Рішення № 124322556, 10.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21463/24

пр. № 2/759/1013/25

10 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна, суд

УСТАНОВИВ:

15.10.2024року позивачі звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , її чоловік - ОСОБА_2 , мешкає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , є власницею квартири загальною площею 74.60 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , це підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), дата видачі: 27.02.2008 року.

У 2003 році у Святошинському районному суді м. Києва розглядалась цивільна справа № 2-641-1/03 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , 1962 року народження, щодо стягнення боргу.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2003 року по справі № 2- 641-1-03, у якості забезпечення позову, Першою Київською державною нотаріальною конторою, код ЄДРПОУ: 02901807, було накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.03.2003 року, з ОСОБА_2 , 1962 року народження, було стягнуто борг у розмірі 25 380,00 грн. та судовий збір у розмірі 253,80 грн.

На сьогоднішній день, ОСОБА_2 , було у повному обсязі сплачено борг, про який зазначалося раніше.

У квітні 2024 року, ОСОБА_1 , вирішила зареєструвати квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у реєстрі прав на нерухоме майно, відповідно 17.04.2024 року, ОСОБА_1 , написала заяву до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72763022 від 23.04.2024 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Набок Віталієм Миколайовичем, позивачам було повідомлено про відмову у вчиненні реєстраційний дій, через те, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявна інформація щодо обтяження № 1455696 (арешт) на нашу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за іншою особою.

Згідно довідки № 116397 від 12.06.2024 року, виданою Святошинським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), повідомляється, що під час перевірки даних Автоматизованою системою виконавчого провадження було встановлено, що виконавче провадження по виконанню постанови серії та номеру б/н, виданий 26.02.2003 року, за яким боржником є ОСОБА_2 , на підставі якої було накладено арешт майна на виконанні у відділі не перебуває та зареєстрованим не значиться. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою обтяження є ухвала Святошинського районного суду м. Києва, яка була видана 26.02.2003 року та було зареєстрована Першою Київською державною нотаріальною конторою.

За заявою ОСОБА_1 , до Першої Київської державної нотаріальної контори, листом № 4649/01-16 від 24.08.2024 року, позивачам було направлено копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2003 року, на підставі, якої було накладено арешт на квартиру, про яку зазначалось раніше.

У зв`язку із вище викладеним, позивачі просять суд зняти арешту із їхньої квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 через відсутність боргових зобов`язань.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року відкрито провадження по справі у спрощенному порядку без виклику сторін.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Суд , дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власницею квартири загальною площею 74.60 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , це підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), дата видачі: 27.02.2008 року.

Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2003 року по справі № 2- 641-1-03, у якості забезпечення позову, Першою Київською державною нотаріальною конторою, код ЄДРПОУ: 02901807, було накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.03.2003 року, з ОСОБА_2 , 1962 року народження, було стягнуто борг у розмірі 25 380,00 грн. та судовий збір у розмірі 253,80 грн.

Судом встановлено, що згідно довідки № 116397 від 12.06.2024 року, виданою Святошинським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), повідомляється, що під час перевірки даних Автоматизованою системою виконавчого провадження було встановлено, що виконавче провадження по виконанню постанови серії та номеру б/н, виданий 26.02.2003 року, за яким боржником є ОСОБА_2 , на підставі якої було накладено арешт майна на виконанні у відділі не перебуває та зареєстрованим не значиться. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою обтяження є ухвала Святошинського районного суду м. Києва, яка була видана 26.02.2003 року та було зареєстрована Першою Київською державною нотаріальною конторою.

Судом встановлено, що на сьогоднішній день, ОСОБА_2 , було у повному обсязі сплачено борг, про який зазначалося раніше.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною 4,5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

За таких обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачами за змістом заявленого позову доведено та відповідачами в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 74,60 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить - ОСОБА_1 , на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), дата видачі: 27.02.2008 року, який було накладено згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2003 року.

Рішення суду підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.М.Шум