Рішення № 124257984, 07.01.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/12549/24

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення №000/15924/06-30-24-11 від 24.06.2024 року складене ГУ ДПС у Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що станом на кінець 2023 року позивачем була повністю погашена заборгованість з ЄСВ.

Ухвалою від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 110-113), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що за даними ІКП 71040000, що ведеться за фізичною особою ОСОБА_1 , нею належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону №2464, зокрема: єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Позивач подала відповідь на відзив (а.с. 152-154), в якій просила позов задовольнити в повному обсязі оскільки, в 2023 році позивач сплачує всю суму заборгованості з єдиного соціального внеску, пені та штрафу, яка обліковувалась за ним як за ФОП, однак, ГУ ДПС у Житомирській області крім того, що попередньо завищував суми штрафу та пені, вирішив повторно, вже вкотре після фактичного припинення ФОП нарахувати штраф і пеню за періоди, які вже були включені в попередні Рішення про застосування штрафних санкцій та пені (Рішення від 17.06.2020 року та Рішення вiд 14.12.2021 року).

Суд не приймає до уваги додаткові пояснення відповідача та відповідь на додаткові пояснення позивача з тих підстав, що відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 в період з 27.02.2003 по 11.03.2019 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець (а.с.92-93).

В період з 01.01.2012 по 11.03.2019 позивач, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Учасниками справи не заперечується, що станом на 2019 рік за позивачем рахувалась сума заборгованості зі сплати ЄСВ.

24.06.2024 начальником Коростенського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення №000/15924/06-30-24-11 (а.с. 18), яким до позивача застосовано штраф в сумі 380, 40 грн (за період з 23.04.2014 по 18.10.2023), 5433,29 грн (за період з 21.01.2015 по 18.10.2023) та нараховано пеню у розмірі 74801,99 грн., що в сумі складає 80615,68 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються правовими нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI(далі - Закон N 2464-VI), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частини 10 та частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган наділений повноваженням на застосування до платника єдиного внеску відповідних штрафних санкцій та нарахування на суму недоїмки пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам статті 25 Закону №2464-VI в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня інформація про розмір такої недоїмки зі сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відсутність такої інформації виключає можливість суду перевірити правомірність нарахування розмірів штрафу та пені.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи скріншоту з електронного кабінету позивача (а.с. 38-55) станом на 18.10.2023 за платником рахувалася заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 48789,91 грн, яку позивач сплатив 18.10.2023 (а.с. 37).

Вказані обставини також підтверджуються відомостями з електронного кабінету платника (а.с.56).

Разом з тим, станом на 31.01.2022 згідно даних інтегрованої картки платника податку (а.с. 149 зворот) повторно відображається заборгованість з єдиного внеску на суму 48789,91 грн.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пп. 9-11.2 розділу VIIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Вказана правова норма діяла до 01.08.2023 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30 червня 2023 року № 3219-IX.

Тобто, навіть за умови наявності у Позивача недоїмки з єдиного внеску, відповідач позбавлений права нараховувати пеню за період, який зазначений в пп.9-11.2 розділу VIIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI.

Отже, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів щодо наявності у позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування заборгованості зі сплати такого єдиного внеску за період із 23.04.2014 по 18.10.2023, розміру такої заборгованості, підстав її виникнення, враховуючи сплату позивачем 18.10.2023 недоїмки на загальну суму 48789,91 грн.

Тобто, суду не надано доказів щодо наявності підстав для ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення.

За приписами ст.25 Закону №2464-VI лише наявність несплати (неперерахування) або наявність несвоєчасної сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є підставою для органу доходів і зборів нарахувати недоїмку та застосувати до такого платника штраф.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Житомирській області є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Беручи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн з рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 44096781) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000/15924/06-30-24-11 від 24.06.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк