Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/23007/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17622/23 була нарахована та належала її батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була ним отримана за життя, та зобов`язати відповідача виплатити їй нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17622/23 пенсію, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є дочкою померлого ОСОБА_2 . Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.20234 року у справі №460/17622/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахуванні та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2023 №17/29, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області, починаючи з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_2 починаючи з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2023 №17/29, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_2 розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер, після його смерті відкрилась спадщина. Після звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, останнім відкрито спадкову справу №6/2024. Зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька.
При цьому, нею, як спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , витребувано з ГУ ПФУ в Рівненській області інформацію про розмір пенсії, яка була нарахована та не отримана за життя ОСОБА_2 . Згідно інформації ГУ ПФУ в Рівненській області ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Знятий з обліку у зв`язку зі смертю. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №460/17622/23 ОСОБА_2 нараховано суму за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року в розмірі 121 819 грн. 40 коп., однак вказано, що виплата вказаної заборгованості буде здійснена у разі зміни стягувача на його спадкоємця та при відповідному фінансуванні.
У зв`язку з наведеним вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану суму нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Вважає, що вищевказана сума нарахованої, але не виплаченої пенсії померлому повинна входити до складу спадщини, а тому вона як спадкоємець, має право на її отримання, що змушує її звертатись з даним позовом до суду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання, однак 13 грудня 2024 року позивач подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, за наявними у справі доказами, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник ГУ ПФУ в Рівненській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, 11 грудня 2024 року представник відповідача подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі представника ГУ ПФУ в Рівненській області на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 20 серпня 2010 року, укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_3 .
Вказаними документами підтверджується, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2023 року у справі № 460/17622/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 114594502) позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахуванні та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2023 №17/29, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області, починаючи з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_2 починаючи з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2023 №17/29, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_2 розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11 червня 2024 року, серії НОМЕР_3 .
З відповіді ГУ ПФУ в Рівненській області на запит представника позивача слідує, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Як слідує з розрахунку проведеного ГУ ПФУ в Рівненській області на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХГ 021632 за Дорученням № ДХГ021632/11 розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду становить 121819,40 грн.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Як встановлено судом, за життя батько позивача оскаржував бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2023 року у справі № 460/17622/23, яке ухвалено за життя спадкодавця, зобов`язано ГУ ПФУ у Рівненській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, що належала ОСОБА_2 залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд доходить висновку, що позивач успадкувала належну її батькові суму пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а відтак належним та ефективним способом захисту її прав буде визнання за позивачем права власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17622/23 була нарахована та належала її батькові, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була ним отримана за життя та зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/17622/23 пенсію, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин суд доходить висновку, що поданий позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/17622/23 була нарахована та належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була ним отримана за життя.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування, належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але невиплаченої пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/17622/23 від 01 жовтня 2023 року в розмірі 121 819 грн. 40 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21084076.
Повне судове рішення складено 07 січня 2025 року.
Суддя Н.Г. Кучина
Судове рішення № 124269542, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 07.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/23007/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: