Рішення № 124309733, 08.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/13018/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги:

визнати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про порушення військової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 617 від 02.10.2024 протиправним та скасувати пункт 2 наказової частини цього наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправним та скасування дисциплінарного провадження.

Ухвалою від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у спірному наказі жодним чином не вказано, які саме службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, були порушені ОСОБА_1 . Позивач також зауважував, що викладене у наказі порушення ОСОБА_1 обов`язку щодо евакуації особового складу не відповідає дійсності, оскільки вказане не належить до обов`язків, доручених за посадою.

Крім того, з наказу слідує, що в діях позивача є, на думку відповідача, невиконання вимог розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-83 БГ/дск, від 14.08.2024 №Р-470 БГ/дск та від 06.09.2024 №Р-546 БГ/дск. Не погоджуючись із даним фактом, позивач зазначав, що жодне з вищевказаних бойових розпоряджень позивачу не доводилось. Зміст та суть цих розпоряджень або окремих їх положень позивачу невідомі.

Службове розслідування до видання наказу не проводилось, пояснення з приводу дисциплінарного проступку в позивача не відбиралися.

У наказі не зазначено жодного конкретного порушення в діях чи бездіяльності позивача, а лише формально вказані загальні норми Статуту та, як наслідок, необґрунтовано, без проведення службового розслідування та взяття пояснень накладено дисциплінарне стягнення.

З огляду на викладене, позивач вважав виданий наказ протиправним, застосованим з порушенням норм діючого законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

20.11.2024 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якій відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначав, що заступник командира дивізіону з тилу підпорядковується командиру дивізіону та начальнику тилу заступнику начальника логістики військової частини та є прямим начальником для усього особового складу тилу дивізіону.

Таким чином позивач за своїм положенням та статусом являється командиром (начальником) для особового складу підрозділу.

Також заступник командира дивізіону з тилу відповідає за матеріальне й технічне забезпечення підрозділів дивізіону; за стан обліку матеріально-технічних засобів підрозділів дивізіону; за утримання казарм та іншого житлового фонду; за бойову готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, додержання правил охорони довкілля і стан пожежної безпеки безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, укомплектування їх озброєнням і технікою тилу.

Позивач, будучи начальником особовому складу реактивного артилерійського дивізіону, повинен, та зобов`язаний забезпечити безпеку всього особового реактивного артилерійського дивізіону для виконання завдань за призначенням, незалежно від місця розташування підрозділу.

Представник відповідача наголошував, що позивач, будучи обізнаним про заходи, які вживаються командуванням військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення перевірок забезпечення безпеки особового складу, повинен був здійснити заходи, направлені на покращення стану речей у підрозділі, та в разі невиконання діючих нормативно - правових актів з даного питання (в тому числі індивідуальної дії) організувати їх виконання.

На противагу доводам позивача про те, що ОСОБА_1 не ознайомлений зі змістом розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-83 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск та від 06.09.2024 № Р-546 БГ/дск представник відповідача зазначав, що правова основа презумпції знання законодавства обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Разом із тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. Із цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Щодо непроведення службового розслідування представник відповідача з посиланням на пункт 2 розділу ІІ Порядку №608 зазначав, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Стверджував, що проведення службового розслідування не є обов`язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

25.11.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що вимагання виконання позивачем обов`язків командира (начальника) підрозділу при наявності іншої посадової особи, призначеною старшим району розташування цього підрозділу рівною за військовим званням та посадою не відповідає чинному законодавству.

Наголошував, що про перевірку заступниками командира військової частини НОМЕР_1 місць розташування підрозділів 29.09.2024 та її результати позивачу невідомо.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 617 від 02.10.2024, 26.09.2024 заступниками командира частини було здійснено перевірку місць розташування підрозділів, організацію охорони та облік особового складу, за результатами якої ряд посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Наказ про результати перевірки було доведено командирам підрозділів на службовій нараді, оголошені стягнення причетних посадових осіб та вказано не допустити подібних випадків в службовій діяльності. Але заступник командира дивізіону з тилу не являється командиром підрозділу, тому на службовій нараді, на якій доводився наказ позивач присутній не був, іншим способом йому вище вказаний наказ не доводився. Виходячи з цього, твердження, що позивач був обізнаний про заходи, які вживаються командуванням військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення перевірок, ОСОБА_1 вважав помилковим.

Всупереч викладеному у відзиві, щодо покладання обов`язків на позивача знання Конституції України та законів України як на громадянина України не зобов`язує його до знання конкретних бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 , якщо їх зміст та суть не було доведено позивачу встановленим порядком, так як бойові розпорядження являються внутрішнім розпорядчим документом і не мають жодного відношення до статті 68 Конституції України.

Також позивач зазначав, що через збільшення кількості та тривалості по часу повітряної тривоги позивачем за рішенням старшого району розташування 1 реактивного артилерійського дивізіону та згідно посадових обов`язків в період з 30.09.2024 по 02.10.2024 були організовані роботи щодо дообладнання укриття на території району розташування 1 реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що повітряна тривога в Полтавській області вночі має довготривалий характер (6 - 12 годин), укриття для особового складу дооблаштовувалися виходячи з потреби відпочинку особового складу лежачі (сну) з метою підтримування бойової готовності підрозділу на належному рівні, що в свою чергу потребувало певної кількості матеріальних засобів та часу на проведення робіт. Зауважував, що всі матеріальні засоби та інструменти, які були використані та застосовані для обладнання укриття, були поставлені та застосовані без будь-якої участі посадових осіб та представників керівного складу та управління військової частини НОМЕР_1 .

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира ракетного артилерійського дивізіону з тилу, що визнається сторонами.

Пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про порушення військової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 617 від 02.10.2024 майора ОСОБА_1 , заступника командира 1 реактивного артилерійського дивізіону з тилу військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Зі змісту наказу слідує, що 26.09.2024 заступниками командира частини було здійснено перевірку місць розташування підрозділів, організацію охорони та облік особового складу, за результатами якої ряд посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Наказ про результати перевірки доведено командирам підрозділів на службовій нараді, оголошені стягнення причетним посадовим особам та вказано не допустити подібних випадків в службовій діяльності.

01.10.2024 заступниками командира військової частини та офіцерами управління здійснено чергову перевірку місць розташування підрозділів, організацію охорони та облік особового складу. В результаті перевірки встановлено, що командування 1 реактивного артилерійського дивізіону: ТВО командира 1 реактивного артилерійського дивізіону майор ОСОБА_2 , заступник командира 1 реактивного артилерійського дивізіону з тилу майор ОСОБА_1 та старший місця розташування роти обслуговування та ремонту капітан ОСОБА_3 висновків не зробили, а саме: під час оголошеної повітряної тривоги (ракетної небезпеки) в районах розташування 1 реактивного артилерійського дивізіону та роти обслуговування та ремонту заходи евакуації особового складу не проведені, особовий склад цих підрозділів знаходився в розташуванні. Чергові підрозділів заходи евакуації особового складу не організували, облік особового складу належним чином не оформили.

У наказі зазначено, що такий стан справ свідчить про неналежну організацію командирами 1 реактивного артилерійського дивізіону і роти обслуговування та ремонту заходів по виконанню вимог керівних документів щодо евакуації особового складу під час повітряної тривоги (ракетної небезпеки) та невиконання розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-83 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск та від 06.09.2024 № Р-546 БГ/дск.

На підставі викладеного, командиром військової частини НОМЕР_1 наказано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог абзаців 2, 6 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Позивач не погодився із прийнятим наказом та оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Текст військової присяги затверджений указом Президії Верховної рад України 10.10.1991 №1640-XII та викладений таким чином: " Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України."

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно п. "ґ" ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України."

Частиною другою розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 передбачено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV(далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Пунктом 3.4. Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", передбачено, обов`язки заступника командира окремого батальйону (дивізіону) з тилу, який не має у підпорядкуванні начальників служб.

