Рішення № 12431316, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/32922.11.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»

про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних збитків

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Ружицький І.Г. (довіреність № 206 від 01.07.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 22.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»(надалі ПАТ «Дарницький завод ЗБК», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(надалі ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд», відповідач) основної заборгованості в сумі 47770, 08 грн., інфляційних втрат за час прострочення у сумі 907, 63 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 663, 55 грн., а разом 49341, 26 грн..

В ході розгляду справи, позивачем надано уточнений перелік видаткових накладних за якими рахується заборгованість в розмірі заявленому до стягнення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних залучених до справи. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 47770, 08 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку разом із нарахованими сумами інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, представник товариства був присутнім в судових засіданнях по справі 04.10.2010р., 08.11.2010р..

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.08.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товарного бетону та залізобетонних виробів ПАТ «Дарницький завод ЗБК»на користь ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»поставлено товару за накладними, які не були оплачені у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до матеріалів справи видаткові накладні від 10.07.2008р. № 080710064 на суму 1454, 40 грн., № 080710046 на суму 1454, 40 грн., від 14.07.2008р. № 080714041 на суму 4400 грн., від 18.07.2008р. № 080718033 на суму 14203, 20 грн., від 17.07.2008р. № 080717060 на суму 417, 60 грн., № 080717039 на суму 766, 80 грн., від 21.07.2008р. № 080721071 на суму 1789, 20 грн., від 24.07.2008р. № 080724102 на суму 1789, 20 грн., від 29.07.2008р. № 080729092 на суму 1789, 20 грн., № 080729075 на суму 835, 20 грн., від 31.07.2008р. № 080731118 на суму 1789, 20 грн., від 30.07.2008р. № 080730100 на суму 1789, 20 грн., від 09.07.2008р. № 080709116 на суму 10642, 80 грн., від 17.07.2008р. № 080717080 на суму 4884 грн., від 18.07.2008р. № 080718033 на суму 14203, 20 грн., що підтверджують поставку товару, часткова оплата, підтверджена наданими банківськими виписками, свідчать про виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Здійснені поставки товару, відповідачем оплачені не у повному обсязі (банківські виписки залучені до справи), сума заборгованості перед позивачем становить 47770, 08 грн. та станом на час розгляду справи не погашена, доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка продукції на користь відповідача, прийняття товару останнім, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 5 від 12.01.2010р. у якій просив погасити існуючу заборгованість в розмірі 47770, 08 грн.. Претензія відповідачем отримана 12.01.2010р. під розписку, а сплати боргу відповідачем не здійснено.

Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав в силу закону (ч. 2 ст. 530 ЦК України) згідно надісланої претензії про оплату, відповідно враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлений товар у повному обсязі, сума заборгованості у розмірі заявленому до стягнення підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та прострочення сплати коштів, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 907, 63 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 663, 55 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати по сплаті державного мита у сумі 493, 42 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(юрид. адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6, корп. «А», р/р 2600155143 «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31925629) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська 11, п/р 26009000105001 в ВАТ КБ «Акордбанк», МФО 380634, ідент. код 01373298) 47770, 08 грн. (сорок сім тисяч сімсот сімдесят гривень 08 копійок) оплати за поставлений товар, 907, 63 грн. (дев’ятсот сім гривень 63 копійки) збитків пов’язаних з інфляцією, 663, 55 грн. (шістсот шістдесят три гривні 55 копійок) 3% річних, 493, 42 грн. (чотириста дев’яносто три гривні 42 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 24.11.2010