Ухвала суду № 124294918, 07.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

761/20822/24

1-кп-2339/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

06.11.2024 прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання прокурор обгрунтовує тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі не зменшились та є реальними, а відтак наявні підстави для продовження запобіжного заходу з метою забезпеченняефективного розгляду вказаного кримінального провадження, зокрема, недопущення вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду; недопущення знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення; недопущення перешкоджання розгляду іншим чином, тощо.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначаючи про наявність ризиків вчинення особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілого, спотворити чи приховати речі, які мають доказове значення. Вказав, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих діянь, не є достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи, що підозра та обвинувачення є необґрунтованими, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, оскільки у поданому стороною обвинувачення клопотанні не наведено жодного факту порушення обвинуваченим застосованого стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також невиконання покладених на нього обов`язків. Окрім цього зазначили, що обвинувачений ОСОБА_5 потребує лікування та регулярного проведення реабілітаційних заходів, що вимагає залишення місця проживання, тому вважали необхідним відмовити у задоволенні клопотання взагалі, однак також вважали прийнятним зміну запобіжного заходу на домашній арешт у певний період доби.

Окрім цього, у судовому засіданні відОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надійшли заяви про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки. В обгрунтування вказаних заяв особи у судовому засіданні зазначили, що готові забезпечити явку обвинуваченого до суду на першу вимогу та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та його належну процесуальну поведінку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання до 18.09.2024 включно.

11.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 11.11.2024 включно.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може, зокрема, переховуватися від суду та перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, суд вважає доведеною ту обставину, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для його застосування.

Зокрема, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі є реальними та триваючими, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки за вчинення інкримінованих діянь передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, незаконно впливати на потерпілого і свідка у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, оскільки вони безпосередньо у судовому засіданні не допитувались.

Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та його продовження. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому діянь.

Суд наразі не бере до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні обвинуваченого, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів як підставу для продовження запобіжного заходу, оскільки наразі вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на підготовчій стадії судового провадження.

Рахом з тим, відповідно до ст. 368 КПК України вказані питання вирішуються судом перед ухваленням вироку, тобто на стадії судового розгляду.

За таких обставин, посилання сторони захисту на недостатність зібраних у справі доказів для доведення винуватості ОСОБА_5 , як передумови запобіжного заходу є передчасними та такими, що підлягають з`ясуванню та встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Разом з тим, суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності регулярного проведення реабілітаційних заходів та проведення медичного обстеження обвинуваченого.

Щодо взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Разом з тим, зважаючи, на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, що інкриміновані обвинуваченому діяння є тяжкими, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, суд не знаходить підстав для можливості взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки, оскільки вказаний запобіжний захід наразі не є співмірним із встановленими ризиками, а застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту довів свою ефективність щодо забезпечення явки обвинуваченого в судові засідання, його належної процесуальної поведінки.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного та/або обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що можливе покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Відтак суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків у зазначеному кримінальному провадженні. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту на даній стадії судового провадження є достатнім разом із покладеними обов`язками для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 слід продовжити із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 314, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття під час оголошення повітряної тривоги, а також відвідування медичних закладів для отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження за рекомендаціями лікаря.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою суду;

-утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_12 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали суду та покладених судом обов`язків до 03.01.2025 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1