Рішення № 12431127, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/42623.11.10 За позовом Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі

1. Київської міської ради

2. Головного управління Держкомзему у м. Києві, управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ"

третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м.Києва

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від прокуратури: Радзівіл Б.В. - за посвідченням.

від позивача 1: не зявився.

від позивача 2: Дорофєєв Д.В. - за довіреністю № 4297 від 22.07.10 р.

від відповідача: Горлач В.М. - за довіреністю № 11 від 01.12.09 р.

від третьої особи: не зявився.

23.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління Держкомзему у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що перевіркою управління Держкомінспекції Головного управління Держкомзему у місті Києві з виїздом на місце, встановлено, що ТОВ "Сонар ТМ" самовільно займає земельні ділянки загальною площею 0,9 га під влаштування, експлуатацію та обслуговування автостоянок по вул. Вишняківській, 1 та на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської у Дарницькому районі м.Києва, про що було складено відповідні акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.05.10 № А640/23 та № А641/23.

За твердженням прокуратури, внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 0,9га, що розташовані за адресами вул. Вишняківській, 1 та на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської у Дарницькому районі м. Києва, державі заподіяна шкода. Згідно розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ "Сонар ТМ" земельних ділянок за вищевказаними адресами, відповідно до п.7 „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву”, затвердженої постановою КМУ від 25.07.07 р. №963, розмір шкоди становить 52 159,38 грн.

Ухвалою суду від 29.09.10 порушено провадження у справі № 40/426 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.10.10.

У судове засідання, призначене на 21.10.10, представники Прокуратури, Позивача-2 та Відповідача з'явилися.

Представник Позивача-1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача подав документи для залучення до матеріалів справи та заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Комунальне підприємство по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м.Києва. В обґрунтування клопотання зазначив про укладення між відповідачем та Комунальним підприємством по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м.Києва договору № 03-10/08 фінансово-господарської взаємодії з експлуатації майданчика для відстою автотранспорту, згідно п. 1.1. якого сторони домовилися здійснювати фінансово-господарську взаємодію з метою забезпечення стабільної експлуатації майданчика для відстою автотранспорту на 200 машиномісць за адресою: м. Київ, вул. Ревуцього перетин вул. Вишняківська та здійснювати їх подальшу експлуатацію. А відтак, за доводами представника відповідача у разі задоволення позову рішення у справі може безпосередньо зачіпає права та обов'язки комунального підприємства як сторони за договором.

Представники прокуратори та позивача-2 заперечували проти клопотання.

Суд, заслухавши пояснення сторін дослідивши докази у справі, керуючись ст. 27 ГПК України, задовольнив клопотання представника відповідача та залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Комунальне підприємство по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м.Києва.

Ухвалою суду від 21.10.10 розгляд справи було відкладено на 04.11.10.

В судове засідання 04.11.10 представники прокуратури, позивача-2, відповідача та третьої особи зявились.

Представник третьої особи подав пояснення по справі, відповідно до яких в задоволенні позовних вимог просить відмовити, виходячи з наступного. 27.12.07 Дарницька районна в м. Києві рада прийняла рішення № 41 „Про організаційні питання паркування транспортних засобів в Дарницькому районі м. Києва”, яким підтверджено повноваження третьої особи як оператора з паркування та стягнення збору за паркування в Дарницькому районі м. Києва. 30.09.09 Дарницькою районною в м. Києві радою було прийнято рішення № 8 „Про затвердження вимог щодо дотримання санітарно-технічного стану території у Дарницькому районі м. Києва”, яким затверджено Правила паркування транспортних засобів в Дарницькому м. Києва. Відповідно до Правил паркування транспортних засобів в м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.08 № 1051/1051, особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та узгодженні в установленому цими правилами порядку, схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. Між третьою особою, як оператором з паркування транспортних засобів в районі, та відповідачем 01.10.08 було укладено договори фінансово-господарської взаємодії з експлуатації майданчиків для відстою автотранспорту за адресами: вул. Ревуцького перетин вул. Вишняківська, вул. Вишняківська,1. Враховуючи викладене, на думку третьої особи, у позивачів відсутні докази самовільного зайняття земельних ділянок, а відповідно і нанесеної шкоди.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи наступне. Між відповідачем та третьою особою було укладено договір № 03-10/08 та № 04-10/08 від 01.10.08 фінансово-господарської взаємодії з експлуатації майданчика для відстою автотранспорту, тобто здійснення діяльності на вказаних майданчиках не є самовільним, здійснюється відповідно до умов зазначених договорів. Відповідач зазначає, що відповідно до рішення КМР від 25.12.08 № 1051/1051 користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок, крім того, з поданих позивачем документів, вбачається, що рішення про звільнення спірних земельних ділянок КМР не приймалося.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 11.11.10 у звязку з клопотанням представника прокуратури про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури, позивача-2 та відповідача зявились в судове засідання. Представник позивача-2 надав суду пояснення до позовної заяви, в яких зазначається, що рішенням КМР від 08.06.2000 № 164/885 „Про передачу окремих повноважень районним у м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин” визначено повноваження районних в місті Києві рад в сфері земельних відносин, зокрема щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення малих архітектурних форм, сезонних майданчиків, влаштування вхідних груп до нежитлових приміщень. Таким чином у районних у місті Києві рад та державних адміністрацій відсутні повноваження щодо розгляду питань повязаних з передачею в оренду земельних ділянок, а розгляд зазначених питань належить до компетенції КМР. Позивач-2 зазначає, що передача земельних ділянок відповідачу третьою особою здійснювалось всупереч вимогам земельного законодавства, враховуючи викладене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.10 р.

