Рішення № 124311214, 09.01.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/10183/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не призначення пенсії за вислугу років з 29.07.2023 у розмірі 58% грошового забезпечення, з урахуванням страхового стажу 33 роки та виплатити різницю пенсії (заборгованість) з 29.07.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пенсію за вислугу років з 29.07.2023 у розмірі 58% грошового забезпечення, з урахуванням страхового стажу 33 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату різниці пенсії (заборгованість) з 29.07.2023.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу та був звільнений у відставку наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24.06.2023 № 81-PC, а наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2023 № 219 виключений зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення частини. Зазначає, що 07.08.2023 ним були подані до ІНФОРМАЦІЯ_1 всі документи, які були необхідні для оформлення пенсії за вислугою років, але пенсія позивачу призначена з 03.04.2024. Також зазначає, що його загальний страховий стаж складає 33 роки (до 2004 року - 20 років, а після 2004 року - 13 років), проте пенсія позивачу була призначена із розрахунку 32 роки загального страхового стажу.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що документи для призначення пенсії на позивача від ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління надійшли 05.04.2024 за № 2369/5. Дата зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви 03.04.2024. Також вказує, що відповідно, до копії розрахунку № 66 від 21.02.2024, поданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , загальна вислуга років позивача складає 32 роки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2023 № 219 був виключений зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення частини (а.с. 14-15).

Після звільнення 07.08.2023 позивачем була подана до ІНФОРМАЦІЯ_2 заява про перерахунок пенсії (а.с. 19-20).

Як вбачається з копії листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.04.2024 № 5/5785с заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07.08.2023 № 124 (вхідний ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.08.2023 № 5/6369с) була повернута без реалізації у зв`язку з відсутністю необхідних документів, що дають право на перерахунок пенсії, а саме через відсутність розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію чи розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років.

Після надходження до ІНФОРМАЦІЯ_4 розрахунку загального страхового стажу позивача його заява з доданими документами була направлена ІНФОРМАЦІЯ_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 03.04.2024 (відповідно до штампу на поштовому конверті) (а.с. 42-43).

На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 05.07.2024 повідомило, що ОСОБА_1 з 30.07.2018 перебував на обліку в Головному управлінні та отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Документи для перерахунку пенсії від ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління надійшли 05.04.2024 за № 2369/5. Дата зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви 03.04.2024.

Відповідно, до копії розрахунку № 66 від 21.02.2024, поданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , загальна вислуга років складає 32 роки.

Відповідно до розділу VI статті 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.04.2023 за № 572/39628, днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Тому переведення позивача з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ зроблено з дня подання заяви 03.04.2024 (а.с. 4).

Не погодившись із датою призначення пенсії за вислугу років та обрахунком загального страхового стажу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частина перша статті 2 Закону № 2262-ХІІ).

За приписами статті 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років призначається:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»;

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д» статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Зберігається право на пенсію за вислугу років для осіб, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та мають вислугу 20 років, у разі їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та подальшим їх фактичним звільненням з такої служби або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Статтею 48 Закону № 2262-ХІІ визначено порядок звернення за призначенням пенсій.

Так, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті. Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

У відповідності до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Статтею 50 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються:

а) військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім`ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;

в) особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту «б» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби;

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, поновленим у військовому (спеціальному) званні, - з дня поновлення;

д) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які звільнені зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення без позбавлення військового (спеціального) звання з правом на пенсію за вислугу років, - з дня звернення за пенсією;

е) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю після закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, - з дня встановлення їм інвалідності;

є) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв`язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.

Членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

З огляду на вищевказані положення Закону № 2262-ХІІ, обов`язковою умовою призначення пенсії є звільнення особи з військової служби, про що чітко зазначено в частині першій статті 2 Закону № 2262-ХІІ.

При цьому, на необхідність звільнення особи з військової служби для отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ вказує також частина друга статті 2 Закону № 2262-ХІІ, згідно якої у разі повторного прийняття пенсіонерів з числа військовослужбовців на військову службу, виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Закон № 2262-ХІІ виключає можливість одночасного отримання особою грошового забезпечення та пенсії відповідно до цього Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується статтею 50 Закону № 2262-ХІІ про строки призначення пенсій.

За встановленими обставинами, ОСОБА_1 з 30.07.2018 перебував на обліку в органах пенсійного фонду та отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2023 № 219 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення частини з 28.07.2023 та 07.08.2023 звернувся з заявою перерахунок пенсії.

Проте, вказана заява разом з поданими документами була направлена ІНФОРМАЦІЯ_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лише 03.04.2024 (відповідно до штампу на поштовому конверті).

Тому переведення позивача з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ зроблено відповідачем з 03.04.2024.

Суд зазначає, що у спірному випадку позивач з 30.07.2018 отримував пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а за призначенням пенсії на умовах саме Закону №2262-ХІІ, звернувся вперше, а тому має місце призначення пенсії за вислугу років за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону.

Відповідно до пункту 3.9 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2024 № 530, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, днем звернення за призначенням пенсії є день надходження до відповідного органу Пенсійного фонду України, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, обласний ТЦКСП роз`яснює заявнику, які документи він повинен надати додатково. Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону № 2262-ХІІ.

У спірних правовідносинах, позивач відноситься до осіб, визначених пунктом «б» статті 50 Закону № 2262-ХІІ та відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону має право на пенсію з наступного дня після звільнення зі служби, але не раніше дня, по який сплачено грошове забезпечення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення частини з 28.07.2023, тому пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ мала бути призначена позивачу саме з 29.07.2023, а не з 03.04.2024, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 58% грошового забезпечення, з урахуванням страхового стажу - 33 роки, оскільки функції щодо визначення складових та розміру грошового забезпечення, розрахунку вислуги років на пенсію військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону № 2262-ХІІ покладено на Міністерства та відомства, де особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом проходили службу.

Відповідно, до копії розрахунку № 66 від 21.02.2024, поданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , загальна вислуга років складає 32 роки.

Вказаний розрахунок складений уповноваженим органом та не є предметом спору у даній справі.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення ОСОБА_1 з 03.04.2024 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 29.07.2023 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.01.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