Ухвала суду № 124269972, 02.12.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9829/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000405 від 21.06.2022 року,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у зв`язку з чим ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України. Крім того прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вони є реальними та триваючими, що зокрема, підтверджується ухиленням обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим був оголошений в розшук. Таким чином, прокурор, посилаючись на імперативність норми ч. 6 ст. 176, ч. 6 ст. 193 КПК України, просить суд обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого щодо заявленого клопотання прокурора заперечував, просив відмовити оскільки воно є необґрунтованим, а ризики недоведеними.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть, зокрема, перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно із ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема і ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті - тримання під вартою.

У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, зокрема, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до положень ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України, тримання під вартою не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є обов`язковою, неодмінною умовою законності продовження терміну ув`язнення під варту і відповідає реальним вимогам громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи (§§73, 74 рішення ЄСПЛ від 08.06.2006 року у справі "Корчуганова проти Росії", §§66, 67 рішень ЄСПЛ від 07.04.2005г. у справі "Рохліна проти Росії", §§73, 74 рішення ЄСПЛ від 01.06.2008 г. у справі "Мамедова проти Росії").

Так ОСОБА_5 обвинувачується у колабораційній діяльності, а саме у передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним та воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Згідно обвинувального акту у період з 24.02.2022 по 25.02.2022 після незаконного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, з метою реалізації повноважень органів Національної поліції, а також виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану особовому складу Куп?янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, зокрема і ОСОБА_5 , у черговій частині Куп?янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області видано табельну вогнепальну зброю - пістолет Макарова із відповідними боєприпасами до неї та автомат Калашникова складний укорочений (АКС-74У) з двома магазинами.

Проте ОСОБА_5 , отримавши на початку березня 2022 року вказівку начальника Куп?янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 щодо необхідності надійно сховати отриману під час служби зброю з метою недопущення її втрати, відібрання ворогом, змушування до примусового передання або іншого шляху потрапляння зброї до військовослужбовців РФ, а також інших незаконних збройних та воєнізованих формувань, які окупували місто Куп?янськ, а також за першої можливості евакуюватися, її безпідставно не виконав.

Під час евакуації особового складу Куп?янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з міста Куп?янськ Харківської області 18.04.2022 оперуповноважений відділу кримінальної поліції Куп?янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_5 з окупованого міста Куп?янськ не виїхав; до евакуйованого підрозділу не прибув; до виконання своїх посадових обов?язків як службова особа правоохоронного органу України на території, вільній від незаконних збройних та воєнізованих формувань, не приступив.

Натомість у період з 10.04.202 По 25.04.202 ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Куп?янськ Харківської області, добровільно передав до структурного підрозділу окупаційної адміністрації рф, а саме незаконного правоохоронного органу - структурного підрозділу так званого «МВД ЛНР» зброю та боєприпаси: до неї, отримані ОСОБА_5 відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 828 від 11.10.2018, а саме: пістолет Макарова з двома магазинами, спорядженими патронами, та автомат Калашникова складний укорочений (АКС-74У) з двома магазинами до нього.

У зв?язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_5 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру, воно вручено під підпис захиснику за призначенням ОСОБА_7 .

Постановою слідчого від 22.06.2022 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук. Розшук підозрюваного ОСОБА_5 доручено здійснювати оперативним працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, якими заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 16/42/2022 від 14.07.2022.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/2307/23-к від 18.01.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62022000000000405 від 21.06.2022 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Будь-яких відомостей, що ОСОБА_5 перебуває у полоні в представників так званих «лнр», «днр» або представників окупаційної адміністрації Російської Федерації в органу досудового розслідування не встановлено.

Також, судовим розглядом встановлено, що на судові виклики у судові засідання, надіслані та опубліковані відповідно до вимог КПК України 12.05.2023, 04.07.2023, 15.09.2023 ОСОБА_5 не з`явився.

Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, через що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України.

Прокурором доведено наявність підстав для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема, що наявні ризики, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів,

у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне

правопорушення.

Крім цього, враховуючи, що обвинуваченого оголошено в розшук та на виклики суду обвинувачений не з`являється, суд вважає, що вже реалізовано один з ризиків, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, суд бере до уваги ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 193-194, 197, 331, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62022000000000405 від 21.06.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Валуйки Бєлгородської області Російської Федерації, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою:

АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до суду підлягає розгляду судом за участю обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1