Ухвала суду № 124310054, 06.01.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в заміні сторони виконавчого провадження

06 січня 2025 року Справа № 480/1446/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Соп`яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконачого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку раніше нарахованої пенсії ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного рішення 10.06.2021 Сумським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи.

23.12.2024 від ОСОБА_1 , надійшла заява, якою просить замінити сторону стягувача за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області справа №480/1446/21 від 22.04.2021 та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум, а також судового збору, з ОСОБА_2 на його правонаступницю ОСОБА_1 .

Повідомленням про дату розгляду від 25.12.2024 вищевказану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.01.2025.

Заявник в судовому засіданні подану заяву підтримала та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

За змістом частин першої, третьої статті 46, пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.

Згідно із частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

А відповідно до частини четвертої цієї статті, її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Так само, у силу частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, положеннями статті 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У цій справі позивач - ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

На виконання рішення суду у цій справі відповідач у добровільному порядку здійснив позивачу перерахунок пенсії, проте нараховані на виконання рішення суду кошти позивач не отримав.

Як вже було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.73), а відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , є дружиною померлого.

Згідно із частинами першою, третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Отож, спірні відносини не допускають правонаступництва, адже заявник має право на отримання невиплаченої її померлому чоловіку пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у цій справі, не у порядку спадкування, а на підставі спеціальної норми законодавства - частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ як дружина померлого пенсіонера.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.11.2023 у справі №420/1966/19, від 21.11.2023 у справі №420/25799/21, від 15.11.2023 у справі №420/1436/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 16.05.2023 у справі №420/288/21, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.

З урахуванням наведеного, заяву ОСОБА_1 , про заміну сторони її правонаступником у справі №480/1446/21 належить залишити без задоволення, адже заявник обрала неналежний спосіб захисту порушеного права.

Такого ж висновку дійшов і Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.02.2024 у справі №520/1880/23.

Водночас, суд роз`яснює, що заявник не позбавлений можливості оскаржити відмову ГУ ПФУ в Сумській області щодо виплати ОСОБА_1 , суми пенсії, нарахованої ОСОБА_2 , на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 480/1446/21, у відповідному позовному провадженні.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконачого провадження у адміністративній справі №480/1446/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Соп`яненко