Постанова № 12427708, 10.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 р. справа № 2а-24613/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмакової Є.А.

за участю представника позивачаСафонової Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2346380, 23 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у м. Сніжному Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2393299, 02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 08.10.2010 року відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2393299,02 грн. (в тому числі: податкові зобовязання 1967 157 грн., штрафні санкції 61824.02 грн., пеня 364318,72 грн.).

Станом на 08.10.2010 року погашення податкового боргу не здійснено.

Просили стягнути з відповідача на користь державного бюджету зазначену суму податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні зменшила розмір позовних вимог до 2 346380, 23 грн. (в тому числі: податкові зобовязання - 1953172 грн., штрафні санкції - 28889. 51 грн., пеня 364318, 72 грн.)

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає з урахуванням зменшених позовних вимог та не заперечує проти задоволення позову. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстроване 02.09.2003 року рішенням виконавчого комітету Сніжнянської міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сніжному Донецької області, як платник податків з 06.03.2002 року (а.с.6-8).

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у м. Сніжному Донецької області є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У судовому засіданні встановлено, що станом на 08.10.2010 року у відповідача існував податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2 346380,23 грн., який виник на підставі поданих платником податків декларацій № 9001230215 від 20.04.2010 року, № 9001894435 від 20.05.2010 року, № 9002252491 від 21.06.2010 року, № 9002768286 від 20.07.2010 року, № 9003518465 від 20.08.2010 року, № 11717 від 20.09.2010 року, прийнятого повідомлення рішення № 0000332342 від 19.07.2010 року (а.с.13-24).

Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, в даному випадку, в тому числі, ставиться питання про стягнення з відповідача на користь державного бюджету штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість, які у відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість. Такі порушення податкового законодавства є підставою для накладення на відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно повідомлень рішень № 0000332342 від 19.07.2010 року та № 0002761540 від 18.08.2010 року позивачем на відповідача були накладені штрафні санкції у загальному розмірі 28889,51 грн., та відповідач має сплатити суму штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість, які оскаржені не були (а.с.27-28).

Крім того, підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу по податковому зобовязанню нараховується пеня.

Оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив податок на додану вартість, позивачем у відповідності до п.п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 364318, 72 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2346380,23 грн. (в тому числі податкове зобовязання 1953 172 грн., штрафні санкції 28889,51 грн., пеня 364318, 72 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/172 від 01.04.2002 р. і № 2/331 від 03.06.2002 р. (а.с. 9), але станом на 08.10.2010 р. погашення податкового боргу не здійснено.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Зазначена сума заборгованості представником відповідача визнається, у звязку з чим суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2346380,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 158-163, 167,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2346380, 23 грн.

Стягнути з державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, буд. 32, р/р 26005307570637 в АКПІБ с. Сніжне Донецької області, МФО 334237, код ЄДРПОУ 31906124) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 346 380 (два мільйона триста сорок шість тисяч триста вісімдесят) грн. 23 коп. на р/р 31115029700078, отримувач УДК у м. Сніжне ГУ ДКУ у Донецькій області, банк отримувача ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 14010100.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті, повний текст проголошений у судовому засіданні 10 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Чекменьов Г.А.