Постанова № 124305743, 08.01.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5303/24

Провадження № 3/332/10/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2025 м. Запоріжжя

Суддя Заводськогорайонного судум.Запоріжжя БлажкоУ.В.,розглянувши матеріали, що надійшли з Пологівського районного ВП ГУНП в Запорізькій області НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (інші відомості відсутні),

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 06.09.2024 о 16-35 год. за адресою: Запорізька область, Пологівський район, на відрізку шляху ґрунтової дороги між с. Прилуки та с. Воздвижівка, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6810». Результат тесту позитивний: 0,27 проміле, номер тесту 1598, з яким ОСОБА_1 погодився. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився Своїми діями останній порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В судові засідання, належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки та своїх заперечень суду не повідомив.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи викладене та положення ст. 268 КУпАП, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.

За приписами п 2.9 «а» ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом серії ААД № 180890 від 06.09.2024, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6810» номер тесту 1598, результат тесту позитивний, 0,27 проміле, направленням на огляд водія транспортного засобу до медичної установи з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом старшого сержанта поліції, довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією посвідчення серії НОМЕР_2 ; копією постанови Покровського районного суду Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 11.04.2024 (справа № 189/792/24).;

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння та порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.

Згідно з даними підсистеми «Адмінпрактика» посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося.

Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено застосування до водіїв штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Статтею 24 КУпАП передбачений такий вид адміністративного стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, суд вважає, що воно не може бути застосовано, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належності транспортного засобу ВАЗ 2101,д.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо ОСОБА_1 .

Враховуючи ті обставини, що на момент розгляду справи, відповідно до довідки з «Адмінпрактика», посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.40-1,130,245,ч. 2 ст.268, 283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000(тридцять чотири тисячи) гривень 00 копійок, стягнувши його на користь держави (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Суддя У. В. Блажко