Заступник командира окремого батальйону (дивізіону) з тилу відповідає за господарство батальйону та виконує свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

перевіряти наявність, стан та комплектність матеріальних засобів, що знаходяться на складі батальйону (дивізіону) і в підрозділах, з такою частотою: продовольства, пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин - один раз на місяць, речового майна - один раз на два місяці, квартирного майна - один раз на три місяці, роблячи відповідні записи у книгах (картках) обліку;

організовувати облік матеріальних засобів по службах та своєчасно подавати встановлену звітність відповідно до переліків обов`язків начальників служб пального і мастильних матеріалів, продовольства, речової та квартирно-експлуатаційної служб.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 02.10.2024 №617 в частині накладення на позивача, ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про порушення абзаців 2, 6 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов`язок військовослужбовця:

- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок (абзац 2 статті 11 Статуту);

- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно (абзац 6 статті 11 Статуту);

- кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Суд зауважує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Тому, з метою дослідження обставин та встановлення ознак наявності чи відсутності складу правопорушення, перш за все слід, дослідити питання, які посадові обов`язки покладені на ОСОБА_1 у взаємозв`язку з виявленими порушеннями та викладеними у попередньому розділі рішення нормативними актами.

Суд зауважує, що про жодне порушення саме функціональних обов`язків ОСОБА_1 як заступника командира ракетного артилерійського дивізіону з тилу у спірному наказі не зазначено.

Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що під час оголошеної повітряної тривоги (ракетної небезпеки) в районах розташування 1 реактивного артилерійського дивізіону та роти обслуговування та ремонту заходи евакуації особового складу не проведені, особовий склад цих підрозділів знаходився в розташуванні. Чергові підрозділів заходи евакуації особового складу не організували, облік особового складу належним чином не оформили.

У наказі зазначено, що такий стан справ свідчить про неналежну організацію командирами 1 реактивного артилерійського дивізіону і роти обслуговування та ремонту заходів по виконанню вимог керівних документів щодо евакуації особового складу під час повітряної тривоги (ракетної небезпеки) та невиконання розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-83 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск та від 06.09.2024 № Р-546 БГ/дск.

Отже, задля з`ясування обставин вчинення ОСОБА_1 порушення, яке йому ставиться в вину, необхідно з`ясувати, чи належало до функціональних обов`язків позивача ОСОБА_1 вжиття заходів по виконанню вимог керівних документів щодо евакуації особового складу під час повітряної тривоги (ракетної небезпеки).

Зі змісту дослідженого судом пункту 3.4. наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", таких обов`язків (повноважень) на заступника командира окремого батальйону (дивізіону) з тилу не покладено.

Водночас, зі змісту розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-383 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск, наданих відповідачем разом з відзивом, такий обов`язок покладений на командирів 1, 2, 3, 4, 5 реадн, окремих підрозділів, , окремих батарей (рот).

Однак, ОСОБА_1 є заступником командира 1 реактивного артилерійського дивізіону з тилу, а не командиром.

Твердження відповідача з посиланням на статтю 68 Конституції України про обов`язок знати закони та інші нормативно-правові акти, у даному випадку, є недоречним, оскільки розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-383 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск у не є нормативно-правовими актами, у загальному доступі відсутні, докази ознайомлення позивача з даними розпорядженнями відсутні, докази покладення на позивача виконання (реалізації) зазначених у розпорядженні обов`язків відсутні.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення відповідачу необхідно було встановити й довести наявність таких умов у їх сукупності: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку або ж іншого нормативно-правового акту. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним умисно або з необережності.

Проте в спірному наказі позивачу інкриміновані порушення щодо тих дій, які не входили до його обов`язків та повноважень.

Посилання відповідача у спірному наказі на порушення ОСОБА_1 вимог абзаців 2, 6 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є абстрактним та не перебуває у зв`язку з обставинами справи.

Таким чином, виявлені порушення у вигляді відсутності належних заходів з евакуація особового складу військових підрозділів під час подання сигналу "Повітряна тривога" фактично виникли у зв`язку з невиконанням іншими посадовими особами військової частини НОМЕР_1 вимог розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № Р-83 БГ/дск, від 14.08.2024 № Р-470 БГ/дск та від 06.09.2024 № Р-546 БГ/дск.

Отже, спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про порушення військової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" №617 від 02.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "попередження про неповну службову відповідність" за порушення вимог абзаців 2, 6 статті 1, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є необґрунтованим, прийнятим без урахування фактичних обставин справи, а тому суд має обов`язок визнати його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Решта аргументів, заявлених сторонами, на даний висновок суду не впливає і його не змінює.

Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про порушення військової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" №617 від 02.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "попередження про неповну службову відповідність" за порушення вимог абзаців 2, 6 статті 1, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков