Постанова № 12429547, 29.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 р. Справа № 2а-2962/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

суддів - Глазька С.М., Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Саєнко А.С.

представника позивача - Клец Н.О.

представника відповідача - Овчаренко І.В.

представника відповідача - Луніки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Техносплав» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в м. Суми (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати нечинним податкові повідомлення-рішення від 25.09.2009р 0000942314/0/64137, 0000952314/0/64136 (від 18.12.2009р. №0000942314/1/64137, №0000952314/1/64136), (від 26.01.2010р. №0000952314/2/64136, 0001302314/2/64137).

Позовні вимоги обґрунтовуються ти, що за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008р. на ТОВ «Техносплав» податковою адміністрацією в Сумській області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України. За результатами даної перевірки складено акт від 14.09.2009р за № 90/23-209/30560995. В акті вказано про порушення ТОВ «Техносплав» п.5.1.; пп.5.2.1 п. 5.2; пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.3 п.7.2 п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.5.1.п.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в наслідок чого ДПІ в м. Суми були винесені:

-податкове повідомлення- рішення № 0000952314/0/64136 від 25 вересня 2009року яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 22 460,00грн.;

-податкове повідомлення- рішення - № 0000942314/0/64137 від 25.09.2009 р. , яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3939012,00 грн.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомленнями-рішеннями таким що не відповідають законодавству та дійсним обставинам. Позивач зазначає, що відповідач, як на підставу порушення вимог податкового законодавства, вказує на укладення між ТОВ «Техносплав» та ТОВ Кредо-М» договору поставки брухту чорних металів від 01.08.2004р. б/н та додаткові угоди до нього, відповідач вважає їх такими, що не відповідають вимогам ЦК України.

Позивач зазначає, що при укладанні договору поставки та додаткових угод до нього він пересвідчився, витребувавши від ТОВ «Кредо М»» для огляду статутні документи (оригінали) в тому числі свідоцтво платника податку.

Визнання статутних документів ТОВ «Кредо-М»» недійсними, чи то оскарження нотаріального напису вчиненого на тексті статуту, ДПА у Сумській області в акті перевірки не наводить. Також позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обовязку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкові накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів.

Статтею 18 Закону України від 15.05.03р. №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено, якщо відомості, які підлягаю внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру , є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час здійснення господарських операцій постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Справи стосовно визнання вказаних договорів купівлі-продажу (поставки) металобрухту недійсними у судах України відсутні.

Позивач зазначає, що висновки податкової, щодо нікчемності правочинів між ТОВ «Техносплав» та ТОВ «Кредо-М» є безпідставними та такими, що грунтуються лише припущеннях.

Даний договір постачання брухту чорних металів був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Ц К. України), а саме на його придбання та подальшу реалізацію спеціалізованим підприємствам з металобрухту з метою отримання прибутку. ТОВ «Кредо-М» згідно поставки металобрухту надав ТОВ «Техносплав» податкові накладні, які надають право включення зазначених сум до податкового кредиту. Позивач стверджує, що відповідно до вимог ст. 250 ГК України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до субєктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами прав здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Як вбачається з матеріалів перевірки податківцями перевищений річний строк, встановлений ст.250 Господарського кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Згідно отриманої від Державної податкової інспекції у м. Житомир відповіді на запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Кредо М» по взаємовідносинам з ТОВ «Техносплав» провести зустрічну перевірку останнього не можливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною та фактичною адресами. Також відповідач посилається на пояснення працівників ТОВ «Кредо-М» з яких випливає, що з 2007 року фінансово-господарська діяльність підприємством взагалі не проводилась.

Таким чином, у ТОВ «Кредо - М» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспорт, площадки для збору металобрухту, складські та інші приміщення для зберігання матеріалів, які необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності. Також, відповідач зазначає, що отримані відповіді від офіційних органів свідчать про відсутність офіційних запитів ТОВ «Кредо-М» за період з 01.01.07року по 31.09.08року для організації проведення контролю за екологічною та радіаційною безпекою металобрухту, для організації проведення контролю за вибуховою та пожежною безпекою металобрухту, результати яких є обов'язковими для виконання пункту 2.6 договору поставки б/н від 01.08.04, а також відповідають вимогам Закону України «Про металобрухт». Крім того, зміст договору поставки та його додаткових угод, укладених між ТОВ «Техносплав» та ТОВ «Кредо-М» не містить будь-які умови поставки металобрухту від постачальника до покупця.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджує, що в ході перевірки встановлено факт відсутності реального здійснення операцій з відвантаження, приймання - передачі металобрухту між ТОВ «Техносплав» та ТОВ «Кредо-М», вказані операції з придбання та реалізації металобрухту не мали товарного характеру. Під час перевірки позивачем не було надано товарно-транспортних накладних, документів про оплату послуг за перевезення та зберігання металобрухту, що підтверджують реальність договірних взаємовідносин з ТОВ «Кредо-М». Документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку які були підписані з боку ТОВ «Кредо-М» на ТОВ «Техносплав» - були виписані без наміру створити правові наслідки та з метою незаконного формування підприємству ТОВ "Техносплав" валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти. Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення

угод без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, заслухавши, представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ДПІ в м. Суми на підставі направлення на перевірку була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Техносплав» з питань правомірності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Кредо-М» за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 14.09.2009р. №90/23-209/30560995, в якому зазначено про порушення ТОВ «Техносплав» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.3 п. 7.2 п.п 7.4.1 п.п 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Суми були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.09.2009р. №0000942314/0/64137 №0000952314/0/64136 якими було донараховано суми податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 3939012,00, в т. ч. за основним платежем 1969506,00 грн. та 1969506,00 грн. за штрафними санкціями, з податку на додану вартість в розмірі 22460,00 грн. в т.ч. основний платіж - 14973,00 грн. і 7487,00 грн. штрафні санкції. Позивач скористався процедурою апеляційного оскарження, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але його скарги рішеннями ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та ДПА України були залишені без задоволення.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Техносплав» включив до складу валових витрат суму 7 878 025 грн., у тому числі: за 2007 рік на суму 7820689,00 грн., за 2008 рік на суму 57336,00 грн., що була перерахована ТОВ «Кредо-М» згідно операцій з придбання металобрухту. Як зазначено в акті перевірки ТОВ «Техносплав» оприбутковано товар (металобрухт) через власні приймальні пункти, розташовані на території Сумської області від ТОВ «Кредо-М» на загальну суму 7 892 998,71 грн., в т.ч. ПДВ - 14972,88 грн., вказана сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту. В акті перевірки податковим органом зроблено висновки що вказані операції між позивачем та ТОВ «Кредо М» мають безтоварний характер та не були направлені на настання реальних наслідків, відтак не повинні впливати на валові витрати та податковий кредит позивача. Суд погоджується з таким висновками податкового органу виходячи з наступного.

Позивачем 01.08.2004 був укладений договір поставки з ТОВ «Кредо М», предметом якого є поставка лому чорних металів в асортименті та кількості згідно накладним та актам приймання передачі, в подальшому згідно ряду угод строк дії цього договору продовжувався (а.с. 60 67). Відповідно до додаткової угоди від 01.08.2004, товар поставляється Поставщиком своїм транспортом за свій рахунок, як на майданчики Покупця в м. Суми та Сумської області, так і по іншим пунктам призначення, узгодженим сторонами шляхом телефонного та факсимільного звязку.

Розрахунки за вище зазначений металобрухт ТОВ «Техносплав» проводило в безготівковому порядку, в т.ч. 2007 рік на суму 7188500,01грн.; 2008 рік на суму 704500,00грн. (а.с. 159 178)., отримання товару оформлювалось приймально здавальними актами (а.с.81 157) та накладними (а.с. 89 129), також ТОВ «Кредо М» на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 39 88).

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно листів:

- від головного управління статистики в Житомирській області (а.с. 200), підприємство ТОВ «Кредо-М» у 2007 році було податково неактивним. У зв'язку з чим починаючи з 2007 року, звітність в органи державної статистики не надходила;

- від Житомирської обласної санітарно-епідеміологічної станції (а.с.201) щодо відсутності за період з 01.01.07 по 31.09.08 офіційних запитів ТОВ «Кредо-М» для організації проведення контролю за екологічною та радіаційною безпекою металобрухту, і що ніяких послуг даному підприємству не надавалось;

- від Головного управління МНС України в Житомирській області (а.с.200) щодо відсутності за період з 01.01.07р. по 31.09.08р. офіційних запитів ТОВ «Кредо-М» для організації проведення контролю за вибуховою та пожежною безпекою металобрухту;

- від Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (а.с. 201)«...ТОВ Кредо-М» (код за ЄДРПОУ 31739109, юридична адреса: м. Житомир, вул. Щорса,48) має ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів за адресою: Житомирська обл.., смт. Черняхів, вул., Некрасова,7. Термін дії ліцензії - до 18.08.10р.. За інформацією Черняхівської райдержадміністрації ТОВ «Кредо-М» протягом 2007-2008 років операції з металобрухтом не здійснювало...».

Також, працівниками УПМ ДПА в Сумській області проведено перевірку знаходження за юридичною та (фактичною) адресою підприємства ТОВ «Кредо-М» (згідно свідоцтва про Державну реєстрацію зареєстроване за адресою: м. Житомир, вул.. Щорса,48), про що складено акт від 16.06.09р. б/н. Згідно вказаного акту встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться АТЗТ «Будмаш» (м. Житомир, код 01350191), а ТОВ «Кредо-М» відсутнє.

Як вбачається з податкових розрахунків комунального податку за 2007 2008 роки (а.с. 192 202) у ТОВ «Кредо - М» відсутні необхідні трудові ресурси, а додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за півріччя та за 2007 рік, за півріччя 2008 року (а.с. 201 208) свідчить про відсутність у ТОВ «Кредо М» обєктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідних для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, згідно пояснень працівників ТОВ «Кредо-М» (ОСОБА_5 - колишній начальник цеху по переробці металобрухту, ОСОБА_6 з 2003р. і по теперішній час начальник майданчику по заготівлі металобрухту, ОСОБА_7 з 2002р. по липень 2007р. інженер по техніці безпеки), відвантаження металобрухту здійснювалось лише залізничним транспортом і лише на адресу металургійних комбінатів, з 2007 року фінансово-господарська діяльність не проводилась. Пояснення вищевказаних працівників не суперечить поясненням гр.ОСОБА_8, який є директором цього товариства, і якій зазначив, що на даний час виробничих потужностей підприємство не має, складські приміщення відсутні, оскільки на даний час підприємству не потрібні.

Також, відповідно до реєстраційних даних ТОВ «Кредо М» та статуту ТОВ «Техносплав» на час здійснення оскаржуваних операцій з металобрухтом засновниками підприємств були одні і тіж особи, а саме засновниками ТОВ «Кредо М» зокрема були ОСОБА_9, ОСОБА_10, які в свою чергу були і засновниками ТОВ «Техносплав», відтак відповідно до п. 1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Кредо М» та ТОВ «Техносплав» є повязаними особами.

Як встановлено судом у позивача також відсутні будь які документи що свідчать про фактичне транспортування, перевезення металобрухту, зокрема відсутні товарно транспортні накладні.

Частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про металобрухт", в редакції, що діяла на час здійснення операції, установлено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими підприємствами або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1 Закону України визначено, що:

- операції з металобрухтом це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;

- спеціалізовані підприємства (суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, вагове господарство, забезпечують згідно з законодавством пожежну, екологічну та радіаційну безпеку;

- документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку;

Згідно ч. 11 ст.4 Закону «Про металобрухт», приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим.

Нормами статті 5 Закону України «Про металобрухт» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, засоби екологічної безпеки. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам. (ст.6).

Цим же Законом визначено, що державне регулювання операцій з металобрухтом реалізується зокрема шляхом встановлення відповідних умов і правил здійснення операцій з металобрухтом і контролю за їх додержанням.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів затверджених, наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,Міністерства промислової політики України від 25 лютого 2003 року N 14/65, чинними на час здійснення операцій позивачем, суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних металів, повинен виконувати вимоги ДСТУ 4121-2002, фахівцями підприємства забезпечувати перевірку на вибухобезпечність, проведення радіаційного контролю металобрухту (п.2.9.). Відповідно до п. 3.5. Ліцензійних умов, на території спеціалізованого підприємства, на якій буде здійснюватись господарська діяльність з заготівлі, переробки металобрухту чорних металів, мають бути:

- брухтопереробне обладнання: пакетувальний прес (з зусиллям остаточного пресування не менше ніж 1000 кН) або механічні чи гідравлічні ножиці (з зусиллям різу не менше ніж 2500 кН);

- вантажопідйомне обладнання вантажопідйомністю не менше ніж 3 тонни, устатковане електромагнітними шайбами або грейферними захватами, або багатофункціональний гідроперевантажувач, які зареєстровані та пройшли технічний огляд згідно з установленим порядком;

- ваги з діапазоном зважування не менше ніж 10 тонн, які зареєстровані і повірені згідно з установленим порядком;

- вимірювальний засіб, що забезпечує проведення радіаційного контролю і повірений згідно з установленим порядком.

Спеціалізовані підприємства, які здійснюють заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, повинні мати у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання.

Зазначене обладнання та прилади мають бути власністю суб'єкта господарювання, що здійснює заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, або використовуватися ним на підставі договорів оренди і не можуть одночасно передаватися у використання іншому суб'єкту господарювання для здійснення заготівлі, переробки металобрухту чорних металів на підставі будь-яких цивільно-правових договорів.

Виходячи з вищезазначеного, та враховуючи описані вище матеріали справи, суд приходить до висновку, що у ТОВ «Кредо М» відсутні необхідні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та трудові ресурси для здійснення вказаної фінансово господарської діяльності, що свідчить про неможливість фактичного виконання зазначених господарських операцій. Отже, суд погоджується з висновками податкового органу щодо укладення оскаржуваних угод без мети настання реальних наслідків, та про те що вказані операції були безтоварними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та убезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.п.1,7 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі накладні, акти про походження брухту чорних металів, приймально - здавальні акти та інші документи, які були підписані з боку ТОВ «Кредо-М» на ТОВ «Техносплав» по зазначеними вище операціям були виписані без фактичного здійснення господарських операцій. Відповідно ці документи, які були складені між ТОВ «Кредо-М» на ТОВ «Техносплав» не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку, що відображають факт здійснення господарських операцій та самі по собі не можуть бути підставою для віднесення вказаних сум до складу валових витрат та податкового кредиту позивача, без фактичного здійснення операції з поставки товару.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 «Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 «Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п. 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту, якщо відомості в таких документах не відповідають дійсності.

В зв'язку з тим, що доводи державної податкової інспекції про безтоварність операцій підтверджені матеріалами справи, віднесення сум ПДВ по зазначеним операціям з металобрухтом до податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Щодо посилання позивача на порушення податковим органом строків застосування адміністративно - господарських санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, суд зазначає. Відповідно до п.п. 15.1.1 п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного подання. Тобто, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган визначив податкові зобов'язання позивачу в межах строку визначеного Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповіднодо ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими та такими що відповідають нормам законодавства, відтак позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.09.2009 № 0000942314/0/64137, 0000952314/0/64136, від 18.12.2009р. №№ 0000942314/1/64137, 0000952314/1/64136, від 26.01.2010р. №№ 0000952314/2/64136, 0001302314/2/64137 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2010 року.

Головуючий суддя (підпис) В.О. Павлічек

суддя(підпис)С.М. Глазько

суддя(підпис)О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек