Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 461/116/25
Провадження № 2-а/461/30/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.01.2025 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
ВСТАНОВИВ:
06.01.2025 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, з підстав викладених у фабулі позову.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 3ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першоюстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем не було додано документа (квитанції), який би підтверджував оплату судового збору.
Якщо позивач відповідно дост.5 Закону України «Про судовий збір»звільняється від сплати судового збору про це має бути зазначено у позовній заяві на конкретний пункт вказаної статті.
Вказана норма закону містить чіткий перелік, в яких випадках позивачі звільнені від сплати судового збору.
Відповідно дост. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку з тим, що перебуває у скрутному матеріальному становищі. Однак ОСОБА_1 не надано суду жодних неналежних та недопустимих доказів на підтвердження того, що він не може сплатити судовий збір. Не надано документів, що підтверджують те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі. Тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити за безпідставністю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17) була висловлена правова позиція щодо обов`язку сплати судового збору у справах про оскарження дій та рішень у справах про адміністративні правопорушення. У постанові зокрема зазначено наступне.
З 11 листопада 2011 року набрав чинностіЗакон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
За статтями1,2 Закону № 3674-VІсудовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
ПрийняттяЗакону № 3674-VIне обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крімЗакону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1КАС Українив редакціїЗакону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як уЗаконі № 3674-VIтакої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей3,5 Закону № 3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
ТакожЗаконом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»внесені зміни до положеньКУпАПщодо сплати судового збору. Такстаттею 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомоїстатті 283 КУпАПпостанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ятастатті 4 Закону № 3674-VI). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду закон не передбачає.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605, 60 грн. та долучити до матеріалів позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1ст. 169 КАС України).
Відповідно до ст.169 КАС України вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, з моменту отримання копії ухвали, у протилежному випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.
Керуючись ч. 6 ст.7, ч. 1 ст.169 КАС України,Законом України «Про судовий збір» -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити за безпідставністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме:
- надання оригіналу документа (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Надати позивачу 5-ти денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивованій частині ухвали.
У випадку не виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.Р. Юрків.
Судове рішення № 124315671, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 07.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/116/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: