Рішення № 124260497, 06.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року справа № 580/11370/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Єрьоміної В. А. з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 83% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.10.2023 № ФР36361, виданої станом на 05.03.2019, з основним розміром 70%;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.10.2023 № ФР36361, виданої станом на 05.03.2019 у розмірі 83% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначила, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії на час її призначення складав 75 %, а з 01.01.1996 83 % відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою. Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ № 103 основний розмір пенсії позивача був визначений у розмірі 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018. У подальшому при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду в справі № 580/1766/24 відповідач обраховував позивачу пенсію з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки у розмірі 70% грошового забезпечення. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи із 83 % відповідних сум грошового забезпечення. Проте відповідач відмовив позивачу в здійсненні такого перерахунку. Вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує права позивача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та 02.12.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 2262, яку із дати призначення було обчислено в розмірі 75% грошового забезпечення (за 31 рік вислуги), з 01.01.1996 83%. На виконання рішення суду від 27.03.2024 у справі № 580/1766/24 Головне управління провело позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 11.10.2023 №ФР36361. Зобов`язань провести перерахунок пенсії з розрахунку 75% грошового забезпечення відповідно до зазначеної довідки на Головне управління рішенням суду не покладено. Ст. 13 Закону № 2262 в редакції, що діє на 01.12.2019, передбачає, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому, із 01.04.2019 пенсію позивачу обчислено в розмірі 70% оновленого грошового забезпечення.

Ухвалою від 20.11.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З розрахунку пенсії позивача за вислугу років від 27.11.1992 вбачається, що розмір пенсії при призначенні складав 75 % грошового забезпечення (вислуга років 31) (а. с. 9).

З перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФР36361 Міноборони від 25.04.2016 вбачається, що розмір пенсії позивача складав 83 % грошового забезпечення (вислуга років 31) (а. с. 12).

З 01.01.2018 відповідач здійснив позивачу перерахунок його пенсії на виконання ПКМУ від 21.02.2018 № 103, виходячи з 70% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії по пенсійній справі № ФР36361 Міноборони від 03.04.2018 (а. с. 13).

Рішенням від 27.03.2024 у справі № 580/1766/24 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.10.2023 № ФР36361, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач на виконання зазначеного рішення суду здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи з 70 % сум грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії по пенсійній справі № ФР36361 Міноборони від 06.06.2024 (а. с. 14).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.07.2024, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії у розмірі, визначеному на момент первинного призначення пенсії.

Відповідач листом від 28.08.2024 № 11434-10585/К-02/8-2300/24 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії позивача, виходячи з 83 % грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав. У листі відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262. Із дати призначення пенсії її розмір становив 75 % грошового забезпечення (за 31 рік вислуги), а з 01.01.1996 83%.

Не погоджуючись із відмовою в перерахунку пенсії грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, частина 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів».

Далі частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (чинний з 31.07.2002) - цифри « 85» замінено цифрами « 90» та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

08.07.2011 прийнято Закон № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Ст. 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ № 45 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 та у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження до Великої Палати Верховного Суду 16.10.2019.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку з 83 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Тому у спірних правовідносинах позивач протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії позивачки під час її перерахунку з 01.04.2019 з 83 % до 70% сум грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.10.2023 № ФР36361.

Суд зазначає, що питання щодо права позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.10.2023 № ФР36361 у цьому рішенні не досліджується, оскільки таке право встановлене рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 580/1766/24.

Позивач просить здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 83 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та з 01.04.2019.

Суд зауважує, що суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, не надав оцінку поважності підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. У зв`язку з чим зазначає таке.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд виходить з того, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 відповідач провів 03.04.2018, отже з 01.05.2018 позивач отримував перераховану пенсію у новому розмірі, виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення, однак із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся лише у липні 2024 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк для звернення до суду обраховується з дати, коли позивач міг дізнатися про зменшення відсоткового значення його пенсії, а саме з 01.05.2018. Отже, звернувшись до суду 14.11.2024 (відповідно до поштового шпемпеля на конверті), позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ч. 8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що позов залишається без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 слід залишити без розгляду.

Щодо позовних вимог за інший період суд врахував, що перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 був проведений 06.06.2024 на виконання рішення суду від 27.03.2024 у справі № 580/1766/24. Із заявою щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся 24.07.2024. Спірні в цій справі відносини між позивачем і відповідачем виникли у зв`язку з відмовою у перерахунку пенсії, оформленої листом відповідача від 28.08.2024 № 11434-10585/К-02/8-2300/24.

Тож, звернувшись до суду з цим позовом 14.11.2024, подавши позовну заяву до відділення поштового зв`язку, позивач дотримався шестимісячного процесуального строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі зазначеної довідки у розмірі 83 % грошового забезпечення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, отже на відповідача покладаються судові витрати у сумі 605,60 грн (розрахунок: 1211,20/2).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Позовні вимоги за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 83 % сум грошового забезпечення, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.10.2023 № ФР36361.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО