Постанова № 124275773, 07.01.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/5/25

провадження № 3/631/56/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2025 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшли адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які об`єднані в одне провадження.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260469, складеного 27 грудня 2024 року поліцейським Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком Максимом Олександровичем, убачається, що 26 грудня 2024 року близько 22 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої кричав та штовхав її, внаслідок чого дружина могла отримати шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно дружини.

Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260468, складеного 27 грудня 2024 року поліцейським Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком Максимом Олександровичем, убачається, що 26 грудня 2024 року близько 23 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив сварку з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якої кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого донька могла отримати шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насилля психологічного характеру та вчинив сварку з дружиною у присутності неповнолітньої доньки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно неповнолітньої дитини.

ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких провину у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав у повному обсязі, просив суворо не карати.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Домашнє насильство, відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

З урахуванням того, що згідно Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також Основний Закон України декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Крім того, слід взяти до уваги, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи європейські підходи, називає дитину, яка стає свідком домашнього насильства одного з батьків щодо іншого, саме потерпілою, що випливає зі змісту статті 1 наведеного Закону. Тобто, якщо дитина стала свідком домашнього насильства - вона автоматично стає постраждалою, адже перенесений у дитинстві досвід домашнього насильства може впливати на майбутні стосунки дитини з оточуючими, її фізичне та психічне здоров`я.

При цьому суд зауважує, що згідно з положеннями статтей 2 та 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім`ї. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У даному випадку вина правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260469, складеному 27 грудня 2024 року поліцейським Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком Максимом Олександровичем, який особисто підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень;

копії рапорту старшого інспектора-чергового Чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції О. Товстика про те, що 26 грудня 2024 року о 23 годині 23 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 26 грудня 2024 року о 23 годині 21 хвилині за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила, що її чоловік годину тому кидався на неї та штовхав. Заявниця зараз чекає на вулиці, чоловік не пускає у квартиру. У квартирі є 2 неповнолітні дитини. Приписів не було. Заявник: ОСОБА_2 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 3302 від 26 грудня 2024 року;

копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 грудня 2024 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить прийняти міри до свого чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 26 грудня 2024 року близько 22 години 30 хвилин вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру по відношенню до неї, а саме ображав нецензурною лайкою та штовхав її, чим пригнічував її людську гідність та людську мораль. ОСОБА_1 факт нанесення їй тілесних ушкоджень заперечує;

копіях письмових пояснень ОСОБА_2 від 26 грудня 2024 року з яких вбачається, що о 22 годині 00 хвилин вона зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_1 та повідомила його про те, що вона має намір приїхати до нього додому та забрати свої речі. Коли остання приїхала до ОСОБА_1 , під час збирання речей, у них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 зачинив двері до кімнати та почав ображати її нецензурною лайкою, штовхати. ОСОБА_2 зуміла вийти з кімнати, сіла до автомобіля та поїхала до своєї матері. Коли ОСОБА_2 приїхала до матері, то побачила свого чоловіка, який прийшов за нею. ОСОБА_1 почав силоміць витягувати дружину з автомобіля та погрожувати їй, що не пустить її до їх дітей. В цей час вийшла на подвір`я донька ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почав на неї кричати та висловлюватись у її бік нецензурною лайкою;

копіях письмових пояснень ОСОБА_1 , який пояснив, що 26 грудня 2024 року він приїхав додому з роботи. О 22 годині 00 хвилин йому зателефонувала дружина, ОСОБА_2 та спитала чи може вона приїхати до нього, щоб забрати свої речі, на що останній погодився. О 22 годині 30 хвилин ОСОБА_2 приїхала до ОСОБА_1 та почала збирати речі. ОСОБА_1 закрив її у кімнати та не випускав, щоб вона змогла надати пояснення, що взагалі трапилось та що відбувається у них в родині. В результаті чого ОСОБА_2 почала ображати ОСОБА_1 нецензурною лайкою до тих пір поки останній не випустив її з домоволодіння. ОСОБА_2 поїхала до своєї матері для того, щоб переночувати у неї. ОСОБА_1 пішов за нею. Прийшовши за адресою проживання матері ОСОБА_2 він почув, як остання розмовляє по телефону зі своїм коханцем. ОСОБА_1 вихватив у дружини телефон та почав дивитись її листування. Дружина намагалась йому завадити в цьому. В цей час на подвір`я вийшла донька ОСОБА_3 та почала кричати на батька, висловлюватись нецензурною лайкою.

