Ухвала суду № 124281098, 07.01.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/56/25

Провадження № 2-а/461/27/25

УХВАЛА

07.01.2025 року суддя Галицькогорайонного судум.Львова МироненкоЛ.Д.,отримавши адміністративнийпозов ОСОБА_1 до Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали поданого позову, суд дійшов до переконання про необхідність залишення такого без руху з огляду на наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України у зв`язку з наступним.

За правилами частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), відповідно до якої чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній справі за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 20225 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.

У позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, однак не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому, в даному випадку сплаті підлягає сума судового збору в розмірі 605,60 грн.

Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштівГУК Львiв/Галицький р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)Рахунок отримувачаUA898999980313171206000013952Код класифікації доходів бюджету22030101

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,залишити безруху, надавши позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме - надання документа (квитанції) про оплату судового збору.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.Д.Мироненко