Рішення № 124278324, 02.01.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/569/24

Провадження № 2-а/747/2/25

РІШЕННЯ

іменем України

02.01.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі

головуючої судді - Тіщенко Л.В.

секретаря - Зірки В.П.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Шелудька Є.В.

відповідача - Скляра П.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Талалаївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Скляра Петра Васильовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування позову зазначає, що 23.09.2024 інспектором СПД № 1 Скляром П.В. було винесено постанову серії ЕНА № 3110524 за ч.2 ст 126 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. В оскаржуваній постанові зазначено суть порушення 22.10.2024 в 21:14 год в смт Талалаївка на вул Садова, 14 ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. а ПДР України. Вказана постанова була одержана позивачем засобами поштового зв`язку 01.10.2024 року, що підтверджується штампом на конверті та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти. До цього часу позивачу не було відомо про винесення даної постанови, оскільки при позивачу її ніхто не виносив, поліцейський з нею не ознайомлював. Тому позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови. Що стосується незаконності винесення постанови, то представник позивача зазначає, що 23.09.2024 позивач взагалі не керував транспортним засобом, а перебував в автомобілі виключно в якості пасажира. Автомобілем керувала ОСОБА_2 . Вказані обставини фіксувалися інспектором на нагрудний відео реєстратор, на відеозаписі видно, як позивач перебуває поруч біля автомобіля, за кермом перебуває особа жіночої статі, поліцейський знаходиться поблизу і бачить, як позивач сідає на пасажирське сидіння автомобіля, автомобіль від`їжджає, а потім поліцейські його наздоганяють і при зупинці видно, як позивач продовжує сидіти на пасажирському сидінні в автомобілі в якості пасажира. При цьому з відеозапису автомобільного реєстратора видно, як після зупинки від автомобіля відходить особа жіночої статі. Факт перебування за кермом іншої особи Опришко Аліни може підтвердити і вона. Крім того постанова при позивачу не виносилась, розгляд справи не проводився, будь-якої підготовки до розгляду справи поліцейським не було. Постанова винесена без розгляду справи та без відома позивача. Тому представник позивача просить суд поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА № 3110524 від 23.09.2024 з причин її отримання позивачем саме 01.10.2024, скасувати зазначену постанову та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою від 22 жовтня 2024 року відкрито спрощене провадження та призначено судовий розгляд на 01 листопада 2024, який було відкладено за клопотанням представника відповідача на 14 листопада 2024 року, в якому оголошено перерву до 02 січня 2025 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали і просили задовольнити, оскільки ОСОБА_1 безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 126 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, а сидів на пасажирському сидінні. Посилання відповідачів на те, що він пересів з водійського на пасажирське сидіння не ґрунтується на доказах, це тільки припущення. Курім того, транспорт ний засіб ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 є двомісним автомобілем, і там взагалі неможливо переміститися з місця, крім того, позивач має інвалідність і обмежений в рухливості, що взагалі унеможливлює переміщення його в автомобілі в такому тісному просторі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, оскільки він діяв правомірно, позивач керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , а коли його зупинили, то він пересів на пасажирське сидіння. Що стосується долученого до відзиву ГУНП відеозапису, на якому не зафіксовано рух автомобіля та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то йому не було відомо про те, які саме докази долучені іншим відповідачем до відзиву на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 ПДР України. Крім того, при винесенні постанови порушено вимоги ч.2 ст 276 щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме оскаржувана постанова за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена в м Прилуки, що не є ні місцем проживання ОСОБА_1 ні місцем обліку транспортного засобу ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 .

