Ухвала суду № 124309757, 09.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11915/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №440/11915/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №440/11915/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 без обмеженням її максимальним розміром з 01.03.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.

12.12.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/11915/24.

06.01.2024 ОСОБА_1 подано до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №440/11915/24, у якій, зокрема, просить постановити окрему ухвалу та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та Конституції України.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підглядають примусовому виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (провадження №К/9901/5159/18) навів, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, з огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Проте у поданій позивачем заяві зазначено, що 27.12.2024 позивачем пред`явлено виконавчий лист у справі № 440/11915/24 до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Документів чи відомостей від органу державної виконавчої служби щодо стану та ходу виконавчого провадження позивачу не надходило, через здійснення кібератаки на державні реєстри України у грудні 2024 року. За повідомленням органу ДВС наразі у зв`язку з несправністю державних реєстрів виконавчі провадження тимчасово не реєструються та не відкриваються.

Водночас до суду позивачем надано лише заява про примусове виконання рішення від 27.12.2024 та фіскальний чек з трекінгом направлення.

Відповідно до трекінгу Укрпошти 3601100177638 зазначена заява вручена адресату 02.01.2025.

Станом на 09.01.2024 відсутні відомості про реєстрацію заяви позивача від 27.12.2024 у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Жодних письмових підтверджень/повідомлень від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо тимчасової нереєстрації та невідкривання виконавчих проваджень до суду не надані.

Як наслідок, позивачем не зазначено інформації про хід виконавчого провадження.

З огляду на викладене, заява позивача не відповідає вимогам, передбаченим частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, оскільки заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, дана заява підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №440/11915/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна