Постанова № 124291503, 09.01.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2828/24

Провадження № 3/505/345/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року місто Подільськ

Суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ДзюбинськийА.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУПГУНП вОдеській областіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2024 до Котовського міськрайонного суду Одеської області з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024, матеріали судової справи передано для розгляду судді ДзюбинськомуА.О.

У протоколі серії ААД № 577516 від 17.06.2024 зазначено ОСОБА_1 16.06.2024 о 03 год. 30 хв. по вул.Мойсеєнка с.Липецьке Подільського району Одеської області керувала автомобілем Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проведено у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку, стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком №148, чим порушила вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до інформації Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримувала.

Розгляд справи неодноразово відкладався, ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання. 13.08.2024, 27.08.2024, 29.08.2024 до суду ОСОБА_1 надіслано клопотання про перенесення розгляду справи, через її перебування за межами України. 30.10.2024 ОСОБА_1 до суду надіслано заяву про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просила застосувати до неї мінімально можливе стягнення.

Про дату, час та місце проведення судового засідання 09.01.2025, ОСОБА_1 повідомлена належним чином (в матеріалах справи наявна розписка про одержання повістки про виклик у судове засідання).

Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.278, 280 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, доводиться наданими суду матеріалами, які досліджені у судовому засіданні:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2024 серії ААД №577516 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП;

-роздруківкою картки журналу Єдиного обліку Подільського РУП ГУНП в Одеській області про подію №5016 від 16.06.2024;

-схемою місця ДТП, яка сталась 16.06.2024 о 05 год. 47 хв. у с.Липецьке за участі ОСОБА_1 ;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.08.2024 №146 Подільської міської лікарні Подільської міської ради Подільського району Одеської області, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння;

-поясненнями ОСОБА_1 від 17.06.2024, у яких ОСОБА_1 зазначає, що 15.06.2024 у вечірній час вживала алкогольні напої (пиво та наливку) у с.Липецьке, перебуваючи у нетверезому стані сіла за кермо автомобіля Шевроле Авео, д.н.з НОМЕР_1 , та поїхала в напрямку м.Подільськ Одеської області, на виїзді з населеного пункту не впоралась із керуванням та здійснила наїзд на паркан.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС №5149 від 26.07.2024 №31/30/5149К/-2736-1306-2024 відомості у реєстрі МВС про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 відсутні.

Суд звертає увагу на те, що безпосередньо у ст. 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК, є фізична особа, яка досягла 16-річного віку (загальний), і керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Отже, додаткових вимог до суб`єкта, який керував транспортним засобом, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 130 КУпАП не містить.

Отже, ані норми Загальної частини КУпАП, ані ч. 1 ст. 130 КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами щодо осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, при керуванні транспортним засобом (при виконанні функцій водія), у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Лише у тому випадку, коли правопорушник не виконував функцій водія транспортного засобу, наприклад, при передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, не тягне за собою накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як таке, що вчинене іншою особою, окрім водія, що прямо передбачено у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті (частини статі) КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди майну, здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Крім того, як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі ОП ККС ВС) у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Також ОП ККС ВС у вказаній постанові зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст.286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв`язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.

Тому, враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень ст.ст. 1, 23, 30, 33, ч. 1 ст.130 КУпАП, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та яка виконувала функції водія під час вчинення цього правопорушення, суд має призначити додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа (водій) на момент вчинення цього адміністративного правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Так, постановою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2024 у справі № 505/2827/24, провадження №3/505/2075/2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, дата набуття законної сили 23.09.2024.

Таким чином, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 згідно постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2024, будучи позбавленою права керування транспортним засобом на строк один рік, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинила інше адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке судом також застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та яке в силу останнього речення ч. 2 ст. 36 КУпАП приєднується судом до основного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то в силу наведеної ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Тому, з урахуванням того, що постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2024 набрала законної сили 23.09.2024, то станом на день винесення цієї постанови невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за попередньою вказаною постановою складає чотири роки вісім місяців та п`ятнадцять днів, які в силу ч. 3 ст. 30 КУпАП підлягають приєднанню.

На підставі ч. 1 ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.7,24,33,34,36, 40-1,130,221,280,283,284,285 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до основного виду стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік у цій справі приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком чотири роки вісім місяців та п`ятнадцять днів, відповідно до постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2024, справа № 505/2827/24, провадження №3/505/2075/2024.

Остаточно визначити види стягнень, накладені на ОСОБА_1 :

- штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- позбавлення права керування транспортнимзасобом на строк п`ять років вісім місяців та п`ятнадцять днів.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК в Одеській області/ м. Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно дост.308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Котовського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