Також сержантом поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Файдою В. Б. 27 грудня 2024 року заповнено «Форму оцінку ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 , 33 років, та кривдника - ОСОБА_1 , 40 років, відповідно до якої визначено рівень небезпеки як низький.

Крім того, із матеріалів справи встановлено, що 27 грудня 2024 року був виданий терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 249353 згідно якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 2 доби з 02 години 00 хвилин 27 грудня 2024 року по 02 годину 00 хвилин 29 грудня 2024 року. Вказаний терміновий заборонений припис вручений під особистий короткий підпис постраждалій особі - ОСОБА_2 , кривднику - ОСОБА_1 .

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260468 від 27 грудня 2024 року, убачається, що 26 грудня 2024 року близько 23 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив сварку з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якої кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого донька могла отримати шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насилля психологічного характеру.

Частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено

відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У даному випадку вина правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинення домашнього насилля стосовно неповнолітньої особи - доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260468, складеному 27 грудня 2024 року поліцейським Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком Максимом Олександровичем, який особисто підписаний ОСОБА_1 із зазначенням «сварки ніякої не відбувалось»;

копії рапорту старшого інспектора-чергового Чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції О. Товстика про те, що 26 грудня 2024 року о 23 годині 23 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 26 грудня 2024 року о 23 годині 21 хвилині за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила, що її чоловік годину тому кидався на неї та штовхав. Заявниця зараз чекає на вулиці, чоловік не пускає у квартиру. У квартирі є 2 неповнолітні дитини. Приписів не було. Заявник: ОСОБА_2 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 3302 від 26 грудня 2024 року;

копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 грудня 2024 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить прийняти міри до свого чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 26 грудня 2024 року близько 22 години 30 хвилин вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру по відношенню до неї, а саме ображав нецензурною лайкою та штовхав її, чим пригнічував її людську гідність та людську мораль. ОСОБА_1 факт нанесення їй тілесних ушкоджень заперечує;

копіях письмових пояснень ОСОБА_3 від 27 грудня 2024 року з яких вбачається, що 26 грудня 2024 року вона перебувала у своєї бабусі. О 23 годині 00 хвилин вона зателефонувала своїй матері і в телефонній розмові почула, що її мати плаче. На запитання доньки, що трапилось, мати сказала, що все добре і кинула слухавку. Через 15 хвилин донька вирішила ще раз зателефонувати матері, але на телефонний дзвінок відповів батько ОСОБА_1 та почав на неї кричати. ОСОБА_3 кинула слухавку. Через деякий час донька знову зателефонувала матері, взяв слухавку батько та не давав матері поспілкуватись з донькою. ОСОБА_3 вийшла на подвір`я і побачила, що мати сидить в автомобілі, батько намагається його відкрити. Коли донька підійшла до них, ОСОБА_1 почав кричати на неї та висловлюватись у її бік нецензурною лайкою.

Крім того, сержантом поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Воровіком М. О. 27 грудня 2024 року заповнено «Форму оцінку ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_3 , 17 років, та кривдника - ОСОБА_1 , 40 років, відповідно до якої визначено рівень небезпеки як низький.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно дружини, ОСОБА_2 , а також вчинення домашнього насилля психологічного характеру відносно неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 .

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, судді не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру відносно дружини, ОСОБА_2 , а також вчинення домашнього насилля психологічного характеру відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 .

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 щире розкаяння винного.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації

Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій частини 1 та частини 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 36, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частинами 1 та 2 статті 173-2, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 гривень 00 копійок, за частиною 2 статті 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 гривень 00 копійок.

Остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з урахуванням положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1020 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Т. М. Трояновська