Постанова № 1242567, 10.12.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.2007

Справа №2-25/14514-2007А

За позовом Джанкойського міськрайонного центра зайнятості, м. Джанкой (м. Джанкой, вул. Леніна, 8/1)

До відповідача Комунального підприємства «Азовкомунсервіс», Джанкойський район (с. Азовське, вул.. Савви/Калова, 63/21)

Про стягнення 2 493, 81 грн.

Суддя О.Ю. Копилова

Представники:

Від позивача – не з'явився, клопотання.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору:

Джанкойський міськрайонний центр зайнятості, м. Джанкой звернувся до Господарського суду АРК з позовом до відповідача - Комунального підприємства «Азовкомунсервіс», Джанкойський район, в якому просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 1691, 77 грн., пені у сумі 208, 43 грн. та штрафу у сумі 593, 61 грн.

Позивачем збільшувались позовні вимоги у зв’язку з зростанням суми недоїмки зі сплати страхових внесків, яка станом на 01.10.2007 року становить суму у розмірі 2 115, 07 грн. та просить суд стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття у сумі 2 115, 07 грн., пеню у сумі 208, 43 грн. та штраф у сумі 593, 61 грн.

Розгляд справи відкладався.

Позивач направив клопотання, в якому просить розглянути справу у відсутність представника.

Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не представив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд -

встановив:

Комунальне підприємство «Азовкомунсервіс», Джанкойський район зареєстроване у Джанкойському міськрайонному центрі зайнятості як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття (№ 12100050).

Відповідно рішенню № 3 про стягнення донарахованих сум страхових внесків та застосування фінансових санкцій від 09.08.2007 року відповідачу донарахована заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1691, 77 грн., пеня у сумі 208, 43 грн. та штраф за неповне перерахування страхових внесків у сумі 593, 61 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно ст. 4 Основ, є страхування на випадок безробіття.

Відносини, які виникають із загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тепер урегульовані нормами Закону України від 02.03.2000р. № 1533 -III „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні на випадок безробіття”, що набув законної сили, відповідно до п. 1 розділу 8 „Заключних положень” з 01.01.2001р.

До набуття законної сили зазначеного Закону, тобто до 01.01.2001р., ст. 31 Основ, відповідно до якої, строки введення загальнообов'язкового державного страхування в Україні, визначаються в законах України в окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, платежі на обов'язкове державне страхування мали статус збору (обов'язкового платежу) і входили до складу загальнообов'язкових податків і зборів, визначених ст. 14 Закону України «Про систему оподатковування» (п.16 ч. 1).

Отже, до 01.01.2001р. порядок стягнення такого збору визначався Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 8-93 „Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів”, що втратив дію у зв'язку із прийняттям Закону України № 2181 від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”, що набув законної сили с 01.04.2001р., за винятком деяких норм.

Таким чином, до моменту набуття законної сили Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (до 01.01.2001), на порядок стягнення платежів на обов'язкове державне соціальне страхування, які мали статус загальнообов'язкового збору, поширювалися норми, які регулюють відносини в сфері оподатковування.

Правові, фінансові й організаційні основи загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, після 01.01.2001р. вже регулювалися нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

У чинність п. 2 розділу 8 Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони й інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а відповідно до п. 4 Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк від дня опублікування цього Закону доручено підготувати й подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом.

Таким чином, з моменту набуття законної сили зазначеного Закону, тобто з 01.01.2001р. не діють норми Закону України „Про систему оподатковування” у частині, що суперечить йому, - хоча зміни у Закон України „Про систему оподатковування”, яким п. 16 ч. 1 ст. 14 виключений, внесені лише Законом України від 16.01.2003р. № 429 „Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Отже з 01.01.2001р. страхові внески на випадок безробіття не входять у систему оподатковування й не можуть стягуватися в іншому порядку, чим передбачено Законом України № 1533- III від 02.03.2000р.

Таким чином, на порядок стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, розмір яких визначений Законом України від 11.01.2001р.№ 2213, що вступили у чинність з 02.03.2001р., „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття”, які виникли після 01.01.2001р., не поширюються норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами” й інші нормативні акти, які регулюють відносини в сфері оподатковування. Зазначені відносини врегульовані спеціальним законодавством по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Порядок нарахування внесків й їх сплати регулюється Інструкцією про порядок обчислення й сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їхнього одержання у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого Наказом Міністерства праці й соціальної політики України від 18.12.2000р. № 339.

Частиною 1 ст. 38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” і пунктом 9.1 Інструкції визначена відповідальність роботодавця за несвоєчасність сплати й неповну сплату страхових внесків. У випадку несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф і пеню.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня й штраф стягуються у доход Фонду зі страхувальника в безперечному порядку. Строк давнини у випадку стягнення страхових внесків, пені й фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосуються. Статтею 39 цього ж законодавчого акту передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 22.06.2004р. зазначено, що центр зайнятості має право звертатися в суди з позовами про стягнення заборгованості по оплаті страхових внесків у Фонди загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.

Згідно ст. 19 Закону України „Про зайнятість населення” Державна служба зайнятості стягує з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів і недоїмок у державний бюджет фонду сприяння зайнятості населення. Відповідно п. 9.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до

У відповідності із ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний оплачувати податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

Таким чином, позовні вимоги з урахуванням збільшення підлягають задоволенню у повному об’ємі, оскільки є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 прикінцевих та перехідних положень, ст.. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Азовкомунсервіс», Джанкойський район (с. Азовське, вул.. Савви/Калова, 63/21, ідентифікаційний код 0031802332) на користь Джанкойського міськрайонного центру зайнятості, м. Джанкой (м. Джанкой, вул. Леніна, 8/1, ЗКПО 20742815 в УДК в АРК МФО 824026) на р/р 37178301900087, код платежу 50040100, одержувач ФЗДССУ на випадок безробіття м. Джанкой заборгованість у сумі 2 115, 07 грн., на р/р 37174305900087, одержувач ФЗДССУ на випадок безробіття м. Джанкой фінансову та штрафну санкції у сумі 802, 04 грн.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 14.12.2007р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.