Рішення № 124310579, 08.01.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15578/24

РІШЕННЯ

іменем України

08 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 №14600/6/22-01-24-12/ НОМЕР_1 прийнятого відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вважає рішення відповідача протиправним, оскільки він не здійснює фактично діяльності за вказаними у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України видами, зокрема, не надаються послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж; мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, а ним здійснюються саме послуги доступу до мережі Інтернет, які не є тотожними, та наведеним вище положеннями Податкового кодексу України не охоплюються. Просить позов задовольнити.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки, керуючись абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України заборонено перебування на спрощенiй системі оподаткування суб`єктів господарювання, якi в рамках надання послуг у сферi електронних комунiкацiй здiйснюють технiчне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж, тому платники єдиного податку - фiзичнi особи-підприємці при постачаннi електронних комунiкацiйних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив, відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 25.10.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 06.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності - дата запису у ЄДР 09.05.2019, номер запису про державну реєстрацію 26730000000033703 та взятий на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, Хмельницька ДПІ (м. Хмельницький) 10.09.2019 № 74900.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності 3 група ставка 5%, з 01.07.2015 згідно із поданою заявою від 15.12.2021 №38635/ап та обрано види діяльності згідно Класифiкацiї видiв економiчної дiяльностi ДК 009:2010 - 61.90 "Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку", 61.10 "Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв`язку".

Згідно поданої ФОП ОСОБА_1 податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2024 від 03.07.2024 №9182347650, вказано КВЕД: 61.90 "Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку" та 61.10 "Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв`язку", обсяг доходу склав 3690891,00 грн.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі пункту 299.11 статті 299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатом якої складено Акт визначення підстав щодо перебування ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на обліку як платника єдиного податку від 30.09.2024 №21097/22-01-24-12.

Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийнято рішення від 30.09.2024 №14600/6/22-01-24-12/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

01.01.2022 набрав чинності Закону України "Про електронні комунікації", який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також, права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначення термінів, що вживаються у законі:

мережа Інтернет (інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих, електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами (пункт 54 частини 1 статті 2 Закону);

послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80 частини 1 статті 2 Закону);

оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами (пункт 70 частини 1 статті 2 Закону).

Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК).

Відповідно до положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №30 від 20.04.2022 затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг. .

Зокрема, передбачено, що суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до НКЕК Повідомлення.

Крім цього, наведеною вище постановою затверджено орієнтований перелік видів електронних комунікаційних послуг, у тому числі, типи послуг, визначені як окремі:

послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги ІА.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.

послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги 0S. S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Отже, діяльність у сфері телекомунікацій, зокрема, надання послуг з доступу до Інтернету, може здійснюватися оператором електронних комунікацій, який внесений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Згідно з приписами підпункту 291.2, 291.3 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Таким чином, обмеження перебування на Єдиному податку згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у ПК України: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Також суд вважає необхідним зазначити, щодо різниці між технічним обслуговуванням власних (чи отриманих у оренду) мереж та наданням послуг з технічного обслуговування мереж.

Так, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (зараз Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій) у своєму листі №01-7119/111 від 29.12.2021 на запити Народного депутату України ОСОБА_2 та Асоціації правовласників та постачальників контенту, прямо зазначається що діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, зазначена в абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України передбачає діяльність з надання послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а не обслуговування власної телекомунікаційної мережі.

Таким чином, навіть у разі наявності у позивача власної телекомунікаційної мережі та її технічного обслуговування, така діяльність ні у якому разі не може бути наданням послуг із технічної експлуатації телекомунікаційної мережі, а відтак не може бути підставою для застосування обмеження, передбаченого в абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

При цьому, обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у Податковому кодексі України, зокрема: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Відповідно до відомостей Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг ФОП ОСОБА_1 включений до зазначеного реєстру за №3087 та надає послуги з видом діяльності: ІА.S1 "Послуга доступу до мережі Інтернет" (послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі: фіксованого зв`язку).

Отже, позивач надає послуги доступу до мережі Інтернет, без включення до такої послуги технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж на користь інших осіб.

Суд зазначає, що діяльність із надання доступу до мережі Інтернет не передбачає надання Абоненту послуг із технічного обслуговування та експлуатації електронної комунікаційної мережі Абонента, який до того ж і не є постачальником мереж.

Наявність виду діяльності за кодом КВЕД 61.10, 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.10, 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку.

Відтак суд встановив, що контролюючий орган в оскаржуваному рішенні у якості критерію для виявлення обмежень за абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а здійснення всього класу 61.10, 61.90 КВЕД, до якого, крім багатьох інших видів діяльності входять перелічені у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України види діяльності.

Таким чином, відповідач не довів, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до видів діяльності, як не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку позивача.

Відтак, рішення Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 30.09.2024 №14600/6/22-01-24-12/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з пунктами 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, з огляду на те, що оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 3 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Суд встановив, що представник позивача, адвокат Гречанюк Артур Вікторович на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав :

1. Копія Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1081916 від 15.10.2024.

2. Копія Договору про надання правової допомоги від 15.10.2024.

3. Копія Акту приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2024.

4. Копія платіжної інструкції від №613 від 22.10.2024.

Відповідно до Акту від 22.11.2024 Виконавець виконав та передав, а Клієнт прийняв виконання правової допомоги (юридичних послуг):

1. Первинний юридичний аналіз фактичних обставин справи, вивчення документів, наданих Клієнтом. Пошук законодавства, що регулює спірні правовідносини, та вивчення судової практики щодо у аналогічних судових справах.

2. Підготовка та подання позовної зави до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницький області про анулювання реєстрації єдиного податку та зобов`язання поновити реєстрацію платником єдиного податку третьої групи.

3. Підготовка та подання відповіді на відзив Головного управління ДПС у Хмельницький в межах судової справи.

Загальний розмір послуг складає 15000,00 грн.

Зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, а також зміст позовної заяви, суд вважає, що даний спір не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат.

По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спір у даній справі, у зв`язку з чим підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Враховуючи викладене у сукупності, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її складність, суд вважає, що обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5000,00 грн. за всіма визначеними у акті прийому-передачі виконаних робіт складовими професійних правничих послуг.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 №14600/6/22-01-24-12/ НОМЕР_1 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08 січня 2025 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.В. Матущак