Рішення № 124282662, 06.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року Справа № 160/27426/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 16.06.1990 по 27.05.1992;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботу періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць за три місяці) періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року (3 роки, 6 місяців і 6 днів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби з 16.06.1990 по 27.05.1992;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць служби за три місяці), періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року (3 роки, 6 місяців і 6 днів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21.06.2023, із урахуванням різниці що вже була виплачена.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, але позивач був не згоден з розрахунком трудового стажу та звернувся до управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області в листах. Так, позивач 04.12.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою надати роз`яснення щодо не зарахування стажу по строковій військовій службі, та пільгового військового стажу до основного пільгового стажу. Відповіддю від 29.12.2023року позивача повідомлено, що до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди роботи з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017. Також було повідомлено, що періоди проходження строкової військової служби, навчання за спеціальністю додатково до страхового стажу не зараховуються. 03.03.2024 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області з вимогою перевірити правильність нарахування пенсії та здійснити правильний її перерахунок. Відповіддю від 08.05.2024року позивачу повідомлено, що на підставі довідок від 22.08.2020 за № 3437 та від 15.12.2021 за № 5939, які видані Військовою частиною НОМЕР_1 , періоди проходження строкової військової служби зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки зазначені довідки не відповідають вимогам Додатку №2 Порядку № 637 ( відсутня інформація про період безпосередньої участі у бойових діях, який необхідно зарахувати у трикратному розмірі). Крім того, відповідачем не було зараховано періоди військової служби при частковій мобілізації та безпосередній участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської - федерації проти України до пільгового стажу на пільгових умовах у кратному обчисленні -один місяць служби за три: 3 роки 6 місяців і 6 днів ( станом на 01.2023року), а саме періоди військової служби: з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до трудового стажу вказані періоди роботи, чим порушив законне право позивача на отримання пенсії у більшому розмірі, що і стало підставою для цього позову. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

15.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Копія ухвали від 15.10.2024 року разом з позовними матеріалами були направлені відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 16.10.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 21.06.2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.12.2023 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про роз`яснення незарахування військової служби до пільгового стажу.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2023 року №66492-53252/Ф-01/8-0400/23 повідомлено, що згідно довідок уточнюючих пільговий стаж (такі довідки видаються за встановленою формою із зазначенням кількості пільгового стажу (років, місяців, днів)) від 19.06.2023 року №16.4/207 та №16.04/208, які видані ПАТ «Дніпровський металургійний завод» позивач працював з 01.07.1992 року по 31.05.2023 року у шкідливих умовах праці за Списком №1. Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проведена згідно наказів: №254 від 25.08.1994 року, №48 від 01.02.2000 року, №31 від 30.01.2006 року, №661 від 30.07.2012 року, №625 від 31.07.2017 року, №173 від 19.07.2022 року тому до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди роботи з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року. Також, з пільгового стажу виключено періоди відволікання зазначені у довідках. Періоди проходження строкової військової служби, навчання за спеціальністю додатково до страхового стажу не зараховуються.

03.03.2024 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо зарахування до пільгового стажу періоду військової служби.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.05.2024 року №28398-17942/Ф-01/8-0400/24 повідомлено, що періоди проходження строкової військової служби, навчання за спеціальністю додатково до страхового стажу не зараховуються. На підставі довідок від 22.08.2020 року №3437 та від 15.12.2021 року за №5939, які видані Військовою частиною НОМЕР_1 , періоди проходження строкової військової служби зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки зазначені довідки не відповідають вимогам Додатку №2 Порядку №637 (відсутня інформація про період безпосередньої участі у бойових діях, який необхідно зараховувати у трикратному розмірі).

Позивач не погоджується із вказаними діями щодо не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 16.06.1990 по 27.05.1992, до пільгового стажу роботу періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки та щодо не зарахування до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць за три місяці) періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року (3 роки, 6 місяців і 6 днів) та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 16.06.1990 року по 27.05.1992 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 3 ст. 114 Закону №1058-ІV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Отже, умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша стані 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ і абзац 2 частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Час проходження сорокової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону №1788-ХІІ або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-XIІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком па пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах.

Період проходження строкової військової служби позивачем з 16.06.1990 року по 27.05.1992 року підтверджується записами у трудовій книжні, при цьому встановлено, що військовій службі передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, а тому період служби в армії з 16.06.1990 року по 27.05.1992 року має бути врахована до пільгового стажу.

