Рішення № 124284338, 07.01.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6935/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ( відповідач 1), Благовіщенського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби ( відповідач 2) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Благовіщенського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби щодо не оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Центрально-південне міжрегіональне управління державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування вимог представник позивача вказувала на протиправну відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ. При цьому втрачений попередній паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, отриманий на ім`я ОСОБА_2 вперше, при досягненні 14-річного віку, втратив також строк дії.

Представником Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ( відповідач 1) надано до суд відзив на позовну заяву ( а.с 42-46), в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_2 документувався паспортом громадянина України у формі ID - картки № НОМЕР_2 , виданим 27.03.2020, дійсним до 27.03.2024, орган видачі - 3532 (Благовіщенський сектор), у зв`язку із чим надав заяву-анкету до Благовіщенського сектору від 18.03.2020 № 464472 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Термін «паспорт» у Порядку № 456 вживається в розумінні паспорта громадянина України зразка 1994 року. Зазначаємо, що ані Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХП (далі - Положення № 2503-ХП), ані Порядком № 302, ані Порядком № 456 або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено можливості оформлення паспорта у формі книжечки замість паспорта у формі ID -картки, виданого засобами ЄДДР. Враховуючи те, що звернення позивача не відповідає вимогам 7, 10, 12, 13, Порядку № 302 та Закону № 2704-VIII, додані до нього документи не відповідають пункту 69 Порядку № 302, підстави для обміну паспорта громадянина України у формі ID - картки № НОМЕР_3 на паспорт у формі книжечки не передбачені Порядком № 456, звернення позивача від 06.02.2024 не може бути розглянуто Благовіщенським сектором як заява про надання адміністративної послуги в розумінні Закону № 5203-УІ, Положення № 2503-ХП, Постанови № 302 або Порядку № 456, а тому розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР. Відповідач вважає, що територіальним підрозділом не надавалась відмова в оформленні обміну паспорта, оскільки позивач не звертався із заявою встановленої форми та до заяви про обмін паспорта не надав визначеного Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України переліку документів, необхідного для оформлення обміну паспорта згідно встановленої процедури із наданням усіх необхідних документів.

Стосовно посилань позивача на висновки, викладені у рішенні, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, то на думку відповідача, вони до даних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки на відміну від зразкової справи, правовідносини у даній справі виникли у зв`язку із обміном на паспорт громадянина України у формі книжечки замість виданого раніше оформленого у формі ID-картки.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що його дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Представником відповідача 2 відзив на позовну заяву не подано.

Представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с. 76-77), в якому зазначено, що у відмові Благовіщенського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби від 17.10.2024 №3532-177/3532.1-24 не вказується на відсутність належно оформленої заяви та доданого до заяви необхідного переліку, передбаченого п. 1 розділу VІ постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2019 №456. У відмові відповідача-2 лише зазначене обґрунтування з посиланням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку обміну, видачі, оформлення, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», де вказується, що «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт зразка 1994 року». Все інше обґрунтування відмови відповідача-2 стосувалось ненадання позивачем згоди на обробку її персональних даних, тому предмет спору в даній справі є ідентичним зразковій справі Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 №806/3265/17.

Крім цього, у відзиві йде мова про порядок обміну паспорта, однак позивач не звертається за обміном паспорта, а оформленням в зв`язку з втратою попереднього (попередня згода позивача на обробку персональних даних не має братись до уваги відповідачами). Не можна застосовувати до даних правовідносин позицію Верховного Суду у справі №160/1/21 (постанова від 21.12.2022), так як позовні вимоги стосувались обміну паспорта у формі ID-картки на паспорт зразка 1994 року (книжечки), а не його оформлення, в зв`язку з втратою.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_2 28.10.2004, після досягнення 14-річного віку, отримав паспорт громадянина України у формі ID - картки № НОМЕР_2 , виданим 27.03.2020, дійсним до 27.03.2024, орган видачі - 3532 (Благовіщенський сектор).

16.10.2024 ОСОБА_1 , опікун ОСОБА_2 , в його інтересах, звернулася до відповідача 2 із заявою про оформлення та видачу на ім`я її недієздатного сина паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ ( а.с.50-54).

До заяви додано відповідні документи, зокрема заява про видачу паспорту ( додаток 1 до пункту 3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.

За результатом розгляду заяви, відповідач 2 листом від 17.10.2024 ( а.с.62) повідомив ОСОБА_1 , що в ЦПМУ ДМС та його територіальних підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Зокрема, у листі зазначено, що Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Зазначеною постановою затверджені, зокрема, зразок бланка, його технічний опис, порядок подання заяв, організація його видачі, дії працівників під час прийому заяв, оформлення та видачі паспорта. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 р. № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі її сину паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 та 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною 2 статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-ІІІ) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492-VІ, паспорт громадянина України віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Реєстру.

При цьому, законодавцем у частині 4 статті 21 Закону №5492-VІ чітко визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно абзацу четвертого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Порядок №302) встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється.

Щодо доводів позивача про врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 за результатами розгляду справи №806/3265/17, суд зазначає наступне.

Під час розгляду зразкової справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; б) відповідач територіальні органи ДМС України; в) предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У наведеній справі позивач не отримував паспорт у формі ID-картки. Правовідносини стосувались внесення персональних даних до Реєстру, у зв`язку з видачею паспорта у формі ID-картки. Предметом розгляду у наведеній справі було право отримати паспорт громадянина України в альтернативній формі для особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних, яка є необхідною для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 вже отримав паспорт громадянина України у вигляді ID-картки і відповідно згода на обробку його персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру була ним надана. ОСОБА_2 має унікальний номер запису в реєстрі, дані про нього вже наявні в ЄДДР.

Тобто, зміст позовних вимог та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник спір у даній справі, дають підстави вважати, що ця справа не відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, в якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок.

Аналіз наведених обставин дає можливість дійти беззаперечного висновку щодо відмінності обставин вказаної та зразкової адміністративної справи, та неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018.

Враховуючи вищезазначені обставини, заміна ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушуватиме його права та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Щодо процедури отримання ОСОБА_2 паспорту громадянина України зразка 1994 року, суд зазначає наступне.

З тексту позовної заяви та відповіді на відзив паспорт громадянина України у формі ID -картки № НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_2 27.03.2020, дійсний до 27.03.2024, орган видачі 3532, було втрачено.

Суд звертає увагу, що при поданні 16.10.2024 ОСОБА_1 , опікуна ОСОБА_2 , в його інтересах, заяви до відповідача 2 про оформлення та видачу на ім`я її недієздатного сина паспорту громадянина України у формі книжечки, інформація щодо втрати ID - картки № НОМЕР_2 , ця обставина не була зазначена.

Згідно з п.6 Порядку №302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв`язку із зміною написання латинськими літерами складових імені прізвище, ім`я у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації); отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;) закінчення строку дії паспорта; непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

Таким чином, нормами Порядку №302 передбачено наступні види обміну: обмін паспорта у формі ІD-картки на інший паспорт у формі ID-картки; обмін паспорта у формі книжечки зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки. Даний перелік є вичерпним.

Відповідно до пункту 7 Порядку №302 оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються особі на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

При цьому, відповідно до пункту 69 Порядку №302 заявник подає для обміну паспорта в тому числі такі документи: паспорт, що підлягає обміну; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів); про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року); про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.

Тобто з аналізу правових норм чітко вбачається, що процедура обміну паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку необхідних документів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Порядку №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку (далі-рішення суду), регламентовано Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 (далі - Порядок №456).

Так, відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №456 законодавцем визначено, що для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну.

Суд вважає, що в зв`язку із закінченням 27.03.2024 строку дії ( втраті) паспорту формі ID - картки № НОМЕР_2 , виданого 27.03.2020 ОСОБА_2 , позивачу, відповідно до зазначених вище положень чинного законодавства України, необхідно було подати заяву про обмін паспорту.

ОСОБА_1 заява щодо обміну ID картки № 004755078 до відповідачів не подавалась, натомість була подана заява про видачу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

При цьому суд не бере до уваги, як доказ належного звернення до відповідача 2 за отриманням паспорту у вигляді книжечки, Заяву про видачу паспорту (Додаток 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України) оскільки, вказана заява подається в разі отримання паспорту вперше, а не в разі його втрати, що в даному випадку має місце.

Як вже вказувалось вище, передбачено наступні види обміну: обмін паспорта у формі ІD - картки на інший паспорт у формі ID-картки; обмін паспорта у формі книжечки зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки. Даний перелік є вичерпним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 2 правомірно, листом від 17.10.2024 №3532-177/3532.1-24, повідомлено позивача, що в ЦПМУ ДМС та його територіальних підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Суд погоджується з твердження представника позивача, що у відмові Благовіщенського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби від 17.10.2024 №3532-177/3532.1-24 не вказується на відсутність належно оформленої заяви та доданого до заяви необхідного переліку, передбаченого п. 1 розділу VІ постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2019 №456, однак зазначене не спростовують висновків суду щодо правомірності відмови відповідача 2.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (вул. Єгорова Олексія, буд. 25А, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 45200774) ( відповідач 1), Благовіщенського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби (вул. Ореста Гуменюка, 8А, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400, ЄДРПОУ 45200774) ( відповідач 2) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН