Ухвала суду № 124297935, 09.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6603/23

Провадження № 1-кп/346/225/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, в обґрунтуванняякого зазначає про продовдовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість останнього, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого та свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 28.04.2023 року скеровано до Солонянського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження щодо нього за ч. 3 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України. Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, враховуючи, що обвинувачений не працює та не має офіційних джерел для здобуття необхідних для існування речей, він є жителем іншої області, у нього слабкі соціальні зв`язки, неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення, в тому числі майнових злочинів, що в свою чергу призводить до відсутності стримуючих факторів переховуватись від суду. Прокурор також зазначив, що існує процедура звернення з клопотанням в порядку ст. 616 КПК України саме до прокурура, а не до суду, та можливості проходженя обвинуваченим ВЛК при ДУ «Івано-Франківська УВП (№12)», однак, відповідного висновку ВЛК щодо придатності обвинуваченого для проходження військової служби не надано.

Захисник фактично заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, про що подав письмове клопотання останнього.

Обвинувачений просить змінити йому вказаний запобіжний захід на особисте зобов`язання з метою проходження ним ВЛК для служби в ЗСУ.

Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2024 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16.01.2025 року, з правом внесення застави 20 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 60 560 грн.

Згідно зі ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1, 3ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідноз ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні даного клопотання суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, заякий визначенопокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти до восьми років,який усвідомлюючи невідворотність покарання може вживати заходів до уникнення останнього, (враховуючи, що раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення майнових злочинів),з урахуваннямособи обвинуваченого,який єуродженцем Вінницькоїобласті тане маєпостійно місцяпроживання натериторії Івано-Франківськоїобласті,офіційно непрацевлаштований,неодружений тахарактеру висунутогообвинувачення,тяжкості покарання,що загрожуєйому,реальними залишаютьсяризики можливогопереховування обвинуваченоговід судуз метоюухилення відкримінальної відповідальності,а такожвчинення нимінших кримінальнихправопорушень,що свідчитьпро відсутністьдостатньо міцнихсоціальних зв`язків,та якнаслідок існування вказаних в клопотанні ризиків.Станом надень розглядуклопотання прокурораризики,запобігання спробам,яких єметою тапідставами застосуваннязапобіжних заходів,не зменшилисята продовжуютьіснувати.Крім того,завершити розглядвказаного кримінальногопровадження до16.01.2025року,тобто до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, неможливо з об`єктивних причин, враховуючи, що після зміни складу суду розгляд кримінального провадження здійснюється спочатку.

Тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню цим обвинуваченим процесуальних обов`язків та судових рішень, у зв`язку з чим вважає доцільним продовжити дію раніше застосованого запобіжного заходу, задовольнивши клопотання прокурора.

Поряд з тим, відповідно до ч.3ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави та звільнення з - під варти.

Відповідно до ч. 4ст.182 КПК Українирозмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Щодо доводів захисника та обвинуваченого про можливість зміни останньому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, то вони не заслуговують на увагу, оскільки перебування обвинуваченого під особистим зобов`язанням не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді. При цьому, слід зазначити, що можливість скасування запобіжного заходу для проходження військової служби чітко регламентована ст. 616 КПК України, процедуру проведення якої прокурором детально роз`яснено обвинуваченому в судовому засіданні.

Напідставівикладеного,керуючисьст.ст. 176-178,182, 183, 197,331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, продовжити на строк 60 днів, а саме по 09 березня 2025 року включно.

Розгляд кримінального провадження відкласти на 05.02.2025 року на 11:00 год.

Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача : ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_4 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_4 з-під варти покласти на нього на строк до 09.03.2025 року включно такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з цим обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий суддя : ОСОБА_1