Ухвала суду № 124259321, 07.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/12/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Жежель Сергій Сергійович (далі представник позивача), до Міністерства оборони України (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви позивача про виплату додаткової винагороди від 03 жовтня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву позивача про виплату додаткової винагороди від 03 жовтня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та провести виплату додаткової винагороди відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесених травм та часу проведеного у відпустці, а саме: з 15 березня 2022 року по 06 квітня 2022 року, з 09 травня 2022 року по 24 травня 2022 року, з 02 березня 2023 року по 22 березня 2023 року, з 23 березня 2023 року по 22 квітня 2023 року (перебування у відпустці відповідно до довідки ВЛК № 526), з 14 травня 2023 року по 14 червня 2023 року (перебування у відпустці відповідно до довідки ВЛК № 1313), з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги від 03 жовтня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 і Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги від 03 жовтня 2024 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та провести виплату одноразової грошової допомоги за отриманні поранення 14 березня 2022 року та 02 березня 2023 року під час виконання військових обов`язків по захисту Батьківщини.

У пунктах 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Частиною першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

- дії це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

- бездіяльність це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

- рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

У частині першій статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Так, у позовній заяві позивач, серед іншого, просить суд визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви позивача про виплату додаткової винагороди від 03 жовтня 2024 року відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги від 03 жовтня 2024 року відповідно по постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд звертає увагу представника позивача, що останній має конкретизувати позовні вимоги у цій частині, а саме зазначити якою саме суд повинен визнати зазначену бездіяльність відповідача.

Також у позовній заяві не зазначено, а із доданих документів неможливо установити, в яких військових частинах позивач проходив військову службу у спірний період.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають конкретизації та уточненню, що може бути виправлено шляхом подання уточненої позовної заяви.

Крім того, у частині четвертій статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі Порядок № 975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі коли військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, зник безвісти за особливих обставин або його в судовому порядку визнано безвісно відсутнім та у подальшому рішенням суду оголошено померлим, дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, померлим;

- у разі встановлення інвалідності дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;

- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

У підпунктах 4, 7 пункту 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин;

- отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

В описовій частині позовної заяви представник позивача зазначає наступне: «…Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення позивачу третьої групи інвалідності)…», а також: «…у зв`язку із встановленням, в даному випадку, третьої групи інвалідності …».

Однак до суду не надано довідки щодо встановлення позивачу третьої групи інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва).

Також пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві відповідачем визначено Міністерство оборони України.

Щодо виплата додаткової винагороди суд хоче зазначити наступне.

Пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168) визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з пунктом 9 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Міністерством оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини; керівника органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 Розділу XXXIV Порядку № 260).

Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000,00 грн за час цієї відпустки (пункт 13 Розділу XXXIV Порядку № 260).

Пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Щодо виплати одноразової грошової допомоги суд хоче зазначити наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

У пункті 21 Порядку № 975 зазначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

Згідно з абзацом 1 пункту 23 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (пункт 25 Порядку № 975).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України позивачу необхідно визначитися з колом відповідачем та конкретних вимог до кожного відповідача в залежності від його обов`язків, або законодавчо обґрунтувати вимоги саме до Міністерства оборони України, оскільки на теперішній час суд не може вирішити питання щодо дотримання строків звернення до суду з позовною заявою.

У зв`язку з чим у цій частині позовні вимоги підлягають уточненню. Також позивачу, у разі наявності, необхідно:

1) зазначити чи звертався він до командира військової частини, у якій проходив служби, з питання виплати додаткової винагороди та чи приймалася останнім накази про їх виплату або відмову у виплаті (як це передбачено пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260);

2) зазначити чи приймалися командиром військової частини, у якій позивач проходив служби, накази щодо надання відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000,00 грн за час цієї відпустки (як це передбачено пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260);

3) надати суду докази дотримання позивачем порядку, визначеного Порядком № 975, щодо подання до уповноваженого органу документів, визначених цим Порядком, та прийняття цим органом рішення про відмову у призначенні грошової допомоги, яке відповідно до пункту 25 Порядку № 975 й може бути оскаржено до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві третіми особи визначено Військову частину № НОМЕР_1 і Військову частину № НОМЕР_2 .

Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Частиною п`ятою статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Таким чином, питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб вирішується виключно відповідною ухвалою суду, а не шляхом самостійного зазначення такої третьої особи позивачем у позовній заяві. Позивачем не визначено процесуального статусу третьої особи, наявність у неї самостійних вимог щодо предмета спору, у разі відсутності самостійних вимог належить залучити таку третю особу до участі у справі на стороні позивача чи на стороні відповідача. Заяву про залучення до участі у справі третьої особи позивачем до позовної заяви не додано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Окрім зазначено, суд звертає увагу не те, що позивач у цій справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї. Отже, застосуванню до спірних правовідносин стосовно строків звернення до суду підлягають положення КЗпП України, а не КАС України.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами про вирішення трудових спорів щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби та щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. З 19 липня 2022 року у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби такий строк становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у спорах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, такий строк становить три місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Враховуючи, що основні вимоги стосуються зобов`язання відповідача виплатити грошового забезпечення, то представнику позивача, для визначення судом питання дотримання строку звернення до суду, необхідно вказати, чи цей спір пов`язаний з виплатами під час проходження публічної служби, чи стосується виплат усіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати представнику ОСОБА_1 адвокату Жежелю Сергію Сергійовичу протягом семи календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та доказами її направлення до електронного кабінету відповідача;

- довідки щодо встановлення позивачу третьої групи інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва);

- заяви про залучення до участі у справі третьої особи.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяС.В. Кисіль