Рішення № 12431204, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/39315.11.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гаран»в особі Київської філії «Сіті»

до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 11562,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гресько О.П. представник за довіреністю №791-1/14 від 26.03.2010 року;

від відповідача: Усенко А.М. представник за довіреністю №25 від 15.01.2010 року.

встановив:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гаран» в особі Київської філії «Сіті»до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 11562,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.12.2008 року на вул. Заводській в смт. Немішаєво сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даного ДТП були: автомобіль «Ауді», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований у позивача автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11689,42 грн.

Також, позивач здійснив оплату експертного дослідження автомобіля у розмірі 300,00 грн. та оплатив вартість розширеної довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1 було застраховано ПАТ «СК «Країна».

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2010 року порушено провадження у справі № 33/393, розгляд справи призначено на 02.11.2010 року.

У судовому засіданні 02.11.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, просив суд позовні вимоги залишити без розгляду.

Суд зобовязав представника позивача надати суду відомості про те, чи звертався страховик про ДТП, що сталося 14.12.2008 року о 16:30 на вул. Леніна (електроопора 43) в с.м.т. Бородянка з автомобілем «Шевролет Авео», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Судом оголошено перерву до 15.11.2010 року.

У судовому засіданні 15.11.2010 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з довідки Державтоінспекції Бородянського районного управління від 23.12.2008 року та постанови Бородянського районного суду Київської області у справі №3-9573-08 від 24.12.2008 року, 14.12.2008 року, приблизно о 18 год. 30 хв., по вул.. Заводська в смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Ауді»д.н. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет»д.н. НОМЕР_2.

Постановою Бородянського районного суду Київської області у справі №3-9573-08 від 24.12.2008 року, ОСОБА_1 визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2 у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (поліс) №19G-0173496 від 21.07.2008 року.

Відповідно до звіту №3121 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 29.12.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 11157,49 грн. з ПДВ.

Згідно з рахунком-фактурою АТ «Укравто»філія «Петрівка-Авто»№СЧ-000207 від 02.02.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 становить 12056,92 грн. з ПДВ.

Відповідно до страхового акту №60912 від 07.02.2009 року позивачем подія визнана страховою та вирішено виплати ОСОБА_2 на підставі рахунку-фактури №СЧ-000207 від 02.02.2009 року страхове відшкодування в розмірі 11689,42 грн.

Заявою від 26.12.2008 року ОСОБА_2 просив позивача суму страхового відшкодування перерахувати на р/р СТО Петрівка Авто.

Відповідно до платіжного доручення №2842 від 18.06.2009 року позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 11689,42 грн.

Також, як зазначено позивачем ним було здійснено оплату експертного дослідження автомобіля у розмірі 300,00 грн. та вартість розширеної довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2922 від 22.06.2009 року та №2921 від 22.06.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 12072,42 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Audi100 д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (ОСОБА_1), яка керувала автомобілем Audi100 д.н. НОМЕР_1, та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «СК «Країна»та ОСОБА_1 було укладено договір (поліс) № ВВ/3526961 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Audi100 д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 00:00 год. 13.02.2008 року до 12.02.2009 року включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту №3121 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 29.12.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 11157,49 грн. з ПДВ.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу ВВ/3526961 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу вих. №660/60912 від 10.12.2009 року, в якій просив розглянути вимогу та задовольнити її вимоги, сплативши суму в розмірі 12072,42 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана регресна вимога була отримана відповідачем 15.12.2009 року, що підтверджується відміткою на ній за вх. №10100.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідь на регресну вимогу відповідач листом вих.№3975 від 17.06.2010 року повідомив позивача про те, що ним було зясовано, що згідно інформації №8310917 про дорожньо-транспортну пригоду від 14.12.2008 року о 16:30 год. Керуючи автомобілем «Шевролет Авео», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2, в результаті перевищення безпечної швидкості руху, здійсни наїзд на перешкоду. В результаті чого даний транспортний засіб отримав пошкодження ідентичні пошкодженням, що були отримані цим же транспортним засобом 14.12.2008 року о 18:00 год. (передня центральна частина, передня права частина).

Як зазначено позивачем в судовому засіданні, йому не відомі факти щодо даного ДТП.

З наданих відповідачем інформацій про дорожньо-транспортну пригоду №8310917 та №8310931 вбачається, що не транспортний засіб «Шевролет Авео», д.н. НОМЕР_2 14.12.2008 року о 16:30 та о 18:00 отримав ідентичні пошкодження, а автомобілі «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 та Audi100 д.н. НОМЕР_1 отримали ідентичні пошкодження (передня центральна частина, передня права частина). А також, у інформації про дорожньо-транспортну пригоду №8310931 (дата та час скоєння: 14.12.2008 року в 18:00 год.) зазначено, що учасником дорожньо-транспортної пригоди є тільки транспортний засіб Audi100 д.н. НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, ДТП сталася внаслідок перевищення безпечної швидкості.

Хоча, в постанові Бородянського районного суду Київської області у справі №3-9573-08 від 24.12.2008 року встановлено, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Ауді»д.н. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет»д.н. НОМЕР_2.

Враховуючи вищезазначене, суд не визнає подану відповідачем інформацію про дорожньо-транспортну пригоду №8310917 та №8310931 належними доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 10647,49 грн. (11157,49 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до звіту №3121 від 29.12.08) 510,00 грн.(франшиза)).

В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 531,93 грн. відмовити.

Вимоги позивача а частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 383,00 грн. (300,00 грн. витрати за проведення автотоварознавче дослідження, 83,00 грн. сума витрат на оплату за довідку про обставини ДТП) не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 9,15 грн., на відповідача 106,47 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 18,67 грн., на відповідача 217,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 32, 34, 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(юридична адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 20842474) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гаран»в особі Київської філії «Сіті»(01133, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, р/р 26509014035172 в філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 380333; код ЄДРПОУ 24580961) страхове відшкодування в розмірі 10 647 (десять тисяч шістсот сорок сім) грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 106 (сто шість) грн. 47 коп. та 217 (двісті сімнадцять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 19.11.2010 року.