Ухвала суду № 124305763, 26.12.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/7343/24

Провадження №: 1-кп/332/305/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2024 за № 12024082030000819, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя 23 грудня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Інших клопотань не заявляли.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду з таких підстав. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м.Запоріжжя, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 05.01.2025, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4 ч. 1ст. 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з підстави незгоди з пред`явленим обвинуваченням. Захисник адвокат ОСОБА_5 зазначив про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу домашнього арешту.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.

Як передбачено ч. 3ст.315 КПК України,під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимогст.177 КПКпідставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1ст. 183 КПК Українивстановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

За змістом ст.199 КПКпідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності зазначених у ст.177 КПК ризиків, зобов`язаний оцінити та врахувати й передбачені ст.178 КПК обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2024 було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 год. 50 хв. 05 січня 2025 року, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

Так, суд вважає, що ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1.ст. 177 КПК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснюючи тиск на свідків, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1ст. 177 КПК України.

Також, зважаючи на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , останній може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт, з підстави того, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують тримання обвинуваченого під вартою та не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні види запобіжних заходів, які не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Посилання обвинуваченого на той факт, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, суд не приймає до уваги, виходячи з такого.

Так, слідчий суддя (суд) на етапі обрання запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя (суд) на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Питання обґрунтованої підозри вирішувалося під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варти, а як зазначалося раніше, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається лише питання наявності ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Наявність лише постійного місця проживання з урахуванням фактичних обставин, характеру, тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та встановлених ст. 177 КПК України ризиків, які продовжують існувати, недостатньо для доведення як відсутності ризиків, так і того, що ОСОБА_4 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також приймає до уваги запровадження в Україні військового стану, що ускладнює здійснення контролю за виконанням зобов`язань обвинуваченим.

З урахуванням наведеного суд вважає, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, на підставі ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . У зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3028 гривень), що складає 60560,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024082030000819 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Судовий розгляд провести 14 лютого 2025 року об 11 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні у судовій залі приміщення Заводського районного суду м.Запоріжжя за адресою: м.Запоріжжя, вул.М.Симчича, 65.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 23 лютого 2025 року, включно.

Одночасно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60560 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинувачем, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, потерпілому.

Ухвала суду в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 15 годині 00 хвилин 30 грудня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1