Ухвала суду № 124278316, 08.01.2025, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/5/25

2/746/56/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08.01.2025 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 січня 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява подана без додержання вимог статті 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір», обґрунтовуючи його тим, що має незадовільний майновий стан.

На підтвердження незадовільного майнового стану ОСОБА_1 долучив до клопотання копію довідки від 11 грудня 2024 року № 227/01, виданої Талалаївським відділом соціальної підтримки громадян управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації, про те, що з 01 червня 2024 року до 30 листопада 2024 року він не отримував ніякої державної соціальної допомоги, а також копію довідки від 11 грудня 2024 року № 17.2/3527, виданої Прилуцькою філією Чернігівського обласного центру зайнятості, про те, що з 01 червня 2024 року до 30 листопада 2024 року він не перебував на обліку в Прилуцькій філії Чернігівського обласного центру зайнятості.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Визначення майнового стану сторони у справі є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а (провадження № К/9901/14384/18)).

У постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) Верховний Суд також зазначив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення фізичної особи від його сплати є врахування судом її майнового стану.

При цьому Верховний Суд зауважив, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи та довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, видані регіональним відділенням податкового органу, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, тощо).

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені у клопотанні доводи та надані докази не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідок фіскальних (податкових) органів про доходи та про перелік розрахункових та інших рахунків, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Отже, за подання позову про розірвання шлюбу ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 1 121,20 грн.

Судовий збір за подання позову до Срібнянського районного суду Чернігівської області має

бути перераховано або внесено до ГУК у Черніг.обл/тг с-щ Срібн/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA148999980313171206000025681, код класифікації доходів бюджету (ККДБ): 22030101, найменування платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, Срібнянський районний суд Чернігівської області».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків та роз`яснити, що в разі не усунення недоліків до зазначеного терміну позовна заява буде повернена позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Нагорна