Рішення № 124309719, 03.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12919/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визначення з 19.01.2022 по 17.09.2024 розмірів посадового окладу ОСОБА_1 , окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 перераховане грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за роки, грошову компенсацію за невикористані основні та додаткової відпустки (в тому числі як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки), нараховані без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного року за період з 19.01.2022 по 17.09.2024, одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" (з 19.01.2022 по 17.09.2024), визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , і за час служби, в період з 19 січня 2022 року по 17 вересня 2024 року посадовий оклад та оклад за військовим званням визначався наказами командира військової частини НОМЕР_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, згідно редакції п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Позивач вказував, що після звільнення з військової служби довідався, що редакція п. 4 Постанови №704 у січні 2020 року скасована. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем станом на 19.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 були невірно (протиправно) визначені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, що входили до складу грошового забезпечення, та від яких залежали всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві на позовну заяву /а.с. 29-30/ просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи, що грошове забезпечення позивачу виплачувалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. у розмірі 1762 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Зауважував, що з 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців не змінилося.

Представник Військової частини НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву /а.с. 48-54/ також просив в задоволенні позовної заяви відмовити повністю, вказуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови № 103, згідно з якою було внесено зміни до п.4 Постанови № 704, однак ні КАС України, ні інші акти законодавства не визначають в якості наслідку визнання нормативно-правового акту протиправним і не чинним автоматичне поновлення дії акту (актів) законодавства, що регулювали відповідні відносини раніше, відтак відсутні підстави для висновку про наявність у Військової частини НОМЕР_1 підстав застосовувати при визначенні складових грошового забезпечення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відсутні. Також зауважував, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 та викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Таким чином цією постановою Кабінету Міністрів України встановлено чіткий розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/12919/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 22 - 23/.

13.11.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 36-37/, в якій позивач вказував, що відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 є необгрунтованим, оскільки базується на нормативних актах, які не відповідають Конституції України та принципу верховенства права.

09.12.2024 до суду надійшло клопотання від представника Військової частини НОМЕР_1 про визнання строку пропуску подачі відзиву з поважних причин /а.с. 40-41/.

16.12.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 /а.с. 72-73/, в якій позивач зазначав, що доводи відповідача у відзиві є безпідставними та не спростовують порушення його прав.

18.12.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника Військової частини НОМЕР_1 /а.с. 75-80/, в яких представник Військової частини НОМЕР_1 наголошував, що дії командування військової частини НОМЕР_1 є правомірними, вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а вимоги, вказані у позовній заяві та відповіді на відзив, не ґрунтуються на нормах права.

Ухвалою суду від 23.12.2024 клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про визнання поважними причин пропуску строку для подання відзиву задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку на подання відзиву у справі №440/12919/24. Продовжено відповідачу строк подання відзиву до 09.12.2024. Прийнято до розгляду відзив Військової частини НОМЕР_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 92 - 93/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.01.2022 №10 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 14 січня 2022 року № 16 на посаду юрисконсульта юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , вирішено з 19 січня 2022 року зарахувати до списків особового складу, поставити на всі види забезпечення і вважати таким, що з 19 січня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк «старший лейтенант юстиції» /а.с. 56 зворотній бік/.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.12.2022 №354 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , юрисконсульта юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) №289 пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що з 21 грудня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк «капітан» /а.с. 58/.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.04.2024 №113 капітана ОСОБА_1 , оперативного чергового пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №91 від 15 квітня 2024 року на посаду старшого оперативного чергового командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що з 18 квітня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою /а.с. 56/.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2024 №282 майора ОСОБА_1 , старшого оперативного чергового командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №230 від 05 вересня 2024 року з військової служби у запас за підпунктом «б» (за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) підпункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без прав носіння військової форми, вирішено вважати таким, що 17 вересня 2024 року справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 57/.

Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визначення з 19.01.2022 по 17.09.2024 розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

У пункті 4 Постанови № 704 - у первинній його редакції, яка діяла до набрання чинності Постанови № 103 - було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Примітка додатку 1 до Постанови № 704 у цьому зв`язку повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отож на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

Проте, ще до ухвалення зазначеної постанови Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Постановою КМУ № 481 від 12.05.2023, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Виходячи із системного аналізу норм законодавства, суд зазначає, що до спірних правовідносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22, від 23 травня 2023 року у справі № 380/22021/21, від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21 та інших.

При цьому суд враховує, що у цих та інших постановах Верховного Суду підтримано правовий висновок, згідно з яким з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі №380/18850/21, від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21.

Суд акцентує увагу на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому суд зважає на те, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2022 рік, на 2023 рік не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, натомість з 01.01.2020 не відповідали акту вищої юридичної сили.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481 грн (ст. 7 Закону № 1928-IX), з 01.01.2023 - 2684 грн (ст. 7 Закону № 2710-IX).

Суд зазначає, що на реалізацію своїх повноважень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (надалі - Постанова № 481).

Пунктом 1 Постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Пунктом 2 вказаної постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів (п. 3 Постанови № 481).

Зазначена постанова набрала чинності з 20.05.2023.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Постановою №481, пункт 4 Постанови №704 передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, з 20.05.2023.

З викладеного слідує, що у період з 19.01.2022 (день зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) до 19.05.2023 грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Разом з тим, доказів нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення з 19.01.2022 по 19.05.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 відповідачем не надано. Натомість із відзиву на позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 слідує, що грошове забезпечення позивача нараховувалось та виплачувалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. у розмірі 1762 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Суд враховує, що ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , що перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_5 до 01.06.2022, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_6 №760.15.5662 від 04.07.2022 /а.с. 68/, в якому вказано, що відповідно до рішення Міністра оборони України від 13.06.2022 року №12653/з про включення Командування Сил територіальної оборони до мережі розпорядників коштів та окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 року №248/1200 щодо надання права начальнику фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня зарахувати військові частини на фінансове забезпечення до інших військових частин та з метою оптимізації фінансового забезпечення військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України запропоновано зарахувати на фінансове забезпечення з 01 липня 2022 року, зокрема військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 до військової частини НОМЕР_1 .

Абзацом 2 пункту 1.5. Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104 (далі Правила), передбачено, що військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Абзацом 4 пункту 1.5. Правил визначено, що командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Виплата грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям здійснюється за місцем штатної служби, а підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, накази про присвоєння військових звань.

Тож фактичні нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 до 31.05.2022 проводились ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 по 31.05.2022 від 06.11.2024 № 9/2/5659 /а.с. 32/ .

Водночас з 01.06.2022 по 17.09.2024 грошове забезпечення ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося безпосередньо Військовою частиною НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 стосовно складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 17.09.2024 від 09.11.2024 /а.с. 67/.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що не здійснивши нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 у період з 19.02.2022 по 31.05.2022 та Військова частина НОМЕР_1 у період з 01.06.2022 по 19.05.2023 діяли всупереч вимогам законодавства.

У свою чергу підстави для нарахування грошового забезпечення позивача з 20.05.2023 по 17.09.2024 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, на 01.01.2024 відсутні, зважаючи на зміни, внесені Постановою №481 до Постанови №704 .

Щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, грошової компенсації за невикористані основні та додаткової відпустки (в тому числі як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки), за спірний період (з 19.01.2022 по 17.09.2024), суд враховує наступне.

У витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2024 №282 /а.с. 57/, згідно з яким майора ОСОБА_1 17 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, зазначено: .

- щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась, щорічна основна відпустка за 2023 рік використана тривалістю 26 діб (з 23.02.2023 по 27.02.2023, з 06.06.2023 по 11.06.2023, з 30.11.2023 по 14.12.2023), щорічна основна відпустка за 2024 рік використана тривалістю 10 діб (з 30.04.2024 по 09.05.2024);

-відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 28 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 04 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік;

-додаткова відпустка як учаснику бойових дій, передбачена ст. 162 Закону України «Про відпустки» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2022, 2023 та 2024 рік не надавалася;

- виплатити грошову компенсацію за 14 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2022 рік, за 14 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023 рік, за 14 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2024 рік.

-грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, за 2024 рік отримав;

-матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, за 2024 рік не отримував;

- відповідно до п. 1 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 2 календарні роки.

Згідно з п. 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги .

Відповідно до пунктів 1, 7 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань залежить від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Зважаючи на те, що судом встановлено, що за період з 19.01.2022 по 19.05.2023 відповідачами нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалися без урахування вимог законодавства щодо визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, 01.01.2023, суд висновує, що нараховані та виплачені позивачу за цей період суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань також не узгоджуються із вимогами законодавства.

Щодо грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні, суд бере до уваги, що відповідно до положень пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

В силу вимог пункту 5 розділу XXXII Порядку №260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Отже, для обчислення грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки (в тому числі як учаснику бойових дій) та одноразової грошової допомоги при звільненні підлягає врахуванню грошове забезпечення військовослужбовця за останньою займаною посадою.

Позивач звільнений з військової служби 17.09.2024.

Враховуючи наведений вище висновок суду про те, що грошове забезпечення позивача з 20.05.2023 (у т.ч., й у вересні 2024 року) правомірно обчислене Військовою частиною НОМЕР_1 виходячи з розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови №704.

Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.01.2022 по 31.05.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19.01.2022 по 31.05.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат.

Також суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.06.2022 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2022, на 01.01.2023 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат.

При цьому суд не вбачає підстав для окремого зобов`язання відповідачів щодо перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки в силу вимог пункту 2 розділу І Порядку № 260 такі допомоги входять до грошового забезпечення, а відтак мають бути перераховані під час перерахунку грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Водночас підстави для задоволення позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 17.09.2024, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні відсутні, оскільки грошове забезпечення позивача за вказаний період правомірно обчислене Військовою частиною НОМЕР_1 виходячи з розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн, яка застосовується з 20.05.2023, а відповідні виплати обчислені виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2024 року, що узгоджується із вимогами Порядку № 260.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.01.2022 по 31.05.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19.01.2022 по 31.05.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.06.2022 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2022, на 01.01.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол