Ухвала суду № 124259076, 06.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

06 січня 2025 року Київ № 320/25012/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши заяву представника Міністерства молоді та спорту України про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства молоді та спорту України (далі - відповідач) про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 29.10.2024 (суддя Лиска І.Г.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Представником відповідача було подано заяву про відвід судді Лиски І.Г.

Ухвалою суду від 02.01.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. у справі № 320/25012/24. Матеріали адміністративної справи № 320/25012/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 головуючим з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Скрипку І.М.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд виходив із такого.

Частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно із частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що суддя Лиска І.Г. не розглянув заяви заявника: від 25.11.2024 про залишення позовної заяви без руху; від 21.11.2024 про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження; клопотання від 09.12.2024 №13938/8.3, від 13.12.2024 №14151/8.3 та від 19.12.2024 №14306/8.3 про ознайомлення з матеріалами справи. У зв`язку із цим, представник відповідача вважає, що існують обставини які вказують на упередженість та необ`єктивність судді Лиска І.Г. при розгляді цієї справи.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд виходив із такого.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

За положеннями частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що заявляючи відвід судді Лисці І.Г., представник відповідача посилається на не розгляд суддею заяви заявника: від 25.11.2024 про залишення позовної заяви без руху; від 21.11.2024 про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження; клопотань від 09.12.2024 №13938/8.3, від 13.12.2024 №14151/8.3 та від 19.12.2024 №14306/8.3 про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд звертає увагу відповідача на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Жодного доказу на існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Лиски І.Г., відповідачем суду не надано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Тож, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Щодо посилання заявника на не розгляд заяви: від 25.11.2024 про залишення позовної заяви без руху; від 21.11.2024 про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження; клопотань від 09.12.2024 №13938/8.3, від 13.12.2024 №14151/8.3 та від 19.12.2024 №14306/8.3 про ознайомлення з матеріалами справи, суд відхиляє вказані доводи в якості підстави для відводу, з огляду на положення частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (у цьому випадку щодо порядку та форми здійснення судочинства, не розгляду заяв та клопотань), рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, наведені заявником доводи, не можуть свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді, оскільки жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді цієї справи, із матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається, а твердження представника відповідача про не розгляд заяви: від 25.11.2024 про залишення позовної заяви без руху; від 21.11.2024 про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження; клопотань від 09.12.2024 №13938/8.3, від 13.12.2024 №14151/8.3 та від 19.12.2024 №14306/8.3 про ознайомлення з матеріалами справи, не можуть бути підставою для відводу судді у силу вимог частини четвертої статті 36 Кодексу.

Із урахуванням викладеного, суд уважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку із чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника Міністерства молоді та спорту України про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. в адміністративній справі № 320/25012/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Скрипка І.М.