святошинським районним судом м. Києві за вчинення аналогічного злочину. Вказані факти свідчать про фактично відсутні міцні соціальні зв`язки ОСОБА_5 , які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_5 не може своє життя вписувати в рамки правил поведінки у суспільстві, не порушуючи при цьому прав оточуючих громадян і має схильність до таких дій. У разі не застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можна дійти висновку, що останній в подальшому може вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним обігом зброї та бойових припасів.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що підозрюваний усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, доступ до зброї може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків, у тому числі з використанням зброї складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування

З часу обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу вищенаведені ризики не зменшилися та наявні до цього часу в повному обсязі, а тому виникає необхідність у продовженні строку раніше обраного відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, на теперішній час відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_5 в умовах «Гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 »

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в продовженні підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов`язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Неможливість обрання стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу обґрунтовується його можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 182 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави в разі, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням, що ОСОБА_5 є обвинуваченим в інших кримінальних провадженнях, які перебувають на розгляді в різних судах, в деяких кримінальних провадженнях його оголошено в розшук, слідчий суддя вважає, що дані обставини є винятковими, а тому є доцільним, на виконання ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн., оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Визначаючи розмір застави необхідно згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене слідчий суддя вважає доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод» слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.02.2025 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.02.2025 включно, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з країни і в`їзд в Україну

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді діє до 15.02.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 10.01.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1