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив суд провести розгляд справи без участі представника ГУНП. Згідно наданого відзиву позов відповідачем не визнається, оскільки 23.09.2024 року інспектору з РПП СПД № 1 Скляру П.В. під час патрулювання території селища Талалаївка надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 керує автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Під час патрулювання на вул Садова ним було помічено рух транспортного засобу, який різко загальмував. У подальшому з пасажирської двері авто позивача вийшла невідома жінка, яка побігла у невідомому напрямку, що підтверджується відеозаписом із службового відео реєстратора. Інспектор Скляр П.В. належним чином представився та повідомив позивачу, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали за ст 130 КУпАП та ч.2 ст 126 КУпАП, а саме за те, що позивач не мав відповідної категорії для керування автомобілем. Позивачу під час розгляду адміністративної справи було роз`яснено положення ст 268 КУпАП, ст 63 Конституції України, ст 307 КУпАП та ч.2 ст 308 КУпАП. В результаті розгляду адміністративної справи відносно Василенка О.О. була винесена постанова серії ЕНА № 3110524 від 23.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст 126 КУпАП. Отже постанова, винесена інспектором Скляром П.В. є повністю законною та відповідає вимогам КУпАП та інших нормативно-правових актів України, тому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши позивача та його представника, відповідача ОСОБА_3 , з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2024 в 00:55:02 год на вул Київська, 56 в м Прилуки інспектором СПД № 1 (смт Талалаївка) ВП № 1 (смт Срібне) Прилуцького РВП капітаном поліції Скляром П.В. винесена постанова серії ЕНА № 3110524 відносно ОСОБА_1 суть і обставини правопорушення 22.09.2024 в 21614:28 год в смт Талалаївка на вул Садова, 14 ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п 2.1.а ПДР України, ч.2 ст 126 КУпАП. Прийняте по справі рішення штраф 3400 грн. до постанови додаються відеофіксація на службову відеокамеру № 5058. (а.с.5) Згідно трекінгу із сайту Укрпошти копію оскаржуваної постанови Василенко О.О. отримав 01.10.2024 (а.с.9) З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого представником відповідача на підтвердження посилань, зазначених у відзиві, вбачається, що у першому відеофайлі знаходиться запис із відеореєстратора (без звуку) розпочинається в 21:14:14 год, і зафіксовано якийсь автомобіль попереду, у якого ввімкнені габаритні вогні, до автомобіля йдуть працівники поліції. Запис менше 1 хв. Суд вважає за необхідне зазначити, що ідентифікувати як транспортний засіб, так і водія автомобіля, зафіксованого на доказі, неможливо. На другому відеофайлі на диску, долученому представником ГУНП запис розпочинається в 00:52:30 год 23.09.2024, на ньому зафіксовано двох працівників поліції, які знаходяться в службовому автомобілі і щось розмовляють між собою. В 00:55 год один з поліцейських зачитує невідомо кому постанову (особи порушника на відео не видно, і тому неможливо ідентифікувати, кому саме зачитується постанова) про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на обставини, зазначені у відзиві щодо правомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП не підтверджені належними та допустимими доказами.

При розгляді судом даної адміністративної справи застосовуються наступні норми права.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством, як це передбачає п. 1.9 ПДР. Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, - посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення на транспорті, про порушення правил користування засобами транспорту та правил дорожнього руху, передбачені частиною четвертою ст. 126 КУпАП. Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу. Відповідно до ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 2 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, крім даних, визначених частиною другою статті 283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, для вирішення питання про наявність (відсутність) адміністративного правопорушення необхідно по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбачає ст. 252 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху відповідними доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_1 23 вересня 2024 року в 21:14 год керував автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. На відеозаписі, долученому представником відповідача ГУНП в Чернігівській області дана обставина належним чином не зафіксована. Так само як і не зафіксовано розгляд справи відносно ОСОБА_1 , проведений відповідачем ОСОБА_4 у відповідності до вимог КУпАП.

Як вже зазначалось судом, на виконання вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, як вбачається зі змісту частини 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відтак, позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин. Як було встановлено в ході судового розгляду обставини зазначені відповідачем у відзиві, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, та те, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 проходив у відповідності з вимогами КУпАП, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів, поданих відповідачем.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме те, що він керував транспортним засобом, не маючи права керування, тому суд приходить висновку, що його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за даною статтею, оскільки докази вчинення ним адміністративного правопорушення суду надано не було. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 126 КУпАП та правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 126 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне. При подачі позову до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. Положенням ч.1 ст 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки за наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позову, тому з відповідача суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору, яка ним була сплачена при подачі позову до суду.

Керуючись ст. 73-77, 194, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Скляра Петра Васильовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 3110524 від 23.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст 126 КУпАП та накладення адміністративного сятгення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн, і провадженя по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, проспект Перемоги, 74 м Чернігів, 1400, код ЄДРПОУ 40108651.

Повний текст рішення суду виготовлений 08 січня 2025 року.

Суддя Л.В.Тіщенко