Рішення № 124282653, 11.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуСправа №160/29739/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність відповідача, що проявилася у невиконанні вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, тощо у виконавчому провадженні №75100177, протиправною та зобов`язати вчинити дії, передбачені законодавством України, з метою виконання рішення суду;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 17.10.2024 про закінчення виконавчого провадження №75100177.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.05.2024 року за результатами розгляду адміністративної справи №160/23936/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Мін`юсту (м. Одеса) Сапарової А.С. від 23.05.2024 відкрито виконавче провадження №75100177 з примусового виконання виконавчого листа №160/23936/23, виданого судом 15.05.2024. Позивач зазначає, що, за інформацією начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області від 04.11.2024 №5771//05.2-05 постановою від 17.10.2024 вказаним державним виконавцем виконавче провадження №75100177 закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вважає постанову від 17.10.2024 про закінчення виконавчого провадження №75100177 прийнятою з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. Також позивачем зазначено, що відповідачем жодних чином інших, передбачених законом дій у виконавчому провадженні №75100177 з метою виконання рішення суду, не вжито. Отже, позивач вважає протиправним постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження, та таким, що порушує його права, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29739/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 19.11.2024 року о 13:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином завірену копію виконавчого провадження ВП №75100177.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками отримано представником відповідача - 18.11.2024 року про що в матеріалах справи міститься довідка про направлення на офіційну електронну адресу.

Правом подання відзиву на позовну заяву в установлений термін відповідач не скористався.

Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

18.11.2024 року до суду від позивача надійшло клопотання в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.10.2024 року ВП №75100177, яке долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 19.11.2024 року учасники судового процесу не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.11.2024 року до суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження, які долучені до матеріалів адміністративної справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі №160/23936/23 (суддя Єфанова О.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі №160/23936/23 набрало законної сили, у зв`язку з чим 15.05.2024 року видано виконавчий лист.

22.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання рішення до якого додано оригінал виконавчого листа у справі №160/23936/23.

23.05.2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапаровою А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75100177 з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі №160/23936/23.

Також в рамках виконавчого провадження ВП №75100177 відповідачем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.05.2024 року на суму 156,00 грн., а також постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням рішення суду, 16.08.2024 року в рамках виконавчого провадження ВП №75100177, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапаровою А.С. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100,00 грн.

16.08.2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапаровою А.С. підготовлено та направлено до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, вимогу виконавця №30366, якою повідомлено боржника про наступне. Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області протягом п`яти днів з моменту отримання наведеної вимоги виконати вимоги виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі №160/23936/23, про що повідомити відділ примусового виконання рішень письмово з наданням до відділу додатково документів, підтверджуючих виконання даного рішення суду в повному обсязі. Керівнику Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області або особі, що його заміщує, або виконує функціональні обов`язки покладені на нього в частині виконання вищевказаного рішення суду, у випадку не виконання рішення суду та зазначеної вимоги, в строк до п`яти днів з моменту отримання наведеної вимоги, особисто з`явитися до державного виконавця за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, 3-й поверх, кабінет 312, для надання пояснень. Також попереджено про те, що невиконання законних вимог державного виконавця тягне відповідальність за ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», та буде розглядатися питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності згідно ст. 188-13 КпАП України.

28.08.2024 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшли пояснення «Про виконання рішення суду» №0400-010602-5/176277, в яких зазначено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №160/23936/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 здійснено перерахунок згідно із Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Сума доплати за рішенням суду становить 11951,00 грн. Кабінетом Міністрів України 21 липня 2023 року прийнято постанову №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань». Ця постанова передбачає здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Зазначеною постановою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань. Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною". Разова грошова виплата до Дня Незалежності України здійснюється відповідно до Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 № 754. Згідно з пунктом 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства Також повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконані зобов`язання, встановлені судом, в частині здійснення нарахування разової грошової допомоги до Дня Незалежності України Кальнику Миколі Федоровичу. У той же час згідно з порядком, передбаченим частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", поінформовано державного виконавця про обставини, що ускладнюють виконання судового рішення/роблять його неможливим, у частині здійснення виплати нарахованої грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році в сумі 11951,00 грн.

14.09.2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапаровою А.С. підготовлено та направлено до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, виклик державного виконавця №33532, яким зобов`язано керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з`явитись до виконавця 01.10.2024, 10:00 за адресою: 49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Одночасно зобов`язано надати: пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) підтверджуючих документів про відповідне право; з наданням копій достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів. Крім того повідомлено про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця перебування (у тому числі про зміну реєстрації). Одночасно роз`яснено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог закону винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

У зв`язку з невиконанням рішення суду, 17.09.2024 року в рамках виконавчого провадження ВП №75100177, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапаровою А.С. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі - 10 200,00 грн.

