Рішення № 124258638, 07.01.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" січня 2025 р. справа № 300/8535/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

Позиції сторін. Процесуальні дії суду:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2015-2017 роки при призначенні позивачу пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 19.09.2024 розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2015-2017 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримував з 04.07.2015 пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував отримувати державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам, призначену з 20.03.2009 по 03.02.2017, з якої сплачувалися у встановленому законодавством порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. ОСОБА_1 звернувся 19.09.2024 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-IV), за результатом розгляду якої ОСОБА_1 призначено такий вид пенсії за віком. Під час призначення позивачу пенсії застосовано при її розрахунку показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Позивача вважає протиправним застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії за 2014-2016 роки, оскільки вимоги частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) стосуються розрахунку пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах цього закону. В спірному випадку, на думку позивача, обчислення позивачу пенсії за віком не може здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, оскільки за призначенням пенсії за віком позивач вперше звернулася із письмовою заявою 19.09.2024. Позивач вважає, що відповідач повинен був застосувати при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015-2017 роки, як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою від 13.11.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 21.11.2024 за № 0900-0902-7/60971 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що з 04.07.2015 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-XII). За результатом розгляду заяви від 19.09.2024 про переведення на інший вид пенсії, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Так, під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Відповідач зазначив, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем 04.07.2015, в подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області не було підстав для застосування з 19.09.2024 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2015-2017 роки (а.с. 22-25).

До відзиву від 21.11.2024 за № 0900-0902-7/60971 на позовну заяву ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 27-75).

30.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов лист ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, до якого долучено копії заяви ОСОБА_1 від 19.09.2024 та долучених до неї додатків.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 , як робітнику локомотивних бригад, з 04.07.2015 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення.

19.09.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До заяви від 19.09.2024 ОСОБА_1 долучив довідку Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА від 17.09.2024 № 2972 про отримання ОСОБА_1 з 20.03.2009 по 03.02.2017 державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам (а.с. 14).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.09.2024, позивача переведено на пенсію за віком. Позивачу розраховано пенсію за віком, виходячи з таких умов: страховий стаж - 34 роки 7 місяців, коефіцієнт страхового стажу 0,34583, заробітна плата за період з 01.01.1982 по 31.08.1987 та з 01.07.2000 по 30.06.2015. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,97150. Згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки.

ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом № 8445-7073/Г-02/8-0900/24 повідомило позивача, що при обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с. 13).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2015-2017 роки при призначенні позивачу пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 19.09.2024 розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2015-2017 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та виходить з таких мотивів. Висновки суду:

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За змістом статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За змістом частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Також пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У випадку, коли особа одержує інший вид пенсії, призначеної за нормами іншого законодавства (в спірному випадку згідно із Законом № 1788-ХІІ), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

В спірному випадку ОСОБА_1 з 04.07.2015 отримував пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом № 1058.

Після досягнення 60-ти років, позивач звернувся із заявою від 19.09.2024 до органу Пенсійного фонду України про призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.

Таким чином, має місце призначення позивачу іншого виду пенсії: пенсії за віком за іншим законом, ніж вона була попередньо призначена позивачу за вислугу років за Законом № 1788-XII, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах Закону № 1058.

Отже, у відповідача не було підстав для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Так у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а, від 23.03.2023 в справі № 240/4170/19 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 19.09.2024, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.

Щодо ефективного способу захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту:

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом враховано, що на дату звернення із заявою від 19.09.2024 про призначення пенсії за віком, позивач надав пенсійному органу довідку Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА від 17.09.2024 № 2972 про отримання ОСОБА_1 з 20.03.2009 по 03.02.2017 державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам (а.с. 14).

З огляду на зміст позовних вимог, позивач просить суд зобов`язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 19.09.2024 розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за 2015-2017 роки, а не за 2021-2023 роки.

Суд звертає увагу на те, що позивач самостійно розпоряджається своїми правами та визначає період, заробітна плата за який в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні має бути врахована для розрахунку та виплати пенсії.

Так, в обґрунтування необхідності врахування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, саме за 2015-2017 роки, ОСОБА_1 зазначив, що він отримував державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам, призначену з 20.03.2009 по 03.02.2017, з якої сплачувалися у встановленому законодавством порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначає Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»:

батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання не менш як п`ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та піклування, надано статус батьків-вихователів;

прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178.

Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за:

3) одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

До числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки", якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

4) патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 2 Порядку єдиний внесок нараховується:

3) за осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги або компенсацій, нарахованих за базовий звітний період;

4) за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, - на суму грошового забезпечення, нарахованого за базовий звітний період.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування допомоги, компенсації або грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок.

Пунктом 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску:

2) структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку сплата єдиного внеску здійснюється:

1) за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України;

2) за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, - шляхом перерахування відповідних сум з рахунків платників на рахунки територіальних податкових органів за їх місцезнаходженням за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення.

Пунктом 9 Порядку визначено, що сплата єдиного внеску припиняється:

1) з дати припинення виплати грошового забезпечення, допомоги або компенсації;

2) з дати працевлаштування або настання непрацездатності для осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку.

Згідно довідки Управління соціального захисту населенян Надвірнянської РДА від 17.09.2024 № 2972 встановлено факт отримання ОСОБА_1 з 20.03.2009 по 03.02.2017 державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам (а.с. 14).

Суд вважає помилковими доводи позивача про необхідність врахування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, саме за 2015-2017 роки, оскільки в ці роки за ОСОБА_1 сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на зміст, частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином такий показник як Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, не стосується конкретної особи та не пов`язаний з фактом сплати страхових внесків саме за таку особу, а визначається Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Так, після призначення одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) особа може більше не працювати, відповідно за неї не сплачуються страхові внески. Водночас, така особа зберігає право на врахування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Вищевказані обставини підтверджуються положеннями частини першої статті 13 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якої участь застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування припиняється: у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.09.2024 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 19.09.2024 з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.

Отже, позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 1211,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.09.2024 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 19.09.2024 з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.