Ухвала суду № 124320740, 10.01.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10115/24

Номер провадження 2/711/547/25

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття загального позовного провадження у справі

10 січня 2025 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 із зняттям його з реєстрації.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О.Г. від 26 грудня 2024 року відведено суддю Казидуб О.Г. від розгляду справи №711/10115/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2024 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренка О.В. від 31 грудня 2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

31 грудня 2025 року представником позивача адвокатом Ракоїд Людмилою Вячеславівною до суду поштою направлено заяву про усунення недоліків, що зареєстрована судом 08 січня 2025 року за вхідним №68125, до якої, зокрема, додано екземпляр уточненої позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням від 31 грудня 2024 року, а також уточнені анкетні дані позивача у клопотаннях про виклик свідків та витребування доказів.

Перевіривши, направлені стороною позивача документи з призми виконання цим учасником справи ухвали від 31.12.2024, суддя встановив, що позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані в означеному судовому рішенні, направивши відповідні документи вчасно засобами поштового зв`язку. У зв`язку із цим розгляд справи слід проводити згідно вимог, що викладені позивачем у позовній заяві (уточненій) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, від 31 грудня 2024 року.

Частиною 8 ст.187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1002024 від 31 грудня 2024 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться у Придніпровському районі означеного населеного пункту, починаючи з 24.07.1987.

Крім того нерухоме майно, де зареєстрований проживанням відповідач і щодо якого позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування ним, також розташоване у Придніпровському районі м. Черкаси.

Таким чином, розгляд цієї позовної заяви за територіальною юрисдикцією підсудний Придніпровському районному суду м. Черкаси.

Також, під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження, встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Згідно ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Також у вступній частині позовної заяви (уточненої) від 31 грудня 2024 року стороною позивача зазначені реквізити третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме: Черкаської міської ради. Однак, заяви про залучення вказаної особи до участі у даній справі позивачем не подано; у тексті позовної заяви (уточненої) мотивація чи прохання щодо цього також відсутні.

Статтею 53 ЦПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Водночас наказ Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради №178 від 21.09.2018 про приватизацію означеної вище квартири визнаний у встановленому законом порядку недійсним та скасований. Отже, із матеріалів позовної заяви вбачається, що означений об`єкт нерухомості де-факто перебуває у комунальній власності.

У зв`язку із цим слід залучити до участі у справі Черкаську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки цього органу місцевого самоврядування, адже спір стосується нерухомого майна, що де-факто перебуває у комунальній власності.

Оскільки позивачем подано до суду копію позовної заяви (уточненої) з додатками з урахуванням третьої особи, суддя не вбачає підстав для покладення на позивача обов`язку щодо направлення цих документів залученій особі.

Крім того, у позовній заяві сторона позивача поставила письмові запитання ОСОБА_2 як відповідачу у справі.

Вирішуючи означене процесуальне питання, суддя зазначає про таке.

Згідно ч.1, 2 ст.93 ЦПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач скористався своїм правом поставити запитання відповідачу, зазначивши ці питання у позовній заяві (уточненій).

Відповідно до п.7 ч.2 ст.187 ЦПК України, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Аналізуючи означені вище норми процесуального законодавства у взаємозв`язку із положеннями Конституції України, суддя дійшов висновку, що письмове опитування учасників як свідків є одним із видів доказів, на підставі яких може бути встановлено наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторони.

Дослідивши поставлені позивачем запитання, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суддя зазначає, що останні стосуються обставин, що мають значення для справи, кількість запитань не перевищує десяти, а тому суддя вважає за необхідне зобов`язати відповідача ОСОБА_2 надати відповіді на питання, зазначені позивачем у прохальній частині позовної заяви (уточненої) від 31 грудня 2024 року.

Разом із позовною заявою стороною позивача подано клопотання про виклик свідків та про витребування доказів. Вирішуючи ці клопотання суддя вважає за необхідне вказати про таке.

Пунктом 7 ч.2 ст.187 ЦПК України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

З аналізу означеної норми процесуального права слід зробити висновок, що законодавець визначив обов`язок суду зазначити в ухвалі про відкриття провадження у справі результати вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, однак за однієї умови: якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Частиною 2 ст.91 ЦПК України передбачено, що у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

З аналізу клопотання позивача про допит свідків від 31.12.2024 не вбачається зазначення конкретних обставин, які можуть підтвердити свідки. Вказівка у клопотанні на те, що свідків необхідно викликати в судове засідання, оскільки їм відомі обставини, що стосуються справи (абз.7 стр.2 клопотання про виклик свідків від 31.12.2024), суддя вважає не конкретизованим, а відповідно таким, що не узгоджується із положеннями ч.2 ст.91 ЦПК України.

