Постанова № 12428861, 25.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року <Текст >Справа № 2а-4754/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,

за участю представників:

позивача - Гордієнка Д.В. (довіреність від 14.08.2010 №б/н);

Шикалової О.Ю. (наказ від 12.02.2007 №1);

відповідача Лабура М.Г. (довіреність від 20.08.2010 №45)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Алан 97», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Приватне підприємство «Алан 97» (далі ПП «Алан 97», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі ДПІ у Шевченківському районі, відповідач), у якому просить скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі від 11.03.2010 №0000782303, з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 28.04.2010 №1847/10/25-020 у частині 2030,50грн. зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції (тобто розрахувати штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 340,00грн.). В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 3349,50грн за не оприбуткування у касах готівки, проте фактично ним порушений порядок ведення книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), у звязку із чим до нього мав бути застосований штраф у розмірі 340,00грн. на підставі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того зазначає, що під час перевірки посадові особи відповідача вийшли за межі переліку нормативно-правових актів, які зазначені у направленнях на проведення перевірки. У звязку із викладеним просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 02.09.2010 №12081168.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі на підставі направлень №300056, №300057 проведена позапланова перевірка ПП «Алан 97» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці кафе, яке знаходиться по вул.Перемоги,72 у м.Запоріжжі та належить позивачу.

За результатами перевірки посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі складений акт (довідка) від 27.02.2010 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі-акт). Під час перевірки встановлене порушення, яке зафіксовано у акті, а саме: відсутність запису у розділі 2 КОРО про оприбуткування готівки, що є порушенням п.2.6 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 №637 (далі Положення №637).

Не погодившись із змістом акту та встановленим порушенням позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі із заявою від 02.03.2010 №12, проте листом від 11.03.2010 №5154/10/23-815 відповідач поінформував позивача про відповідність висновків акту вимогам чинного законодавства.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.03.2010 №0000782303, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 3349,50грн. за порушення п.2.6 Положення №637 на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 (далі Указ №436/95).

Не погодившись із указаний рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку до ДПА у Запорізькій області. За результатами розгляду скарги позивача, рішенням ДПА України від 28.04.2010 №1847/10/25-020, оскаржуване рішення ДПІ у Шевченківському районі скасовано у частині 979,00грн. зайво застосованої штрафної фінансової санкції.

Вважаючи рішення від 11.03.2010 №0000782303 протиправним, позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII).

Згідно із п. 2 ст. 11 Закону №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно із приписами ст. 11-2 Закону №509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідно до пп.1.13 п.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державною податковою адміністрацією України від 27.05.2008 №355 (далі Наказ №355) для проведення виїзної планової та позапланової перевірки платника податків виписується направлення на перевірку (зразок форми направлення наведено в додатку 2 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується в 2 примірниках (перший примірник оформляється на бланку органу ДПС) та скріплюється гербовою печаткою. Направлення на проведення планової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який очолює проведення планової виїзної перевірки, а направлення на проведення позапланової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який прийняв рішення (наказ) про проведення такої позапланової перевірки. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва органу ДПС, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади (із зазначенням органу ДПС), звання, прізвища та ініціали посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку.

Вище указаними нормами не передбачено зазначення у направленнях на перевірку переліку нормативно-правових актів дотримання яких перевіряється, а тому думка позивача, що посадові особи ДПІ у Шевченківському районі діяли поза межами його компетенції є недоведеним та безпідставним.

З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами виданий Указ №436/95.

Відповідно до п.1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Зі змісту акту вбачається та представником відповідача не заперечується, що перевіркою встановлений факт відсутності у розділі 2 КОРО записів про оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 669,90грн, при цьому, факт наявності у КОРО Z-звітів представник відповідача не заперечує.

У відповідності до п.2.6 Положення №637 оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем проведення розрахунків здійснювалося із застосуванням РРО роздрукуванням фіскальних чеків, які у подальшому вклеювались у КОРО, проте відповідні записи у книгу не заносилися. Указані факти представниками сторін не заперечуються.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95 (далі Закон №265/95)

Статтею 2 Закону №265/95 встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розроблений Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі - Порядок).

У відповідності до п.7.4 Порядку використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем порушено саме порядок використання КОРО, а не порядок оприбуткування готівкових коштів.

Частиною 3 ст.17 Закону №265/95 встановлено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 11 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.

Так, спірне рішення винесене на підставі приписів Положення №637 та Указу №436/95, проте, суд вважає, що позивачем порушені приписи Закону №265/95, що саме ним і не заперечується. Оскільки у спірному рішенні відсутні посилання на порушення позивачем приписів Закону №265/95 та на ст. 17 цього Закону, яка передбачає застосування штрафних санкцій, то указане рішення є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Крім того, у суду відсутні повноваження щодо розрахування суми штрафних санкцій та визначення підстави їх нарахування, а тому часткове визнання позивачем нарахованої суми штрафу у розмірі 340,00грн. є не підставою для часткового скасування рішення.

Отже, аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушений порядок ведення КОРО, а не оприбуткування у касах готівки, а тому фінансові санкції мають бути накладені у відповідності до ч.3 ст.17 Закону №265/95.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, відповідачем не доведена правомірність своїх дій під час винесення спірного рішення, у звязку із чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 11.03.2010 №0000782303.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Алан 97» (код ЄДРПОУ 25221222) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Cуддя(підпис)О.С. Янюк