Постанова № 12428182, 23.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року 14:48 Справа № 2а-2464/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Марченко І.В.

за участю:

представників позивача: Горевого І.В., Ніквас К.В.

представників відповідача: Москаленко Д.Ф., Стаценко Н.В., Лапіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжнерудпром»

про: стягнення 904 249 грн. 63 коп.

29.04.2010 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнерудпром» про стягнення 904 249 грн. 63 коп. податкової заборгованості.

Ухвалою суду від 30.04.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2464/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 20.05.2010. У судовому засіданні оголошувались перерви до 03.06.2010, 09.06.2010 та 23.06.2010.

У судовому засіданні здійснюється технічна фіксація судового процесу на комплексі «Камертон».

У судовому засіданні 23.06.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та додаткових письмових поясненнях. Просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 904 249 грн. 63 коп. Позовні вимоги обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (надалі Закон України № 2181), Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях та доповненнях до заперечень. Зокрема зазначив, що податковий борг у підприємства взагалі відсутній, оскільки відповідачем були подані до ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань. Просить у позові відмовити.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Запоріжнерудпром» з питань дотримання податкового законодавства при проведенні експортних операцій з шихтовими злитками з легованої сталі за період з 01.06.2007 по 31.07.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 08.04.2008 №43/23-1/00292333.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.6.2 ст.6, п.п.7.4.2 та п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість у червні 2007 року на суму 602 584 грн.

- завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2007 року на суму 599 972 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022600/0 від 13.05.2008 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 903 876 грн., в тому числі 602 584грн. основний платіж та 301 292грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачем зазначене рішення було оскаржено в апеляційному та судовому порядку.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 у справі №23/393/08-АП-5/500/08-АП-23/47/09-АП за позовом ВАТ «Запоріжнерудпром» до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0000022600/0 від 13.05.2008 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 у справі №23/393/08-АП-5/500/08-АП-23/47/09-АП апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Постанова набрала законної сили 24.03.2010.

Також матеріалами справи встановлено, що ВАТ «Запоріжнерудпром» подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2008 №86976 за 10 місяців 2008 року в якій підприємством виправлено помилки за 6 місяць 2008 року та визначено суму штрафу у розмірі 524 грн.

Частина несплачених штрафних санкцій з ПДВ, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки складає 373 грн. 63 коп.

Згідно облікової картки, яка ведеться ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 904 249 грн. 63 коп.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181, відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/446 від 08.08.2008 та друга податкова вимога №2/572 від 12.09.2008.

Податкові вимоги були отримані відповідачем 13.08.2008 та 19.09.2008 відповідно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення №1043861 та №1074589.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України №2181 є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 цього Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено матеріалами справи Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 у справі №23/393/08-АП-5/500/08-АП-23/47/09-АП апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено. Постанова набрала законної сили 24.03.2010.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала апеляційної інстанції, набирають законної сили з моменту проголошення

Отже, сума податкового зобовязання, яка визначена у податковому повідомленні рішенні №0000022600/0 від 13.05.2008 у розмірі 903 876 грн. є узгодженою з 24.03.2010.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3. ст.5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно погасити суму узгодженого податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.5.4 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Посилання відповідача на факт подання податкової декларації щодо самостійного рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів не приймається судом з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами поданої відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2010 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено акт перевірки від 21.05.2010 № 407/16-00292333 згідно висновків якого встановлено порушення:

-п.6.2 ст.6, п.п.74.2 та п.п.74.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п.п.5.12.4 та п.п.5.12.5 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997року № 166 в результаті чого на підставі п. «в» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України № 2181:

-зменшується залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування,включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 456512,00грн.;

-збільшується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 5192081,00грн.

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 № 0092171600/0 про визначення відповідачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5451685,05грн.

Крім того, згідно облікової картки частина несплачених штрафних санкцій з податку на додану вартість, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки складає 373 грн. 63 коп. Суд зазначає, що зазначені суми штрафних санкцій визначені відповідачем самостійно та є узгодженими. Коригування самостійно задекларованої суми штрафних санкцій шляхом подання уточнюючого розрахунку чинним законодавством не передбачено.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжнерудпром» про стягнення податкового боргу у розмірі 904 249 грн. 63 коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжнерудпром» (69084, м.Запоріжжя, вул.Миколи Краснова, буд.12-А, МСП -551, код ЄДРПОУ 00292333) на користь Державного бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (р/р 31116029700009, код платежу 14010100, одержувач - Державний бюджет Шевченківського району м.Запоріжжя, код одержувача 34676911, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 904 249 (девятсот чотири тисячі двісті сорок девять) грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 25.06.2010.