Постанова № 12427446, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.11.10Справа №2а-12754/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ЛавренчукО.В., за участю секретаря ДехтяренкоА.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу«Вітас»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Горохова А.К., довіреність б/н від08.11.2010р., НОМЕР_1;

від відповідача: Шилін В.С., довіреність №94/10 від16.04.2010р., посвідчення УКР №081608.

Суть спору: Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» звернулося в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ в м. Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ«Вітас» за серпень 2010р. з ПДВ; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відобразити декларації АТЗТ«Вітас» за серпень 2010р. з ПДВ в картці особового рахунку з ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно не визнав декларацію АТЗТ«Вітас» за серпень 2010року з ПДВ податковим звітом на підставі того, що АТЗТ«Вітас» не зареєстровано платником ПДВ в ДПІв м.Сімферополі, оскільки постановою Окружного адміністративного суду АРКрим від28.07.2010р. по справі №2а-7269/10/15/0170 задоволені позовні вимоги АТЗТ«Вітас» у повному обсязі, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ«Вітас», що оформлене актом №394/15-2 від19.05.2010р., скасовано. Крім того, до винесення зазначеної постанови, ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим було забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії акту №394/15-2 від19.05.2010р. про анулювання реєстрації платника ПДВ до розгляду справи по суті.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від04.10.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що відповідачем відносно цього питання ніяких рішень не приймалось, повідомлення ДПІ в вигляді роз'яснювальної інформації не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень. Також відповідач зазначив, що декларація АТЗТ«Вітас» за серпень 2010року з ПДВ подана підприємством, яке не зареєстроване платником податку на додану вартість в ДПІ в м.Сімферополі, оскільки відповідно до акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №394/15-2 реєстрація АТЗТ«Вітас» як платника ПДВ анульована, що дає право органам ДПС не визнавати податкову звітність відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

У судовому засіданні 15.11.2010р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправними дії ДПІ в м.Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас» за серпень 2010року з ПДВ; зобовязання ДПІ в м.Сімферополі відобразити показники декларації АТЗТ«Вітас» серпень 2010року в картці особового рахунку з ПДВ.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2010р. проти задоволення адміністративного позову заперечував з причин, зазначених в запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу«Вітас» (далі - АТЗТ«Вітас») зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 18.01.1994р. (ідентифікаційний код 20732633), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 431995 (а.с.16).

Судом встановлено, що АТЗТ«Вітас» взяте на податковий облік до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі.

АТЗТ «Вітас» взято на облік в органах державної податкової служби. 28.03.2003року, відповідно до Свідоцтва №00876748 позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010 року було складено акт № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п.4 ч.1 ст.1, п.3 ст.4, ст.9, ст.45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». У звязку з цим на підставі ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» вирішено анулювати реєстрацію АТЗТ «Вітас» як платника податку на додану вартість у звязку з незнаходженням товариства за юридичною адресою, відсутністю основних засобів.

Судом встановлено, що АТЗТ «Вітас» надіслало поштою до ДПІ в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010року.

Повідомленням від 21.09.2010р. за №41711/10/28-4 ДПІ в м. Сімферополі повідомило АТЗТ «Вітас», що надіслана декларація з податку на додану вартість за серпень2010року (вх.№160455 від17.09.2010р.) не визнана податковою декларацією у відповідності з п.п.4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., у звязку з тим, що в порушення п.п.1.1, п.п.1.2 п.1 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУкраїни від30.05.1997р. №166, дана декларація надана АТЗТ «Вітас», яке не зареєстроване платником ПДВ в ДПІ в м.Сімферополі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги АТЗТ«Вітас» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, привласнюючи статус поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року «не визнана податковою декларацією», керувався п. 3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС в АРКрим відносно відпрацювання підприємств при проведені операції «Бюджет».

Оцінюючи правомірність вказаних дій відповідача, як субєкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до п.1.1 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (далі - Порядок) подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181).

Згідно п.п. 1.2 п.1 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.4.3 Порядку №166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що привласнення статусу поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року «не визнана податковою декларацією» призвело до невідображення її показників у картці особового рахунку позивача, що не заперечується відповідачем по суті

Судом досліджена копія декларації, і встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість, яка подана позивачем за серпень 2010року, вказаним вимогам не суперечать. Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Підставою для невизнання податковим звітом декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року АТЗТ«Вітас», поданої позивачем, відповідач зазначає те, що дана декларація надана АТЗТ«Вітас», яке не зареєстроване платником податку на додану вартість в ДПІ в м. Сімферополі.

Судом встановлено, що не визнаючи надану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010року АТЗТ«Вітас» відповідач керувався тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010року було складено акт № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у звязку з чим суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що АТЗТ «Вітас» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополь АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації АТЗТ «Вітас» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №394/15-2 від 19.05.2010 року.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 18.06.2010р. клопотання АТЗТ«Вітас»про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було задоволено та зупинено дію акту № 394/15-2 від 19.05.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.5 ст.118 КАС України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Згідно приписів ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що з моменту прийняття ухвали Окружного адміністративного суду АРКрим від18.06.2010р. про забезпечення адміністративного позову дія акту № 394/15-2 від 19.05.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ«Вітас» зупинена до ухвалення судового рішення у справі, тобто АТЗТ«Вітас» на момент розгляду даної адміністративної справи було платником податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду АРКрим від28.07.2010р. по справі №2а-7269/10/15/0170 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу «Вітас», оформлене актом № 394/15-2 від19.05.2010року; скасовано заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Вітас».

Постанова Окружного адміністративного суду АРКрим від28.07.2010р. №2а-7269/10/15/0170 оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від04.10.2010р. закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.01.2011р.

Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року АТЗТ«Вітас» і для цього існують обґрунтовані підстави, відповідачем суду не надано, оскільки декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року АТЗТ«Вітас» містить обов'язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами, та скріплена печаткою платника податків, та жодна зі вказаних обовязкових умов не вказана відповідачем як підстава для невизнання як податкової декларації та на момент подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року АТЗТ«Вітас» було платником податку на додану вартість.

Інших умов, які можуть бути законними підставами для відмови у прийнятті податкових декларацій контролюючим органом, діючим законодавством не передбачено.

Право же привласнювати декларації статусу «не визнана податковою декларацією» чинним податковим законодавством України не передбачено.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано.

Таким чином, змінені вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ в м. Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас» за серпень 2010року з ПДВ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині зобовязання ДПІ в м.Сімферополі відобразити показники декларації АТЗТ«Вітас» серпень 2010року в картці особового рахунку з ПДВ позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Суд зазначає, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обовязковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобовязань, задекларованих у поданій звітності.

Як вже зазначено судом приписами п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено обовязок контролюючого органу прийняти податкову декларацію.

В розумінні цієї норми законодавець має на увазі дії щодо прийняття органом ДПС податкової декларації як документу в письмовій або електронній формі.

Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. не містить вимог чи обовязку органу ДПС з підтвердження факту своєчасного подання податкової декларації, оскільки відповідач, прийнявши податкову декларацію, що відповідає всім вимогам закону (відповідність всім обовязковим вимогам, належне підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків), повинен відобразити її показники в картці особового рахунку платника податків.

Суд не може зобовязувати субєкта владних повноважень орган податкової служби, у даному випадку Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим, виконувати дії, які не передбачені діючим законодавством та, крім цього, суперечать ст.19Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані із немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас» за серпень 2010року з ПДВ.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу«Вітас» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська,б.4) 3,40грн. судового збору.

4. В іншій частині в задоволенні позовної заяви відмовити.

5. Встановити Державній податковій інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.