Через загальний відділ діловодства 17.11.10 від відповідача надійшов додатковий відзив на позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, що наведені у відзиві.

У судове засідання 23.11.10 представники прокуратури, позивача-2, відповідача зявились, представники прокуратури та позивача-2 позов підтримали в повному обсязі, представники відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечували.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

Стаття 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.10. № 477, Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом, який діє у системі Держкомзему і йому підпорядковується.

Згідно п. 4 Положення, Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань організує і здійснює державний контроль за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, зокрема іноземними, та фізичними особами вимог земельного законодавства; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; 2) вживає в межах своїх повноважень заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення власникам або користувачам самовільно зайнятих земельних ділянок та земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

Відповідно до п. 5 Положення, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства;

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, зокрема земельні ділянки, надані для розміщення військових частин, військово-навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, органів і підрозділів цивільного захисту, а також військових формувань іноземних держав, які дислокуються на території України відповідно до міжнародних угод, перевіряти документи щодо використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Порядок проведення перевірок з питань використання земель та складання відповідних актів перевірок встановлюється Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03. № 312.

Відповідно до п. 4.2. зазначеного Порядку встановлено, що при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Відповідно до п. 4.3. зазначеного вище Порядку, при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: зясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Згідно п. 5.6 Порядку, в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з привязкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.10. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що було складено акти № А640/23 та № А641/23 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, якими встановлено, що відповідач самовільно займає земельні ділянки орієнтовною площею 0,6 га на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської, площею 0,3 га по вул. Вишняківській,1 під влаштування, експлуатацію та обслуговування відкритої автостоянки, а також протоколи про адміністративне правопорушення від 07.05.10 № 00640 та № 00641, відповідно до яких до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ „Сонар ТМ” ОСОБА_1

В результаті проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було видано приписи № П640/23 та П641/23 щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства в 30-ти денний термін.

Як встановлено актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1052/23 та № 1053/23 станом на 16.06.10 відповідачем виявлені порушення усунуті, вимоги приписів від 07.05.10 № П640/23 та П641/23 не усунуті.

11.05.10 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві Герасименком С.Ю. було складено акт обстеження земельної ділянки № 171/23 та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 0,6 га на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської, яка за розрахунком склала 34772,92 грн., а також акт обстеження земельної ділянки № 170/23 та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 0,3 га по вул. Вишняківській,1, яка за розрахунком склала 17386,46 грн

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Дарницького району м. Києва підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування закріплений ст. 123 Земельного кодексу України, а порядок передачі земельних ділянок комунальній власності в оренду ст. 124 Земельного кодексу України.

Вказаними нормами Земельного кодексу України встановлюється, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, надання земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Слід зазначити, що на даний час відсутнє рішення Київської міської ради або Дарницької районної у м. Києві ради про передачу у власність чи користування ТОВ „Сонар ТМ” земельних ділянок загальною площею 0,9 га, що знаходяться на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської та по вул. Вишняківській, 1 у м. Києві, крім того відповідач не звертався з відповідними заявами щодо оформленя права власності або права користування зазначеними земельними ділянками.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, що земельні ділянки загальною площею 0,9 га, що знаходяться на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської та по вул. Вишняківській, 1 у м. Києві відповідач займає без відповідних розпорядчих документів.

Згідно ст. 13 Конституції України визначено, що земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до п. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження права власності або права користування спірними земельними ділянками відповідач на надав, як і інші твердження прокуратури та позивачів належними засобами доказування не спростував.

Судом не приймаються в якості належних, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказів, які б підтверджували законність користування відповідачем земельними ділянками загальною площею 0,9 га, що знаходяться на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської та по вул. Вишняківській, 1 у м. Києві, договори № 03-10/08 та № 04-10/08 від 01.10.08 фінансово-господарської взаємодії з експлуатації майданчика для відстою автотранспорту, укладені між відповідачем та третьою особою, оскільки вказані договори не містять умов щодо передачі в оренду (користування) відповідачеві спірних земельних ділянок.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокуратури Дарницького району м. Києва в частині зобов'язання відповідача звільнити земельні ділянки загальною площею 0,9 га, що знаходяться на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської та по вул. Вишняківській, 1 у м. Києві та привести їх у придатний стан, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог прокуратури про відшкодування шкоди внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок суд зазначає наступне.

Згідно п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07., розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 161.

Згідно з п. 8 вказаної Методики, кошти, отримані в результаті відшкодування шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розподіляються відповідно до порядку, затвердженого Держземагенством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди.

Згідно зі ст. 56 Закону України „Про охорону земель” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з розрахунками позивача-2, проведеними у відповідності до зазначеної Методики, загальний розмір заподіяної відповідачем шкоди складає 52159 грн. 38 коп.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 52159,38 грн. обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю „Сонар ТМ” (02068 м. Київ, вул. Ревуцького, 24/4, кв. 82, код ЄДРПОУ 35996248) звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 0,9 га, що розташовані по вул. Вишняківській, 1 та на перетині вул. Ревуцького та вул. Вишняківської у Дарницькому районі м. Києва, Київській міській раді, привівши їх у придатний стан.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сонар ТМ” (02068 м. Київ, вул. Ревуцького, 24/4, кв. 82, код ЄДРПОУ 35996248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві, управління державної інспекції з контролю за використанням і охороню земель у м. Києві (03680 м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3 код ЄДРПОУ 21571014), 52159 (пятдесят дві тисячі сто пятдесят девять) грн. 38 коп.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сонар ТМ” (02068 м. Київ, вул. Ревуцького, 24/4, кв. 82, код ЄДРПОУ 35996248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход Державного бюджету України 606 (шістсот шість) грн. 59 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.11.2010р.