Рішення № 124321703, 10.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21680/24

пр. № 2-а/759/38/25

10 січня 2025 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про скасування постанови.

У позові вказував, що 05 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 1018 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Відповідно до постанови на ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 25 500 грн.

Позивач вважає постанову противоправною та такою, що підлягає скасуванню на підставі наступного.

В постанові склад правопорушення визначено як: «Громадянин ОСОБА_1 02.08.2024р. о 08 год.30 хв. не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк, зазначений в повістці, отриманій 01.08.2024р., чим порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз,. 2 ч.1 та абз .8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП».

Позивач є непридатним до військової служби та є виключеним з військового обліку ще з 09.01.1996р. про що він неодноразово повідомляв відповідачу.

09.01.1996р. позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.11.1995 р., пройшов Військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби та знятий з обліку 09.01.1996р.,про що йому було зроблено відповідний запис у військово-обліковому документ.

В подальшому, 20.08.2024р.позивачу ІНФОРМАЦІЯ_3 , був замінений старий військово-обліковий документ та військово-обліковий документ нового зразка - Військово-обліковий документ № НОМЕР_1 , де також зазначено, що позивач є непридатним з виключенням з військового обліку з 01.09.1996р.

Позивач зазначає, що при спілкуванні з представниками відповідача під час видачі йому повісток, розгляду адміністративної справи, позивач повідомляв про те, що він є непридатним та виключеним з військового-обліку.

Також позивач надав письмові пояснення, що 02.08.2024р. за повісткою мав прибути в той же самий час о 08.30 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також в розмові позивач повідомляв, що проводив оформлення нового військово-облікового документу.

Крім того інформація про непридатність та виключення з військового-обліку позивача відображається і в електронному військово-обліковому документі Резерв+.

Просив визнати противоправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 05.10.2024р. № 1018 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено ііміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження по справі у спрощенному провадженні без виклику сторін.

04.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив по справі, згідно якого останній просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена начальником відповідача, згідно вимог законодавства. При винесенні начальником відповідача постанови враховані усі наявні матеріали справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 1018 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Відповідно до постанови на ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 25 500 грн.

Судом встановлено, що в постанові склад правопорушення визначено як: «Громадянин ОСОБА_1 02.08.2024р. о 08 год.30 хв. не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк, зазначений в повістці, отриманій 01.08.2024р., чим порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз,. 2 ч.1 та абз .8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП».

Вважаючи протиправною зазначену постанову, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що повідомив відповідача під час видачі йому повісток, розгляду адміністративної справи, про те, що він є непридатним та виключеним з військового-обліку.

Також позивач надав письмові пояснення, що 02.08.2024р. за повісткою мав прибути в той же самий час о 08.30 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також в розмові позивач повідомляв, що проводив оформлення нового військово-облікового документу.

Крім того інформація про непридатність та виключення з військового-обліку позивача відображається і в електронному військово-обліковому документі Резерв+, в зв`язку з чим вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.10.2024року, винесено незаконно.

На підтвердження позовних вимог надав наступні докази:

Копію військового квитка, про те, що 09.01.1996р. позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.11.1995 р., пройшов Військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби та знятий з обліку 09.01.1996р.,про що йому було зроблено відповідний запис у військово-обліковому документ.

В подальшому, 20.08.2024р.позивачу ІНФОРМАЦІЯ_3 , був замінений старий військово-обліковий документ та військово-обліковий документ нового зразка - Військово-обліковий документ № НОМЕР_1 , де також зазначено, що позивач є непридатним з виключенням з військового обліку з 01.09.1996р.

Фотокопію з мобільного за стосунку ІНФОРМАЦІЯ_8 з даних якого вбачається, що ОСОБА_1 12.10.2024року оновив дані та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний непридатним до військової служби та знятий з обліку 09.01.1996р., про що йому було зроблено відповідний запис у військово-обліковому документ.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на 28.02.2023 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.

З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.210-1 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.

Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 ЗУ № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу», поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).

З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити відповідача про поважність причин не прибуття за повісткою.

Судом встановлено, що позивача хоча і було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, однак відповідачем не взято до уваги пояснення позивача про те, що 02.08.2024р. за повісткою не міг прибути в той же самий час о 08.30 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки проводив оформлення нового військово-облікового документу, оскільки він визнаний непридатним до служби, що є порушенням прав останнього.

У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковник ОСОБА_3 , який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

Відповідальність за ст.210-1 ч.1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до диспозиції ст.210-1 ч.3 КУпАП (станом на 20.06.2024 року), відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Згідно з пунктом 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку, одним із завдань військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

Згідно з абзацом сімнадцятим пункту 79 Порядку, проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Отже, Урядом визначено закритий перелік військово-облікових документів для призовників та військовозобов`язаних. Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню іншими виконавчим органами не підлягає.

Наказом Міністерства оборони України №610 від 21.11.2017 року, затверджено Порядок виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Відповідно до п.1 Порядку, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Відповідно до п.3 Порядку, тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов`язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров`я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , пред`явив відповідачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного,надав докази про те, що 09.01.1996р. позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.11.1995 р., пройшов Військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби та знятий з обліку 09.01.1996р.,про що йому було зроблено відповідний запис у військово-обліковому документ, однак начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено спірну постанову без дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова №1018 датована 05.10.2024 року винесена відповідачем - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП.

Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про скасування постанови- задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 05.10.2024р. № 1018 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 25500,00 грн., - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.М. Шум