Щодо незарахування за Списком №1 з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки, з підстав відсутності атестації робочого місця, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Так, з записів трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач працював за посадами, відповідним Списку №1:

- 11.06.1990-14.06.1990 - обробник поверхневих вад метала 4 роз. в сортопрокатному цеху;

- 01.07.1992 по 01.06.1994 різьбяр гарячого металу в сортопрокатному цеху 4 роз.;

- 01.06.1994 по 01.10.2002 оператор поста управління стана гарячої прокатки 5 роз.;

- 01.10.2002 по 01.05.2006 - оператор поста управління стана гарячої прокатки 6 роз.;

- 01.05.2006 (рахується і на теперішній час) - оператор поста управління стана гарячої прокатки 6 роз.

Крім того, згідно Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за номерами № 16.4/207 від 19.06.2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював повний робочий день на ПрАТ « Дніпровський металургійний завод» на посаді, що передбачено Списком №1 розділом III, підрозділом 3, пунктом а, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. у періоди: - з 01.07.1992 по 10.03.1994, відпрацьовано всього років 01, місяців 07, днів 10; - з 11.03.1994 по 31.05.1994, відпрацьовано всього років 00, місяців 01, днів 07; - з 01.06.1994 по 15.01.2003, відпрацьовано всього років 08, місяців 01, днів 17.

Згідно Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за номерами № 16.4/208 від 19.06.2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював повний робочий день на ПрАТ « Дніпровський металургійний завод» на посаді, що передбачено Списком №1 розділом III, підрозділом 3, пунктом а, позицією 3,3а, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. у періоди: - з 16.01.2003 по 30.04.2006, відпрацьовано всього років 03, місяців 03, днів 15; - з 01.05.2006 по 02.08.2016, відпрацьовано всього років 10, місяців 01, днів 08; - з 03.08.2016 по 31.05.2023 ( за Списком №1 розділом III, підрозділом 3, пунктом робітники), відпрацьовано всього років 03, місяців 00, днів 25.

Таким чином, трудова книжка позивача та надані позивачем документи містять необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.

Отже, періоди роботи позивача з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки мають бути зараховані до пільгового стажу по Списку № 1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки з підстав відсутності атестації робочого місця.

Щодо вимог в частині не зарахування до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць за три місяці) періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року (3 роки, 6 місяців і 6 днів)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20 серпня 2014 року ( далі Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Абзацом 2 п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно п.2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.

Тобто, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Більш того, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Також, постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.

Так, відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_3 позивач є учасником бойових дій.

Відповідно до Довідок про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 22.08.2020 № 3437, від 13.01.2021 № 219, від 15.12.2021 № 5939, від 11.03.2020 № 1236, молодший сержант ОСОБА_1 в період з 11.12.2019 по 11.08.2020 , з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, по теперішній час приймав участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № б/н сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2020 по 10.12.2022 та з 18.01.2023 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.05.2024 року позивачу, періоди проходження строкової військової служби зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки надані позивачем довідки не відповідають вимогам Додатку №2 Порядку № 637 (відсутня інформація про період безпосередньої участі у бойових діях, який необхідно зарахувати у трикратному розмірі).

При цьому, довідка відповідно Додатку № 2 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 повинна видаватися територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Але, позивач на день звернення до Пенсійного фонду і на теперішній час є діючим військовим, який надалі продовжує служити і відтак його особиста справа не може перебувати в ТЦК та СП.

Таким чином, періоди здійснення позивачем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, участі в антитерористичній операції в особливий період служби та періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області а саме з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.05.2023 року.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби з 16.06.1990 по 27.05.1992; до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць служби за три місяці), періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.03.2023 по 01.05.2023 року (3 роки, 6 місяців і 6 днів); до пільгового стажу роботи періоди його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 16.06.1990 по 27.05.1992; до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць служби за три місяці), періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 по 11.08.2020, з 14.12.2019 по 14.08.2020, з 23.01.2020 по 14.08.2020, з 24.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 01.05.2023 року; до пільгового стажу роботи періоди його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 по 31.01.2000, з 01.02.2005 по 29.01.2006, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки.

Щодо вимог в частині розрахунку 3 роки, 6 місяців і 6 днів, суд не наділений повноваженнями розраховувати на власний розсуд необхідний стаж.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21.06.2023 року, із урахуванням виплачених сум.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

При цьому, суд зазначає, що позивач має право звернутись до суду із заявою про повернення судового збору відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 16.06.1990 року по 27.05.1992 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби з 16.06.1990 року по 27.05.1992 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботу періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 26.08.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та 30.07.2017 року за професією оператор поста керування станом гарячої прокатки.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць за три місяці) періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 року по 11.08.2020 року, з 14.12.2019 року по 14.08.2020 року, з 23.01.2020 року по 14.08.2020 року, з 24.02.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 01.05.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в пільговому обчисленні (в розрахунку один місяць служби за три місяці), періоди здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 11.12.2019 року по 11.08.2020 року, з 14.12.2019 року по 14.08.2020 року, з 23.01.2020 року по 14.08.2020 року, з 24.02.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 01.05.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21.06.2023, із урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв