Постанова № 12429608, 16.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2010 р. № 2-а- 12384/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача - Бурди А.П.

представника відповідача - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма «Спецтехстрой» (надалі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (надалі відповідач) від 13.09.2010 року №0000121550/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в Акті від 25.08.2010 року № 2163/15-05/14/24478901 висновки податкового органу є помилковими. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Технопром.Буд» мали реальний характер. Складені у цих взаємовідносинах первинні документи відповідають закону, вартість робіт оплачена ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» у повному обсязі шляхом проведення безготівкових розрахунків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, у письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позову ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» з тих підстав, що контрагент позивача - ТОВ «Технопром.Буд» не задекларував податкових зобовязань по податку на додану вартість, що відображені у виданих на адресу ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» податкових накладних. За таких обставин, ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» не має права на податковий кредит з ПДВ в сумі 420.538,47грн., оскільки податкові зобовязання на вказану суму не були визначені ТОВ «Технопром.Буд» у податкових деклараціях з ПДВ.

У судове засідання відповідач уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У письмових запереченнях на позов просив суд слухати справу за відсутності уповноваженого представника податкової інспекції.

Враховуючи наведене та з огляду на приписи ст.128 КАС України суд вважає, що спір може бути розглянутий і вирішений за відсутності представника податкової інспекції на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з Акту Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 «Про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» (ідентифікаційний код 24478901) за червень 2010р.», податковою встановлено порушення ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження ПДВ в сумі 420.538,47грн.

З посиланням на зазначений акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення рішення від 13.09.2010р. №000121550/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 546.699,87 грн., з яких 420.538,47грн. -основний платіж, 126.161,4грн. - штраф.

Правовою підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вказала п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість». Фактичною підставою для прийняття вказаного рішення - є викладені в акті від 25.08.2010року № 2163/15-05-14/24478901 висновки податкового органу про завищення ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» податкового кредиту з ПДВ за рахунок складених ТОВ «Технопром.Буд» податкових накладних на суму податку 420.538,47грн., оскільки зобовязання за цими накладними не включені ТОВ «ТехнопромБуд» до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» (в якості замовника) та ТОВ «Технопром.Буд» (в якості підрядника) було укладено договір підряду №0412 від 04.12.2009р., договір підряду №0102 від 01.02.2010р. та договір з технічного обслуговування №0401 від 04.01.2010р.

В ході проведення перевірки відповідач не встановив порушень закону щодо наявності у сторін перелічених договорів правоздатності і дієздатності юридичних осіб, щодо наявності правового статусу платників податків, у тому числі і ПДВ. В акті перевірки від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 не викладено жодних суджень відповідача стосовно нікчемності або невідповідності закону перелічених договорів, нереальності господарських операцій за цими договорами, вчинення перелічених договорів виключно з метою безпідставного отримання податкової вигоди. Будь-яких фактів порушень в оформленні первинних документів, які у спірних правовідносинах були складені з посиланням на перелічені договори, в акті перевірки від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 не викладено.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оглянувши приєднані до справи копії податкових накладних, які були складені з посиланням на договір підряду №0412 від 04.12.2009р., договір підряду №0102 від 01.02.2010р. та договір з технічного обслуговування №0401 від 04.01.2010р., суд зазначає про відповідність змісту оглянутих накладних вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість». Наявність у ТОВ «Технопром.Буд» статусу платника ПДВ відповідач ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду справи не заперечував, такими мотивами спірне податкове повідомлення рішення не обґрунтовував, перед судом таких доводів не висував.

За таких обставин, суд не вбачає в оглянутих податкових накладних дефекту походження, форми або змісту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

До матеріалів справи позивачем додані копії платіжних доручень про перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Технопром.Буд» та копії актів виконаних робіт, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» засвідчують реальність господарських операцій, що відбулись у спірних правовідносинах. Жодних доказів на спростування достовірності цих документів відповідачем до суду не подано.

Окрім того, при вирішенні справи суд бере до уваги, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом не встановлено невідповідності відомостей наявних в матеріалах справи податкових накладних фактичним обставинам спірних правовідносин. Натомість з матеріалів справи слідує, що факт здійснення господарських операцій та факт здійснення безготівкових розрахунків, підтверджуються документально і відповідачем не спростовані.

Щодо викладеного в акті від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 висновку податкового органу про завищення ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» податкового кредиту з ПДВ у звязку з недекларуванням контрагентом позивача в податкових деклараціях своїх податкових зобовязань з ПДВ, суд зауважує, що згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В розумінні норм Закону України «Про Податок на додану вартість» ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» та ТОВ «Технопром.Буд» є окремими платниками податків, внаслідок чого несуть окрему юридичну відповідальність за вчинення порушень щодо повноти та достовірності справляння ПДВ.

Доказів стосовно наявності правових підстав для притягнення позивача, ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» до юридичної відповідальності за діяння, вчинені його контрагентом - ТОВ «Технопром.Буд», матеріали справи не містять, оскільки відповідачем не було встановлено фактів умисного і свідомого укладення даними особами нікчемних правочинів, висновки акту перевірки від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 не мотивовані посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України.

З приводу даної обставини суд бере до уваги також положення листа ДПА України від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617 «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними», де вказано, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Окремо суд звертає увагу на те, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення про визначення ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» суми податкового зобовязання з ПДВ, відповідач не встановив наявності порушення п. 7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», у той час як саме вказана норма закону регулює правовідносини стосовно обчислення суми податку на додану вартість.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги положення п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналізуючи приписи чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що в силу приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган при реалізації владних управлінський функцій контролю за правильністю і повнотою обчислення податків, зборів (обовязкових платежів) обтяжений обовязком самостійно перевірити дотримання платником податків механізму справляння певного виду податкового зобовязання в повному обсязі, що повністю кореспондує положенням ст.3 Закону України «Про систему оподаткування» в частині встановлення такого принципу побудови системи оподаткування як обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при проведенні перевірки правильності обрахування податкового зобовязання з ПДВ органу державної податкової служби України належить одночасно перевірити і правильність визначення платником податків податкового зобовязання згідно з Законом України «Про ПДВ», і правильність визначення платником податків податкового кредиту згідно з Законом України «Про Податок на додану вартість».

Разом з тим, з акту від 25.08.2010р. №2163/15-05-14/24478901 вбачається, що відповідач здійснив перевірку лише з питання правильності визначення податкового кредиту з ПДВ, а відтак, з огляду на приписи п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» не забезпечив повноти перевірки правильності справляння податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, доказів порушення ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» до суду не подав.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 13.09.2010 року № 0000121550/0.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2010 року.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Суддя О.В. Панченко