Постанова № 124318781, 08.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6332/24

Провадження № 3/346/100/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , продавця, громадянку України,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 3648 від 15 листопада 2024 року, відповідно до якого вона, працюючи продавцем в магазині № 214, що знаходиться в АДРЕСА_2 , порушила порядок проведення розрахунків, а саме провела розрахункову операцію на повну суму покупки без застосування РРО, не видала розрахункового документу встановленої форми та порушила порядок ведення обміну товарних записів за місцем їх реалізації, здійснювала продаж товарів, не облікованих у встановленому законом порядку, чим порушила пп. 1, 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівля, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмові заперечення на протокол. Так, ОСОБА_1 вказує, що твердження, що вона нібито не видала особі, яка купувала товар розрахункового документу, є безпідставним, виходячи з того що під час складення протоколу не взято до уваги, що операція проведена через програмний реєстратор розрахункових операцій, а надання розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції не передбачає фізичне надання паперового чеку. Розрахунковий документ створюється в електронній формі (з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та/або надсилання електронного розрахункового документа на наданий особою абонентський номер або електронну пошту), надання фізично паперового документу чинне законодавство не вимагає.

Крім того, вказує, що вона оформлена у магазині продавцем та не являється посадовою особою, як про це зазначено у протоколі, а розумінні Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Тому просить закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Вивчивши письмові матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст. 155-1 КУпАП, можуть бути як посадові, так і фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3648 від 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що будучи продавцем в магазині 214, що знаходиться в АДРЕСА_2 , порушила порядок проведення розрахунків, а саме провела розрахункову операцію на повну суму покупки без застосування РРО, не видала розрахункового документу встановленої форми та порушила порядок ведення обліку товарних записів за місцем їх реалізації, здійснювала продаж товарів, не облікованих у встановленому законом порядку, чим порушила пп. 1, 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівля, громадського харчування та послуг»

Таким чином, зміст обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення фактично полягає в тому, що вона будучи продавцем, провела розрахункову операцію на повну суму покупки без застосування РРО, не видала розрахункового документу встановленої форми та порушила порядок ведення обліку товарних записів за місцем їх реалізації, здійснювала продаж товарів, не облікованих у встановленому законом порядку, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Разом з тим, вищевказане обвинувачення не можна визнати конкретним, оскільки воно не містить даних, які дозволяють встановити обставини за яких таке правопорушення було вчинено, визначити товари, які було продано та на які відсутні документи щодо їх походження.

Так, ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 .

Доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є Акт (довідка) фактичної перевірки фактичної перевірки № 1253/09-19-09-01/45410168 від 15 листопада 2024 року.

Однак, суд не має можливості перевірити правильність даних, які зафіксовано у вказаному Акті, оскільки вони не мотивовані належним чином та зроблені без посилання на відповідні первинні документи, які дозволяють встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи.

Зважаючи на викладене суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладається на головного бухгалтера.

Таким чином суддя зазначає, що ОСОБА_1 як продавець не є тією посадвою особою підприємства, яка відповідальна за ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, тому не може нести відповідальності його порушення.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Кобець проти України» зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на викладене суд вважає, що досліджена судом сукупність доказів не дозволяє прийти до висновку поза розумним сумнівом про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 33, 40, 155-1, 221, 268, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів, з дня винесення постанови.

Суддя: Сольський В. В.