З огляду на викладене вище, для об`єктивного і повного розгляду клопотання сторони позивача про виклик свідків, існує потреба у виклику сторін у судове засідання, що унеможливлює його процесуальне вирішення на стадії відкриття провадження у справі.

Щодо клопотання сторони позивача про витребування доказів, то суддя вважає його вирішення на стадії відкриття провадження у справі передчасним як з підстав необхідності виклику сторін для його об`єктивного і повного вирішення у судове засідання, так і з підстав того, що судом зобов`язано відповідача ОСОБА_2 надати відповіді на запитання, зазначені позивачем у прохальній частині позовної заяви (уточненої) від 31 грудня 2024 року, які за своїм змістом кореспондуються із доказами, які заявлені позивачем до витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

З огляду на викладене, клопотання сторони позивача про витребування доказів є передчасним, а відповідно таким, що підлягає вирішенню судом після надання чи не надання відповідачем відповідей на поставлені позивачем питання у порядку ст.93 ЦПК України в строки, передбачені ч.3 ст.93 ЦПК України.

Інших клопотань позивачем не заявлено, а тому суддя їх не вирішує на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа суддя зазначає про таке.

Ані в мотивувальній, ані в прохальній частинах позовної заяви (уточненої) позивачем не висловлено думки про правила позовного провадження, згідно яких цей учасник справи вважав за доцільне здійснювати розгляд справи.

Частиною 3 ст.274 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї копії документів, дійшов висновку, що розгляд конкретної справи слід здійснювати за правилами загального позовного провадження, оскільки значення цієї справи для позивача, що стосується нерухомого майна, а також обраний позивачем спосіб захисту, категорія і складність справи, заявлення стороною позивача клопотань, вирішення яких потребує з`ясування думки інших учасників справи, а також зобов`язання судом відповідача ОСОБА_2 надати відповіді на питання, зазначені позивачем у прохальній частині позовної заяви (уточненої) в порядку ст.93 ЦПК України, свідчать про необхідність розгляду цього позову за означеними вище правилами позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче провадження. Отже, у справі слід призначити підготовче засідання.

Керуючись ст.53,84,91,93,175-177,187,196,260,261,274ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Розгляд справипроводити заправилами загальногопозовного провадженнята на підставі позовної заяви(уточненої)провизнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, від 31 грудня 2024 року.

Призначити підготовче засідання у справі №711/10115/24 о 08 год. 30 хв 06 лютого 2025 року, що відбудеться в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (адреса: м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх).

Залучити до участі у справі №711/10115/24 Черкаську міську раду (місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36; ЄДРПУО: 25212542 ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Викликати учасників справи для участі у підготовчому засіданні.

Встановити відповідачу строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього письмових доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, повинні бути надіслані іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити відповідачу, що, відповідно до ч. 1 ст.193 ЦПК України, він має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу строк, який не може перевищувати п`яти календарних днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме: міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачу строк, який не може перевищувати п`яти календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Копія заперечення та доданих до них документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві та іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.

Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що вона має право протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали надіслати суду пояснення щодо позову, а щодо відзиву - протягом семи днів із дня його отримання, з наданням доказів відправлення його копії іншим учасникам справи.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 надати вичерпну відповідь на запитання позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна, що зазначені цим учасником справи у прохальній частині позовної заяви (уточненої) від 31 грудня 2024 року, окремо на кожне питання по суті.

Роз`яснити відповідачу, що відповіді на запитання необхідно подати до суду у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, тобто до 01 лютого 2025 року.

Копію такої заяви свідка у той самий строк необхідно надіслати позивачу ОСОБА_1 .

Форма заяви свідка повинна відповідати вимогам ч. 4, 5 ст. 93 ЦПК України.

Зокрема, у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання.

Учасники справи, в порядку ст. 39 ЦПК України, мають право протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36-37 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет - https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.

Копію ухвали направити позивачу.

Копію ухвали разом із копією позовної заяви з доданими до неї документами направити відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Ухвала складена та підписана суддею 10 січня 2025 року.

Суддя: О. В. Петренко