17.10.2024 року начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) підготовлено та направлено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Зазначеним повідомленням орган ДВС просив внести відомості зазначені у цьому повідомленні до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за статтею 382 КК України щодо невиконання Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапарової А.С., від 17.10.2024 року закінчено виконавче провадження ВП №75100177.

23.10.2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на звернення позивача від 22.10.2024 року, надано пояснення за вих. №К-7423-05.2, якими повідомлено про те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено. З урахуванням викладеного, рішення суду боржником в цілому не виконано, була необхідність в застосуванні до боржника штрафних санкцій у відповідності до вимог ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження». Тому, 16.08.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Керуючись вимогами ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 17.09.2024 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. Враховуючи викладене, державним виконавцем, в порядку ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, 17.10.2024 за вих. № 36827, направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.214 КПК України, ст. 382 КК України. Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», 17.10.2024 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Копія постанови із супровідним листом за вих. № 36848 від 17.10.2024, у відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (простим поштовим відправленням), направлена на адресу сторін, а оригінал виконавчого документа повернутий до суду.

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Пунктом 11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.63 цього Закону.

Частиною 1 ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч.2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

На державу покладений обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Після вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення боржник не відмовляється виконувати рішення майнового характеру, проте повідомляє про відсутність відповідного фінансування, тому рішення суду не є виконаним.

Для вирішення спору суд з огляду на ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18 відповідно до яких не виконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

КАС ВС у справі № 560/523/19, переглядаючи судові рішення про накладення на начальника ГУ ПФУ штрафу, погодився із судами попередніх інстанцій про те, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України. Проаналізувавши фактично вчинені ГУ ПФУ дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність законодавству, перевіривши дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, КАС ВС дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині накладення штрафу.

Питання про накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №826/14580/16, №580/10207/23.

Предметом спору у даній справі є правовідносини щодо прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII.

Як вбачається із матеріалів справи, в рамках виконавчого провадження з виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі №160/23936/23, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок згідно із Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та сума доплати за рішенням суду становить 11951,00 грн. Проте, нарахована сума позивачу не виплачена.

Згідно постанов державного виконавця від 16.08.2024 року та 17.09.2024 року встановлено невиконання та повторне невиконання рішення суду в частині невиплати нарахованих сум разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та відповідно застосовано штрафи. За наслідками встановленого повторного невиконання рішення суду, виконавцем надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

На основі цих фактів державний виконавець вважав, що вжив усіх заходів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», за результатами яких прийняв обґрунтовану й законну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII можливе у разі настання випадку, визначеного частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII, яка, у свою чергу, регламентує порядок виконання рішень немайнового характеру. У справі, що розглядається, судове рішення, яке примусово виконується, містить зобов`язання здійснити нарахування та виплату особі разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що виключає його приналежність до рішень немайнового характеру.

При цьому, суд наголошує, що ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII встановлює обов`язок виконавця закінчити виконавче провадження лише у випадку неможливості здійснення примусового виконання рішення немайнового характеру без участі боржника.

Окрім того, суд зазначає, що, враховуючи приписи ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а його невиконання - тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Суд наголошує, що накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, варто враховувати, що Законом №1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом №1404-VIII заходи в межах встановлених повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Частиною 3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

Отже беручи до уваги, що рішення суду від 24.11.2023 року по справі №160/23936/23 в частині виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком не виконане з поважних причин, то державний виконавець у спірних правовідносинах діяв без врахування обов`язку, передбаченою ч.1 ст.18 Закону №1404, тому спірна постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно за відсутності доказів на підтвердження фактичного і повного виконання судового рішення з продовженням вжиття вичерпних заходів для виконання рішення суду, що набрало законної сили у контексті позитивних обов`язків держави.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Водночас слід зауважити, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) не є належними і достатніми заходами виконання судового рішення.

В свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2022р. у справі №340/5200/21, від 8.12.2022р. у справі №457/359/21, від 27.03.2019р. у справі №750/9782/16-а, від 7.08.2019р. у справі №378/1033/17, від 4.09.2019р. у справі №286/1810/17, від 7.10.2020р. у справі №461/6978/19, від 25.11.2020р. у справі №554/10283/18, від 13.12.2021р. у справі №520/6495/2020.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапарової А.С. від 17.10.2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП №75100177, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце прживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сапарової А.С., від 17.10.2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП №75100177.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева