Рішення № 12431511, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/22223.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 4488563,43 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Лазаренко Ю.Г, Мельниченко К.П.,

від відповідача Тесля Ю.О.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20 квітня 2005 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом грудня 2009-квітня 2010 років питну воду та надані послуги водовідведення, заборгувавши йому станом на 1 травня 2010 р. 4237510,72 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 108987,03 грн., три проценти річних з простроченої суми 18136,04 грн., пеню 123929,64 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представники у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на відсутність у нього боргу по оплаті за спірними договором, необґрунтованість нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення за тарифами, які в установленому порядку не набрали чинності, безпідставність вимог щодо оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання. Заявив клопотання про залучення АЕК “Київенерго” в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов’язки останньої, у задоволенні клопотання відповідно до вимог ст. 27 ГПК України судом відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 квітня 2005 р. між сторонами по справі укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р.

Кількість поданої води згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено визначати за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Якщо лічильник не працює не звини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10 днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунку за відповідний період не проводяться.

Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об’ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Строк оплати за договором відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.3 встановлений десять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 7 договору діє протягом одного року і набув чинності з моменту його підписання сторонами та вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

З пояснень позивача, наданих ним дебетових інформаційних повідомлень слідує, що заявлені вимоги стосуються фактично оплати обсягів питної води та послуг водовідведення, наданих за період грудня 2009 - квітня 2010 років.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, поставленої після жовтня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з цього часу Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Доказів перебування на балансі відповідача, передачі йому в управління, користування, концесію теплових пунктів, з яких протягом спірного періоду здійснювалося гаряче водопостачання належних відповідачу будинків.

Навпаки, згідно з наявним у справі рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007 р. № 187 “Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м. Києва”, актів приймання-передачі жилих та нежилих фондів на виконання цього рішення на балансі відповідача відповідне майно відсутнє.

Таким чином, у позові про стягнення 3507553,78 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом грудня 2009-квітня 2010 років (згідно наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог), слід відмовити.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення протягом грудня 2009-квітня 2010 років.

Відповідач заперечив щодо розміру тарифів на ці послуги. Доказів скасування рішень виконавчого органу Київської міської ради про затвердження тарифів, на підставі яких позивачем проводилося нарахування вартості послуг у спірний період, суду не надано.

Доводи відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких позивачем визначено вартість наданих за договором послуг є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Згідно з поданим позивачем розгорнутим розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період грудня 2009-квітня 2010 років відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і платіжних вимог доручень, актів про зняття показань водолічильника, стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення вартістю з урахуванням перерахунку у загальному розмірі 16601960,42 грн.

Поясненнями позивача, поданим ним розгорнутим розрахунком, стверджується факт оплати відповідачем одержаних послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 15969063,44 грн.

Доказів здійснення відповідачем оплати за договором у спірний період у більшому розмірі суду не надано. Доводи останнього в цій частині суперечать наявним у справі доказам та є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 632896,98 грн. боргу (16601960,42-15969063,44), а також виходячи з дійсного розміру прострочених сум 16277,21 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2708,61 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов’язання, розміру прострочених сум суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 4.2 договору пені до 10000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код 31731838) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1 А код 03327664) 632896,98 грн. боргу, 16277,21 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2708,61 грн. три проценти річних з простроченої суми, 10000 грн. пені, 3760,22 грн. витрат по оплаті державного мита, 34,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар