Ухвала суду № 124309398, 09.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1604/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши заяву Державної міграційної служби України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 360/1604/24 за позовом адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ», Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 360/1604/24 за позовом адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного підприємства «Документ», Державної міграційної служби України (далі - відповідач 2), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою, серед іншого, встановлено строк для подання заперечень відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали.

07 січня 2025 року від Державної міграційної служби України надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (далі - заперечення).

В обґрунтування заперечень вказано, що позовні вимоги позивача пов`язані з правовим питанням, а саме можливості видачі паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон без пред`явлення будь-яких військово-облікових документів. Зазначене свідчить про актуальність та значущість для держави й суспільства у цілому окреслених вище правових питань, що потребує вирішення під час цього судового розгляду.

Також Державною міграційною службою України вказано, що в процесі розгляду справи підлягають з`ясуванню обставини, які є відомими саме позивачу. Ці обставини не визначені у позовній заяві та їх не можна встановити з долучених до позову додатків. Отже, доцільним є заслухати пояснення позивача з приводу заявлених позовних вимог для встановлення фактів і обставин, які можуть бути відомі лише йому.

До того ж Державна міграційна служба України вважає, що наявні правові підстави для розгляду вказаної справи судом у складі трьох суддів.

На підставі викладеного просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити справу до слухання колегією у складі трьох суддів та визнати обов`язковою явку позивача в судове засідання.

Розглянувши вказані заперечення Державної міграційної служби України проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вимоги, викладені в них, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАС України).

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно - правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність виключної правової проблеми при вирішенні даного спору, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду, та Державною міграційною службою України не доведено таких обставин.

Ця справа не відноситься до переліку справ, які повинні розглядатись виключно в загальному позовному провадженні (частина четверта статті 257 КАС України) та суд дійшов висновку, що дана справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають переходу до її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того суд зазначає, що ані позивач, ані відповідачі, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог, а також доказів, що надаються на їх підтвердження.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє їх можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Також, за вказаною формою адміністративного судочинства, суд не позбавлений можливості з`ясувати всі фактичні обставини справи та не обмежений у праві вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування таких обставин, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Посилання Державної міграційної служби України на доцільність заслуховування пояснень позивача з приводу заявлених позовних вимог для встановлення фактів і обставин, які можуть бути відомі лише йому, є незмістовними, оскільки відповідачем 2 не вказано у запереченнях та не доведено жодними доказами, про які саме факти та обставини можуть бути відомі виключно позивачу.

До того ж, дослідивши матеріали справи суд не вбачає підстав для призначення судового засідання та визнання обов`язковою явки позивача в судове засідання.

Водночас суд зазначає, що на теперішній час в країні триває воєнний стан, мають місце ракетні обстріли в багатьох містах, в тому числі в м. Дніпро, зазнають руйнування енергетичні об`єкти, тобто існує реальна загроза життю та здоров`ю учасників процесу, в тому числі й працівників суду, які мають перебувати в адміністративній будівлі для забезпечення умов фіксації судового процесу. Крім того, Державною судовою адміністрацією України всім судам доведено до відома про необхідність економії ресурсів, які виділені для забезпечення роботи судів, а також вжиття необхідних заходів для збереження робочої техніки. З зазначених підстав суди змушені виважено ставитися до необхідності здійснення відповідних процесуальних дій в межах розгляду конкретної справи.

Отже, необхідність у здійсненні тієї чи іншої процесуальної дії має бути обґрунтована сторонами з урахуванням зазначених обставин, а також того факту, що суд на даний час працює в дистанційному режимі, тому має об`єктивну можливість із збереженням ресурсів та без загрози для життя та здоров`я учасників процесу розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також з урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, оскільки справа є незначної складності, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, а підстави для призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви Державної міграційної служби України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з усіма її вимогами.

Керуючись статтями 12, 33, 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної міграційної служби України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 360/1604/24 за позовом адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ», Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Качанок